Кібератака на Молдову - хакери отримали з держсервісів доступ до даних майже мільйона громадян

Молдова пережила потужну кібератаку на державні цифрові сервіси, через яку зловмисники отримали доступ до ідентифікаційних даних майже мільйона громадян країни. Атака тривала з 19 по 23 жовтня, а її наслідки владі довелося усувати ще кілька днів поспіль. Глава Агентства електронного управління Ніколетта Коломеєць подала у відставку, узгодивши це рішення з прем'єр-міністром країни Василе Тофаном. Прем'єр заявив, що за інцидентом може стояти ширша кампанія за участю іноземних державних структур.

Про попередні результати розслідування повідомило агентство DW із посиланням на дані Агентства електронного управління Молдови (E-Government). Потужна кібератака на державні цифрові сервіси Молдови тривала з 19 по 23 жовтня 2026 року, а її метою стали ідентифікаційні номери близько мільйона громадян країни. Скомпрометованою виявилась, зокрема, державна цифрова платформа EVO, яку розробило електронне урядування для доступу до документів і держпослуг.

Серед викраденої інформації - імена, ідентифікаційні номери громадян, відомості про членів їхніх родин, про наявність водійських посвідчень, про пенсії, а також фінансові дані, зокрема податкові заборгованості. Про атаку стало відомо після того, як вночі кілька користувачів соцмереж поскаржилися на отримання сповіщень про доступ до їхніх даних без їхньої згоди.

Щоб зупинити атаку, 23 жовтня владі Молдови довелося тимчасово відключити 82 державних сервіси та понад 30 інформаційних систем. Але вже за два дні фахівці виявили ще одну спробу отримати примусовий доступ до держсервісів і заблокували її, а повністю відновити роботу систем вдалося лише вранці 27 жовтня, коли зловмисники здійснили останню спробу злому. Служба інформаційних технологій і кібербезпеки (STICS) встановила, що було зареєстровано близько 11 мільйонів запитів на несанкціонований доступ. Особи організаторів атаки, яка проходила кількома хвилями, поки не встановлені.

Прем'єр-міністр Василе Тофан зазначив, що протягом жовтня подібних атак зазнали й інші країни.

"За інцидентом може стояти ширша кампанія з участю іноземних державних структур, а її метою стають не лише персональні дані громадян, а й цифрова інфраструктура всієї країни", - заявив прем'єр-міністр Молдови Василе Тофан.

Тофан уточнив, що протягом жовтня атаки зазнала не тільки Молдова, а й Данія, Франція та Південна Корея.

Встановили, яким саме даним загрожує небезпека

Директор Національного центру управління кризами Сергій Дьякону пояснив, що викрадені дані не дають доступу до банківських карток чи можливості переоформити нерухомість. За його словами, більшість украденої інформації стосується ідентифікаційних номерів громадян - IDNP, і це не становить загрози, оскільки люди самі багаторазово вводять ці номери у різних установах. Але окрім 750 тисяч номерів, зловмисники витягли дані з медичних довідок, свідоцтв про шлюб та інших подібних документів.

"Знаючи ім'я, IDNP, подробиці про сім'ю, шахраї можуть представитися співробітником банку чи держустанови, щоб спонукати людину розкрити дані банківської картки або коди авторизації", - попередив директор Нацкризцентру Сергій Дьякону.

Чиновник закликав громадян бути пильними, уважно ставитися до повідомлень і дзвінків та перевіряти особу співрозмовників. Він також визнав, що однією з проблем інциденту є застарілі інформаційні системи та швидкий розвиток інструментів зловмисників. Центрвиборчком Молдови, який відповідає за призначені на 15 листопада місцеві вибори у Гагаузькій автономії, заявив, що кіберінцидент не вплинув на виборчі інформаційні системи і Держреєстр виборців працює у штатному режимі.

Прем'єр-міністр Тофан визнав наявність проблем у роботі одразу п'яти відомств, які відповідають за інформаційні технології, і заявив про вжиття низки екстрених заходів. Планується закупівля рішень від Cloudflare, впровадження додаткових захисних інструментів, постійний аудит цифрових систем і автоматизоване сканування вразливостей. Крім того, Молдова веде переговори з Естонією про доступ до передових моделей штучного інтелекту, недоступних широкому загалу. За словами прем'єра, за рахунок гранту США у розмірі 1,2 мільйона доларів у країні створять Національний центр кібербезпеки.