Перехід на українську залежить від мотивації, оточення та споживання контенту, — дослідження Мінкульту

Перехід на українську мову в повсякденному спілкуванні найстійкіший, коли збігаються три умови: ціннісна мотивація, українськомовне оточення та споживання українського контенту. Такими є результати соціолінгвістичного дослідження «Мовний барометр України», яке ініціювало Міністерство культури України.

Дослідження показало, що мовний вибір залежить від ситуації: українці обирають мову залежно від співрозмовника, сфери спілкування та попереднього мовного досвіду. Часто люди пристосовують своє мовлення до співбесідника.

Водночас публічне та приватне спілкування можуть відрізнятися: частина учасників дослідження використовує українську переважно на роботі, у навчанні та в установах. Водночас у родині й серед близьких вони зберігають російську або мішане мовлення.

«Для частини учасників повномасштабне вторгнення стало поштовхом до свідомого розширення використання української. Рідна мова для більшої частини учасників — це громадянсько-патріотичний вибір. Навіть ті, хто досі розмовляє російською, називають рідною українську як знак солідарності з Україною», — повідомили в Мінкульті.

Дослідження також показало, що мовні зміни стримує страх помилитися. Деякі учасники дослідження повідомили, що соромляться вимови, суржику або недостатнього словникового запасу. Особливо вразливі старші люди, внутрішньо переміщені особи та діти. 

Серед інших висновків дослідження: родина та однолітки формують мову дітей, а цифровий простір впливає на повсякденне мовлення молоді. Учасники дослідження пов’язують свій мовний вибір онлайн із доступністю контенту, рекомендаціями платформ та мовними налаштуваннями.

Повний звіт дослідження доступний за посиланням.

Дослідження «Мовний барометр України» провела агенція Info Sapiens. У серпні-вересні 2026 року фахівці провели 40 глибинних інтерв'ю з дітьми й підлітками від 10 років, молоддю і дорослими з 10 областей Заходу, Центру, Сходу й Півдня. Серед учасників було семеро внутрішньо переміщених осіб.

Науковці досліджували три групи мовців: людей із переважно російськомовною практикою; людей, які спілкуються українською та російською; людей, які перейшли на українську після 2022 року. Дослідження не охоплювало тих, хто стабільно говорив українською і до, і після 2022 року.

Наступним етапом дослідження стане кількісне опитування.

Фото: Аліса Котляренко / Unsplash