Понад два роки вважався зниклим безвісти. Згадаймо Руслана Панаса

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Руслана Панаса. 

Захисник України Руслан Панас поліг на донецькому напрямку 12 серпня 2024 року, і лише через понад два роки родина отримала можливість поховати воїна. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду.

Руслан Панас народився 3 березня 1971 року у Львові. Навчався у середній загальноосвітній школі №22 імені Василя Стефаника міста Львова, згодом – в Українській академії друкарства.

Після навчання Панас проходив строкову військову службу. Працював у приватному акціонерному товаристві «Галка».

Зі слів рідних, Руслан був спокійною, щирою, доброзичливою та мрійливою людиною. Вирізнявся розумом, ерудованістю та любов’ю до читання. Легко знаходив спільну мову з людьми, мав лідерські якості та цінував дружбу. Любив природу й тварин, захоплювався конструюванням.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на донецькому напрямку у складі 53-го розвідувального батальйону Сухопутних військ Збройних сил України.

У 2024 році Руслан Панас став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів

фото: Львівська міська рада

Поховають Руслана Панаса 29 жовтня 2026 року на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна). У захисника залишилися дружина, син, донька, мама та брат.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.