Синоптикиня розповіла, чим здивує українців майбутня зима

Прийдешня зима в Україні буде на один-два градуси теплішою за норму, але це не виключає короткочасних періодів похолодання. Про це в інтерв'ю «РБК-Україна» розповіла завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух, інформує «Главком».

За словами експертки, повітря надходитиме з Атлантики. Воно буде теплішим і більш вологим, тому приноситиме вологу і тепло.

«Найвищі середні температури очікуються в південних областях, на Закарпатті, а також на Кіровоградщині та в Дніпропетровській області, де середня за зиму температура повітря може бути додатною, у межах від 0 до +2 градусів», – розказала Балабух.

Водночас найнижча температура очікується на північному сході країни та на високогір'ї Карпат, де в середньому за зиму може бути -3°...-4° та нижче.

«Не виключено, що можуть бути і затоки арктичного повітря, але дуже ймовірно, що вони будуть короткочасними», – додала метеорологиня.

Щодо опадів, то їх очікується у межах звичайного або навіть більше норми на 20-40%. Відповідно, при додатній температурі опади будуть переважно у вигляді дощу чи мокрого снігу, який швидко танутиме. За таких умов малоймовірно, що утвориться стійкий сніговий покрив.

«Той сніг, який випадатиме, швидко танутиме. А це – загроза ожеледі, налипання мокрого снігу. Також може бути крижаний дощ. Особливо у тих регіонах, де температура коливатиметься у межах нуля», – попередила експертка з погоди.

Взимку морський лід працює як своєрідний ізолятор між відносно теплим океаном і значно холоднішою атмосферою. Коли льоду стає менше, в атмосферу потрапляє більше тепла й вологи з океану – а це, за словами авторів дослідження, здатне впливати на розподіл атмосферного тиску, розвиток штормів і загальну циркуляцію повітряних мас, змінюючи погоду навіть у регіонах, далеких від полярного кола.

Короткострокові періоди відновлення можуть тимчасово маскувати довгострокову тенденцію: низькі показники зимового льодового покриву у 2025 та 2026 роках чітко демонструють, що втрата арктичного льоду не зупинилася, а триває на тлі глобального потепління.