Підземна антиутопія, від якої важко відірватися: рецензія на “Бункер. Книга 1: Вовна”

Про “Бункер” зараз найчастіше чують у зв’язку із серіалом від Apple TV+, де головну роль зіграла Ребекка Фергюсон. Проєкт вийшов 2023 року, виявився суперуспішним, і вже має кілька сезонів. Багато глядачів, мабуть, не здогадуються, що все це виросло з цієї самої книжки, а точніше, з коротенького оповідання, яке американець Г’ю Гоуї 2011 року просто виклав в інтернет. Серіал я поки не дивився, тому в цій рецензії на роман “Бункер. Книга 1: Вовна” говоритиму лише про першоджерело. А воно варте уваги й саме по собі.

“Бункер. Книга 1: Вовна” / Wool: The Silo Saga, Book 1

Автор Г’ю Гоуї
Переклад Вадим Штахура
Видавництво BookChef
Рік видання 2026
Кількість сторінок 672
Обкладинка Тверда
Сайт bookchef.ua

Дія роману “Бункер. Книга 1: Вовна” розгортається у велетенському підземному бункері, який тягнеться на 144 поверхи вглиб землі. Земля давно отруєна, і про це мешканці знають переважно з того, що показують зовнішні камери. На екранах вони бачать випалену пустелю й сірі пагорби, а в усьому іншому вірять на слово тим, хто керує їхнім життям. Правила записані у зводі під назвою Пакт, і найголовніше з них каже, що про зовнішній світ не говорять, не мріють і не згадують.

Той, хто порушив табу, іде на Очищення. Це значить, що людину вдягають у захисний костюм, випускають крізь шлюз і дають їй до рук ганчірку з вовни. Перед тим як загинути, їй треба протерти лінзи камер, щоб решта могла й далі дивитися на мертвий краєвид. Після цього всі спостерігають, що з нею станеться.

Далі права на екранізацію зацікавили Голлівуд, а результатом став успішний серіал “Бункер” від Apple TV+. Я його не дивився, тож порівнювати не буду, але сам факт, що з оповідання, викладеного в мережу, виріс настільки масштабний проєкт, багато про що говорить.

Це важливо знати й тому, що в книзі відчувається її серійне походження. Роман здається не має ідеально рівної структури, адже складається з окремих історій, які поступово зливаються в одну велику. Мене це не дратувало, але читачі, які звикли до класичної будови з одним наскрізним героєм, можуть це помітити.

Окремо хочеться відзначити роль IT-відділу, який володіє серверами, архівами й, схоже, знає про минуле значно більше, ніж готовий говорити. Автор не відкриває всіх карт одразу, а лише підкидає уламки, які читач збирає разом із героями. Саме на цьому тримається детективна складова роману. Це не класичний детектив із трупом і підозрюваними, а радше розслідування, де кожна нова відповідь породжує два питання, а загадкою стає сам бункер і те що поза ним.

Головною героїнею цієї історії є Джульєтта Ніколс і вона механік із найглибших рівнів. Жінка мислить як інженер, а тому до таємниць бункера підходить так само як до зламаної машини. Мені подобається, що вона не виглядає супергероїнею й не рятує всіх і одразу, адже часто їй це просто не під силу. Її фішка в наполегливості, а не в харизмі, і це дивно, але прикольно. Тим паче для жанру антиутопії.

Можливо вам буде цікаво дізнатися, що в місцевому бункері на 144 поверхи немає ліфтів, і це рішення письменник свідомо робить частиною драматургії. Сходи зближують і розділяють людей, змушують героїв ділитися історіями й перетворюють кожну подорож на маленьку подію. Водночас саме на сходах книга іноді просідає, бо описи підйомів і спусків можуть розтягнутися й сповільнити розповідь.

Тепер про недоліки. Перш за все, не всі персонажі однаково добре виписані. Головна героїня виглядає живою й переконливою, але коло другорядних героїв і антагоністів часто будується за схемою. Антагоніст виконує свою функцію, але глибини йому бракує, і подекуди здається, що він лише необхідний елемент сюжету. Те саме можна сказати про окремі романтичні лінії. Стосунки героїні з одним із персонажів розвиваються занадто швидко й виглядають радше потребою сюжету, ніж результатом живої хімії між людьми.

І ще одне спостереження, яке стосується фіналу. Для постапокаліпсису з такою жорсткою завʼязкою книга завершується м’якше, ніж очікуєш. Принаймні на мій погляд. Це не класичний “хепі-енд” у чистому вигляді, але після всього, що відбувається протягом історії, я очікував, що буде більше негативу та втрат. Втім, це радше питання смаку та моїх особистих вражень.

Роман “Бункер. Книга 1: Вовна” випускає в нас видавництві BookChef у перекладі Вадима Штахури. Книга має оновлене перевидання із впізнаваною кіношною обкладинкою. Лясе та ілюстрацій немає. До речі, у видавництва нещодавно вийшло й оновлене продовження, тому якщо вам сподобається перший роман, то вже можна буде відразу читати другий.