Врятувала генія від божевілля: важке кохання киянина Горовіца та доньки великого диригента

Як вони прожили понад пів століття між музикою, розлуками та поверненнями – розкаже 24 Канал.

Як донька Тосканіні закохалася в піаніста з Києва?

5 листопада 1989 року в Нью-Йорку помер Володимир Горовіц – уродженець Києва, якого вважають одним із найвизначніших піаністів XX століття. Його кар'єра поєднувала гучні тріумфи й тривалі відмови від публічних виступів.

Ванда Тосканіні добре знала, що приховує життя поруч із музичною знаменитістю. Її батьком був диригент Артуро Тосканіні – вимогливий перфекціоніст із запальним характером. Вона й сама прагнула займатися музикою, але зрештою допомагала матері організовувати його гастрольний побут. Горовіц зачарував її і зовнішністю, і грою.

Особливо запам'яталося виконання мазурки Шопена на приватному вечорі: Ванда згодом згадувала, що ніколи раніше не чула такого звучання. 21 грудня 1933 року вони одружилися в Мілані. Вона не знала російської, він – італійської, тому спілкувалися французькою. Їх об'єднувало захоплення музикою, однак попереду було життя, яке вимагало значно більшого, ніж взаємне захоплення.

Чому Горовіц зникав зі сцени на роки?

Публіка бачила в ньому віртуоза, проте за лаштунками він переживав тяжкі депресивні епізоди й сумніви у власній майстерності. Історію його психічного здоров'я та лікування згодом описував American Journal of Psychiatry. Найдовша перерва в концертній діяльності тривала 12 років – із 1953-го до 1965-го.

У цей час Горовіц продовжував записувати музику й давати інтерв'ю, але перед живою аудиторією не виступав. Чутки про повернення виникали неодноразово, проте щоразу слухачам доводилося чекати далі. Для Ванди це означало роки невизначеності. За повідомленням Associated Press, у період його сценічного мовчання вона продавала картини зі своєї колекції, щоб підтримувати родинні фінанси. Водночас пізніше наголошувала, що не примушувала чоловіка знову виступати.

Як Ванда захищала чоловіка від тиску?

Її підтримка складалася з повсякденної роботи. Ванда перевіряла готельні номери, стежила за харчуванням, відбирала телефонні дзвінки, сперечалася з менеджерами та відстоювала позицію чоловіка перед звукозаписними компаніями. Вона мала власне музичне судження й могла бути різкою.

Але ця твердість допомагала вибудовувати межу між потребами Горовіца та очікуваннями людей, для яких його ім'я було частиною концертного бізнесу. Водночас підтримка дружини не замінювала професійного лікування. Повернення музиканта було складним процесом, у якому поєдналися медична допомога, його власна робота та участь близьких.

Чи був їхній шлюб щасливим?

Їхні стосунки переживали серйозні кризи. У 1949 році подружжя розійшлося, але згодом відновило спільне життя. Вони залишалися разом до смерті піаніста – майже 56 років після весілля. Тому їхню історію складно вмістити в образ бездоганної дружини-рятівниці та безпорадного генія. Ванда теж мала власні переживання, характер і межі витримки. Їхній союз тримався попри образи та труднощі, а не завдяки їхній відсутності.

Як відбулося повернення, на яке чекали 12 років?

9 травня 1965 року Горовіц знову вийшов на сцену Carnegie Hall. Зал був заповнений, серед слухачів сиділи провідні музиканти Нью-Йорка. Концерт став величезною подією, а його запис здобув дві премії "Греммі". Після смерті піаніста Леонард Бернстайн окремо відзначив багаторічну відданість Ванди та її роль у його поверненнях.

Для колег було очевидно: поруч із музикантом, якому аплодував світ, працювала людина, чию щоденну підтримку публіка переважно не бачила.

Історія Горовіца й Тосканіні залишилася історією складної близькості. У ній були захоплення талантом, виснаження, розлука й готовність знову бути поруч. А за найгучнішими оплесками стояли роки, коли Ванда залишалася з ним у тиші.