Київське метро відзначає 66-річчя: маловідомі факти про столичну підземку

Сьогодні, 6 листопада 2026 року, Київський метрополітен відзначає 66-ту річницю від дня відкриття. Саме цього дня у 1960 році в столиці запрацювала перша черга підземки, яка згодом перетворилася на головну транспортну артерію міста та одне з головних укриттів під час війни. Про це повідомляє «Главком».

Як з’явилася перша черга підземки

Ідея прокласти підземну залізницю в Києві виникла ще у 1884 році – тоді пропонували тунель від вокзалу до Дніпра через Бессарабку. Проте практична реалізація розпочалася лише після Другої світової війни, у 1949 році.

6 листопада 1960 року була офіційно відкрита перша ділянка Святошинсько-Броварської (червоної) лінії довжиною 5,2 км. Вона налічувала лише п’ять станцій:

• «Вокзальна»;
• «Університет»;
• «Хрещатик»;
• «Арсенальна»;
• «Дніпро».

На момент відкриття столична підземка стала третьою у СРСР, а потяги складали лише з трьох вагонів (на п'ятивагонний формат метро перейшло у 1972 році, коли перевезло свого мільярдного пасажира).

Інженерний рекорд «Арсенальної»

Перлина першої черги – станція «Арсенальна». Вона розташована на глибині близько 105,5 метра та досі вважається найглибшою станцією метро в Європі. Її будівництво вимагало складних інженерних рішень через складний геологічний рельєф правого берега Дніпра. 

Така глибина вплинула на конструкцію станції. По-перше, «Арсенальна» має найкоротший центральний підземний зал – завдовжки лише 21 м. По-друге, для підйому на поверхню треба було встановити два ескалатори, які б з'єднувалися у проміжному вестибюлі. Однак особливості київських ґрунтів та складнощі технічних робіт робили неможливим його будівництво одразу під землею. Тому вестибюль вирішили звести на поверхні і далі вже спустити на потрібну глибину.

Для цього споруду збудували у формі дзвона із загостреними нижніми краями. Завдяки такій конструкції вона під власною вагою поступово просідала до низу. Зайвий ґрунт тим часом прибирав екскаватор, який знаходився у середині. Спочатку землю через спеціальну штольню спускали до тунелю, а вже звідти піднімали на поверхню та насипали на вестибюль зверху. За чотири місяці він опустився на проєкту глибину та вперся у заздалегідь підготоване бетонне кільце. 

За такою ж схемою опускали проміжні вестибюлі на «Хрещатику» та «Університеті», а потім також на «Шулявській» та «Золотих воротах». Лише на «Печерській» його збудували у виритому котловані.

За понад шість десятиліть метро розрослося до трьох ліній (червоної, синьої та зеленої) загальною довжиною понад 67,6 км, які об'єднують 52 станції та 3 пересадочні вузли. Серед них – всесвітньо відомі «Золоті ворота» з мозаїками часів Київської Русі та дворівнева станція «Позняки».

Підземка в умовах повномасштабної війни

Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році метрополітен отримав нове стратегічне значення, перетворившись на цілодобове укриття для мільйонів киян та гостей столиці.

Незважаючи на повітряні тривоги, загрози ракетних ударів та перебої в енергосистемі, підземка продовжує працювати у двох режимах: як транспорт та як цивільне укриття. Лише у 2025 році станціями метро як укриттями під час нічних тривог скористалися близько 970 тис. людей.

Цікаві факти про Київське метро:

• Київське метро відкрилося після московського та ленінградського, ставши одним із наймасштабніших інфраструктурних проєктів України XX століття.
• Перші потяги були значно коротшими. На початку роботи метро курсували потяги з трьох вагонів. Згодом їхню кількість збільшували відповідно до зростання пасажиропотоку. Із 1972 року почали використовувати п’ятивагонні потяги.
• У 1972 році метро перевезло мільярдного пасажира. Уже через 12 років після відкриття підземка досягла позначки в один мільярд перевезених пасажирів. Це свідчило про те, наскільки швидко метро стало одним із головних видів транспорту столиці.

• У червні 2025 року Катерина Єсипчук успішно завершила навчання та отримала посвідчення машиніста електропоїзда, ставши першою жінкою на цій посаді в історії столичного метро.

• Станції глибокого закладення захищені спеціальними затворами та системами фільтрації повітря, що робить їх надійними сховищами під час повітряних атак.
• У метро є станція з двома рівнями. «Позняки» на Сирецько-Печерській лінії мають незвичайну дворівневу конструкцію. Така архітектурна особливість вирізняє станцію серед інших об’єктів столичної підземки.