«Кров з очей»: почерк п’ятикласника спровокував запеклі дебати між вчителями та батьками

У соціальній мережі Threads допис користувачки galina_31190 про жахливий почерк п'ятикласника викликав бурхливе обговорення. Жінка виклала фото нерозбірливих записів у зошиті та емоційно запитала вчителів, як вони це читають і що робити в такій ситуації, адже від побаченого в неї «кров з очей», пише «Главком». 

Публікація миттєво привернула увагу тисяч користувачів, а думки в коментарях кардинально розділилися. Поки одні звинувачували сучасну систему освіти або лінощі самого школяра, чимало читачів висловили припущення, що причиною проблеми може бути зовсім не занедбаність, і порадили авторці не зволікати, а перевірити дитину у фахівців на наявність дислексії чи дисграфії.

• «Я б рекомендувала звернутися до нейропсихолога або логопеда, який працює з писемним мовленням, щоб оцінити графомоторні навички, увагу та можливі труднощі з письмом»;
• «Цей допис мають побачити всі, хто пише «дитина до 3 років не говорить – відчепіться від дитини. У неї просто власний темп розвитку»;
• «Плюсую за перевірку на дислексію/дисграфію. В майбутньому це може дуже допомогти».

Знайшлися і такі користувачі, які повністю переклали відповідальність на батьків:

• «Я не думаю, що вчитель має розбирати ієрогліфи. Писати треба так, щоб можна було читати. Я не вчитель, але би ставила відповідну оцінку, як відсутність позитивного результату роботи»;
• «Мені цікаво, як батькам? Нічого не напрягає? Ми намагаємось писати з онуком разом з 5 років, виправляємо, пишемо ще, пояснюємо, що має бути чисто, охайно і грамотно. А це ж 5 клас! Жах!».

Кілька користувачів переклали відповідальність на систему освіти:

• «Я мама першокласника. Сама пішла в перший клас в 1995 році. Ми писати чорнилами, ручками з пером. Весь перший клас. Щоб оцього не було. Зараз дітей вчать писати олівцями, звичайними кульковими ручками. І ось результат. Вважаю, що навчатись писати саме чорнильною ручкою- дуже допомогло щоб писати чисто»;
• «А проблема в чому? А проблема в швидкому темпі навчання. Зараз програма дика, дітей гонять нещадно. Ми в першому класі весь рік букви вчили і палички писали. Зараз в першому класі вже треба в кінці року писати диктанти, а в другому класі вчити таблицю множення і контрольні через день. Потім вчителі жаліються на почерк. Це ж все вчительських рук діло. В цьому складному темпі нема коли виписувати каліграфію в нормотипових дітей. Я вже мовчу про дисграфію, дислексію і тд.».

Частина батьків переконані: дитину треба просто любити, а почерк – то дрібниці:

• «Відчепитися від дитини. До 12 класу випишеться»;
• «Любить. А учитель нехай сам розбирається»;
• «Відчепитись від дитини, потім з часом буде кращий. В мене був теж жахливий, змушували писати по кілька сторінок на день, щоб виправити і це не допомагало. Школу закінчила з відзнакою, почерк – не показник знань. Хоча за зошити казали дуже довго і оцінки знижували, бо «не охайно». Головне, щоб розумів, що він вчить та й все».

Не обійшлося і без гумористичних коментарів – мовляв, з людини з таким почерком вийде чудовий лікар:

• «У мене так одногрупник на другому курсі медичного пише, тож у вашої дитини є потенціал стати гарним лікарем»;
• «Якщо дитина нормотипова, то купляти прописи і починати все спочатку. Або, як варіант, збирати гроші на медунівер».

Зазначимо, у соціальній мережі Threads вже кілька днів не вщухає дискусія батьків «першачків» про те, чи потрібно у вільний час додатково займатися з дітьми.