Перший в історії штурм виключно роботами: як 28 наземних дронів ЗСУ атакували позиції РФ

Українські військові здійснили безпрецедентну операцію, провівши механізований штурм ворожих позицій силами взводу наземних роботизованих комплексів. Завдяки дистанційному керуванню технікою вдалося повністю уникнути втрат серед особового складу під час атаки.

Що відомо про бій на Лиманському напрямку?

Підрозділи Третього армійського корпусу ЗСУ здійснили масштабну атаку на позиції 20-ї загальновійськової армії РФ на Лиманському напрямку, задіявши цілий взвод безпілотних платформ. Удар припав на підрозділи 144-ї мотострілецької дивізії окупантів у районі річки Чорний Жеребець, яка є критично важливим природним бар'єром для ворожої логістики.

Першим на візуальні підтвердження цього бою звернув увагу ізраїльський військовий оглядач Ігаль Левін, проаналізувавши панічні звіти російських профільних ресурсів, які назвали подію "найбільшим візуально зафіксованим боєм за участю наземних роботів", про що повідомляє UaOnlii.

Для виконання завдання українські військові сформували ударну групу з 28 наземних роботизованих комплексів (НРК) різного призначення. Основу вогневої потужності склали 18 штурмових дронів, оснащених здвоєними шведськими 84-мм протитанковими гранатометами AT4, які призначені для руйнування легких укріплень та бронетехніки.

Вогневе придушення забезпечували два важкі НРК з американськими 40-мм автоматичними гранатометами Mk 19. Завдяки сучасній модернізації ця зброя вагою понад 35 кілограмів здатна вести вогонь із темпом до 390 пострілів на хвилину на відстань до 2200 метрів. Завершували композицію 8 наземних дронів-камікадзе, начинених вибухівкою для підриву безпосередньо в окопах противника.

Як працює тактика "Грифон"?

Ця операція стала логічним продовженням інноваційної тактики "Грифон", яку розробили фахівці Третього армійського корпусу. Її суть полягає у використанні важких ударних гексакоптерів типу "Баба Яга" як повітряних маток. Вони десантують наземні роботизовані комплекси безпосередньо в тил ворога на глибину понад 10 кілометрів, після чого платформи починають автономне просування до визначених цілей.

Попри історичність події, варто зберігати тверезий погляд на результати штурму. Російські джерела стверджують, що їм вдалося зупинити просування роботів за допомогою масованого застосування FPV-дронів та скидів із повітря. Проте головна перемога цієї операції полягає не в захопленні конкретної лісосмуги, а в технологічному прецеденті. У штурмі не брав участі жоден український піхотинець, що дозволило повністю уникнути втрат серед особового складу.

Водночас головним викликом для масштабування таких атак залишається протидія ворожим засобам радіоелектронної боротьби (РЕБ). Наземні дрони діють у значно складнішому радіосередовищі через рельєф місцевості та рослинність, тому впровадження завадостійкого зв'язку, зокрема оптоволоконного керування чи елементів штучного інтелекту, є критичною необхідністю.

Що було відомо раніше?

Застосування цілого взводу НРК стало результатом тривалої еволюції безпілотних систем у Збройних Силах України. Ще у травні 2026 року 100-та окрема механізована бригада провела успішний локальний штурм трьома роботами, де один відвертав увагу, а інший доставив 300 кілограмів вибухівки до ворожого укриття. Згодом, у липні, 33-тя штурмова бригада випробувала гусеничні платформи Droid TW 12.7 від київських розробників Droid Technologies LLC, оснащені великокаліберними кулеметами Browning.

Справжній прорив у системному застосуванні наземних дронів відбувся під час масштабної операції "Вівальді" на Лиманщині у вересні-жовтні 2026 року. Тоді Третій армійський корпус звільнив понад 176 квадратних кілометрів території. За словами командира підрозділу ударних НРК NC13 Миколи Зінкевича, роботи взяли на себе до 80% логістичних завдань та 90% евакуації поранених. Фактично, машини замінили близько 6000 піхотинців на найнебезпечніших ділянках фронту, що дозволило мінімізувати втрати наступальних частин.