Юрій Недашковський

Юрій Олександрович Недашковський - тричі президент «Енергоатому», якого звільняли у зв’язку з невиконанням умов контракту

Юрій Недашковський — український енергетик, багаторічний керівник Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом». Тричі очолював компанію, найдовший і найпомітніший період його керівництва тривав із березня 2014-го по листопад 2019 року.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Юрій Олександрович Недашковський народився 14 квітня 1961 року в Києві. 

Освіта

У 1983 році Юрій Недашковський завершив навчання в Одеському політехнічному інституті, де здобув фах за спеціальністю «Атомні електричні станції та установки». Отримана кваліфікація інженера-теплоенергетика стала для нього професійним фундаментом, на якому він збудував подальшу кар’єру в атомній енергетиці.

Кар'єра

Професійний шлях Юрія Недашковського почався на Хмельницькій АЕС, де з 1983 по 1993 рік він пройшов усі щаблі виробничої роботи — від обхідника котельно-допоміжного обладнання до заступника головного інженера з ядерної безпеки. Такий досвід дав йому не лише глибоке технічне розуміння роботи станції, а й управлінські навички, необхідні для подальшої кар’єри.

У середині 1990-х він на кілька років перейшов у сферу економіки, працюючи провідним економістом і заступником директора з економіки в МП «Шар» у Нетішині. Водночас зв’язок із атомною енергетикою не переривався: у 1997 році Недашковський повернувся на Хмельницьку АЕС вже у статусі заступника генерального директора з економіки, а згодом і виконувача обов’язків генерального директора. У 1999 році він очолив станцію.

Подальша кар’єра вивела його на рівень управління всією галуззю. У 2000 році Юрій Недашковський уперше став президентом НАЕК «Енергоатом». Після нетривалої роботи помічником народного депутата Віктора Ющенка він у лютому 2005 року повернувся до компанії, спершу як т.в.о., а потім — як повноправний президент.

У 2006–2008 роках обіймав посаду заступника Міністра палива та енергетики України, працюючи у двох урядах — Єханурова та Януковича. З червня 2008 року знову очолив «Енергоатом», керуючи компанією до серпня 2012 року.

Останній і найдовший період його перебування на чолі атомної енергогенеруючої компанії тривав із березня 2014 по листопад 2019 року. Саме тоді він став однією з ключових фігур в українській ядерній енергетиці, працюючи над забезпеченням стабільності атомного сектору в умовах політичних і економічних викликів.

Сім’я

Юрій Недашковський одружений, разом із дружиною виховав доньку Дарину. 

Компромат

Юрій Недашковський неодноразово опинявся в центрі критики під час своєї кар’єри на чолі «Енергоатому». У серпні 2012 року його звільнили з посади президента компанії «у зв’язку з невиконанням умов контракту», за офіційною версією уряду.

Під час останнього періоду роботи (2014–2019) ЗМІ та окремі експерти звинувачували його у неефективному фінансовому менеджменті, затягуванні реформ у галузі та можливому лобіюванні комерційних інтересів у сфері постачання обладнання для АЕС.

У грудні 2015 року Недашковський став фігурантом кримінального провадження НАБУ. Розслідування стосувалося ймовірних схем на паливно-енергетичному ринку, організованих колишнім керівником профільного комітету ВРУ Миколою Мартиненком та низкою посадових осіб «Енергоатому». Разом із Недашковським у справі фігурували перший заступник директора ВП «Атомкомплект» Валерій Годунок та експредставник компанії в Брюсселі Андрій Тюрін, який поєднував державну роботу з приватною підприємницькою діяльністю, задекларувавши у 2019 році майже 3,7 млн грн доходу та зарплату понад 1,3 млн грн.

27 листопада 2019 року Кабінет Міністрів ухвалив рішення про його звільнення. Прем’єр-міністр Олексій Гончарук зазначив, що ініціатива належала тодішньому міністру енергетики Олексію Оржелю. Міністерство енергетики та захисту довкілля України офіційно назвало шість причин: неефективний менеджмент; підозра у розтраті державних коштів; факти безгосподарності під час закупівель; недотримання графіків ремонтів енергоблоків; систематичне невиконання фінансових планів; значне зростання витрат на обслуговування кредитів та невиконання зобов’язань перед ЄБРР і Євроатомом. У відомстві також нагадали про інциденти на Хмельницькій АЕС та зростання кількості порушень на інших станціях із 10 у 2014 році до 22 у 2018 році, а також про недовиробіток електроенергії через затримки ремонтів.

Після звільнення Недашковський оскаржив розпорядження уряду в Окружному адміністративному суді Києва, вимагаючи визнати його протиправним. Його підтримали профспілки та частина працівників «Енергоатому», які влаштували акції протесту з вимогою поновити його на посаді.

Одразу після відставки найбільша громадська організація в енергетиці України — «Українське ядерне товариство» (УкрЯТ) — звернулася до президента та прем’єр-міністра з закликом призупинити відставку. У відкритому листі підкреслювалося, що Недашковський має багаторічний досвід у атомній енергетиці, пройшов усі щаблі кар’єри на АЕС, тричі очолював «Енергоатом» та здобув міжнародний авторитет у сфері ядерної безпеки. Підписанти наголошували на його ролі у забезпеченні енергетичної безпеки України та реалізації спільних проєктів із Європою та США, які зменшили залежність атомної галузі від постачання з Росії. У листі також зазначалося, що рішення уряду могло вплинути на стабільну роботу атомної галузі та доступність атомної електроенергії для населення. Професійні спільноти, включно з Атомпрофспілкою, публічно висловили підтримку Недашковському та ініціювали акції на його захист.

Упродовж 2014–2019 років під керівництвом Недашковського Міністерство енергетики фіксувало невиконання фінансових планів, затримки ремонтів енергоблоків та зростання кількості порушень на АЕС. Державні закупівлі ядерного палива та обладнання через дочірнє підприємство «Атомкомплект» критикували за непрозорі схеми, завищені ціни та підозри у розтраті коштів, зокрема в контексті контрактів із компаніями, пов’язаними з Миколою Мартиненком. Незважаючи на це, юридичних вироків щодо Недашковського не було.

Станом на сьогодні він перебуває на волі, без арештів рахунків чи активів, справа щодо нього не закрита, а вироків немає. Усі справи, в яких він фігурує, розглядаються у контексті широкого розслідування схем у державній енергетиці.

Декларація

За даними декларації, яку Юрія Недашковського подав у 2020 році після свого звільнення, у його родині є кілька об’єктів нерухомості. Дружина Олена є власницею земельної ділянки площею 504 м² у селі Дачне, Біляївського району Одеської області, придбаної ще у 1995 році. У Києві родина володіє квартирами: одна на 212,2 м² належить доньці Дарії (придбана у 2012 році), а друга площею 102,6 м² — Юрію Недашковському, придбана у 2019 році. Сам Юрій також є власником гаражного боксу площею 19,3 м² у підземному паркінгу Києва, що набув у 2018 році.

Крім цього, у декларації зазначено цінне рухоме майно - твори мистецтва: картина А. Ерделі та пейзаж І. Алісова «Гурзуф», які належать Юрію Недашковському. Він також володіє двома велосипедами (BMW та Giant) та двома дорогими наручними годинниками — VASHERON CONSTANTIN і ROLEX.

Дружина Олени є власницею автомобіля Citroen C4 Cactus 2017 року випуску.

Основний дохід Юрія Недашковського у 2024 році склав понад 14 млн грн зарплати від ДП «НАЕК Енергоатом». Додатково він отримав пенсію — 143 тис. грн, дружина — 33 тис. грн. Також Юрій має відсотки від вкладів у банку — понад 350 тис. грн.

Юрій Недашковський тримає кошти на банківських рахунках у розмірі понад 10 млн грн, готівкою — 31,6 тис. USD та 23,2 тис. EUR, а також невеликі суми в інших валютах. Дружина має на рахунках понад 21 тис. грн та 6,3 тис. USD. Крім того, Юрій декларує дорогоцінні метали на суму понад 143 тис. грн.