Дата народження
09 серпня 1938
Країна
Україна
Соцмережі
469

Олександр Омельченко

Омельченко Олександр Олександрович: ексмер Києва, на рахунку якого три смертельних ДТП

Омельченко Олександр Олександрович під час перебування на посаді мера Києва, піддавався критиці за непрозорість розподілу земельних ресурсів, кумівство і сумнівні рішення.

  1. Біографія
  2. Освіта
  3. Сім'я
  4. Кар'єра
  5. Компромат
  6. Декларація
  7. Посилання
  8. Відео

Біографія

Омельченко Олександр Олександрович народився 9 серпня 1938 року в селі Зозів Вінницької області.

Освіта

Школу Олександр Омельченко закінчив в селищі Брусилів Житомирської області (1956). Потім відправився до Києва, де спочатку навчався у будівельному технікумі (1959), а трохи пізніше в інженерно-будівельному інституті (1974). 

Майже рік (1959-1960) служив у радянській армії. Омельченко має також і другу освіту. У 1978 році він отримав диплом інституту народного господарства. Кандидат технічних наук (1989).

Сім'я

Дружину Олександра Омельченка звуть Людмила Леонтіївна (1945 року народження). У шлюбі з нею народилося двоє синів: Ян (1966) і Олександр (1968). Має чотирьох онуків.

Кар'єра

Омельченко після технікуму і служби в армії працював на підприємствах «Головкиївміськбуду». Починав робітником і за тридцять років роботи досяг посади першого заступника начальника «Головкиївміськбуду». В кінці 1980-х років у якості радника-консультанта працював в Афганістані.

Потім працював у системі Держбуду. Омельченко був заступником голови виконкому Київської міської ради народних депутатів, обіймав посаду генерального директора державного комунального підприємства «Київреконструкція».

Протягом двох років (1994-1996) Олександр Омельченко був заступником столичного міського голови, а потім десять років очолював Київ.

У 2006 році програв вибори мера Києва. Тодішній мер отримав всього двадцять один відсоток підтримки, пропустивши вперед Віталія Кличка (двадцять чотири відсотки) і переможця виборів Леоніда Черновецького (тридцять два відсотки).

У 2001 році розглядався як кандидат на пост прем'єр-міністра. У тому ж році став головою партії "Єдність". Через три роки ця політична сила висунула Омельченко на пост кандидата в президенти. У першому турі Омельченко набрав лише 0,48%. У другому турі підтримував Віктора Ющенка.

Олександр Омельченко з 1998 року сім разів балотувався в український парламент. Однак отримати депутатський мандат він зміг тільки раз.

У 2007 році Олександр Омельченко під тринадцятим номером Блоку "НАША УКРАЇНА - НАРОДНА САМООБОРОНА" став депутатом Верховної Ради сьомого скликання. На момент виборів він був президентом громадської організації "Клуб голів громад України".

У парламенті колишній київський міський голова очолив комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Входив до складу групи з міжпарламентських зв'язків з Австрійською Республікою. У фракції "НУ-НС" залишався до 2011 року і до кінця каденції (грудень 2012) залишався позафракційним.

У якості народного обранця Олександр Омельченко зробив сім депутатських запитів, подав півтори тисячі законодавчих ініціатив і двадцять п'ять разів виступив на засіданні Верховної Ради.

Три рази (1998, 2014 року, 2015) Омельченко обирався до Київської міської ради. У  Київраду восьмого скликання він пройшов під першим номером в списку партії "Єдність".

Очолює однойменну фракцію, а також є членом постійної комісії з питань проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності Київської міської ради.

Крім політики Олександр Омельченко запам'ятався і як спортивний функціонер. Так з 1997 по 2006 рік він очолював хокейну федерацію, а з 2001 по 2007 рік був президентом футбольного клубу "Арсенал" (Київ).

Олександр Омельченко нагороджений великою кількістю нагород та звань: від Трудового Червоного Прапора до Героя України, від почесного доктора Києво-Могилянської академії до почесного громадянина Києва. Він входить до Правління редакції газети "Єдність України".

Компромат

Як зазначає київська преса, основна критика Олександра Омельченка як столичного міського голови стосувалася непрозорості розподілу земельних ресурсів, проведенні закупівель за принципом кумівства, зайвою активністю чиновницького апарату, сумнівністю в умісності деяких архітектурних рішень.

У 2002 році київська прокуратура щільно зайнялася діяльністю Олександра Омельченка на посаді столичного міського голови. Так, спочатку за фактом перевищення повноважень і зловживань керівництвом Київради порушила кримінальну справу стосовно мера та його заступників. Йшлося про арешт і призупинення виконання п'яти рішень Київради, які були прийняті в період з 1999 по 2001 роки.

Потім з'явилася кримінальна справа ряду розважальних закладів на території Софії Київської та Лаври. Тоді генпрокурор заявляв, що має кілька запитань з приводу діяльності Омельченко на посаді голови КМДА. Але далі порушення, справа не зрушила.

Ще одне кримінальне розслідування, порушене у 2004 році. На цей раз співробітників мерії підозрювали у зловживанні при розподілі та наданні житла. У прес-службі правоохоронного відомства повідомляли, що в справі немає ніяких політичних мотивів.

Однак, як повідомляє сайт "КиевВласть" Омельченко почав більш активно декларувати свою прихильність Леоніду Кучмі. Але при цьому міський голова не збирався повністю здавати позиції, заявляючи, що навіть за умови прохання президента залишити свій пост, він би відповів відмовою.

Олександр Омельченко неодноразово потрапляв в дорожньо-транспортні пригоди. Кілька разів автомобіль політика збивав пішоходів на смерть.

У 2009 році ексмер заявляв, що не перевищував швидкості, а загиблий пішохід переходив дорогу у невстановленому місці. Через рік київський суд не знайшов у діях Омельченко складу злочину і виправдав його.

У грудні 2015 року він знову збив пішохода і навіть зник з місця події. Однак, через кілька годин повернувся, пояснивши свої дії тим, що злякався. Жінка-пішохід померла через три дні у реанімації.

У 2018 році проти депутата Київради Омельченка знову порушили кримінальну справу. На цей раз політиком, а точніше його декларацією зацікавилося Національне антикорупційне бюро.

Колишній київський мер не вказав, що володіє двома паркомісцями і не вказав факт дарування трикімнатної квартири одному зі своїх синів.

Декларація

У березні 2019 року Олександр Омельченко опублікував декларацію за минулий рік.

У Київській та Житомирській області у Олександра Олександровича і його дружини задекларовано десять земельних ділянок і п'ять житлових або дачних будинків. У Києві у подружжя Омельченко одна квартира (131,1 кв.м.), одне паркомісце і два машиномісця.

У Олександра Олександровича і Людмили Леонтіївни досить великий автомобільний парк: чотири легкових і дві вантажні машини, а також один фургон.

Депутату Київради належать тридцять два відсотки ТОВ "Нива" (основний вид діяльності - змішане сільське господарство).

Загальний дохід Олександра Омельченка за минулий рік склав п'ять мільйонів гривень. Людмила Омельченко отримала триста шістдесят тисяч гривень.

На банківських рахунках у глави партії "Єдність" зберігається майже дев'ятсот тисяч доларів і понад чотири мільйони гривень. У дружини - двісті десять доларів і майже тисяча гривень.

Готівковими коштами він задекларував тридцять тисяч доларів і один мільйон двісті тисяч гривень.

П'ятдесят три мільйони сімсот тисяч гривень Олександр Омельченко задекларував, як заборгованість перед суб'єктом декларування.

Посилання

Офіційна сторінка в Фейсбук

Особиста сторінка в Фейсбук

E-mail

Адреса громадської приймальні: 04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд.55 (Оболонський район) - офіційна приймальня;

Додаткові приймальні знаходяться за адресами: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 34-А (Шевченківський район), телефон: 202-70-92 (пн-чт 10:00-16:00; пт 10:00-15:00);

 02175, м. Київ, вул. Пасхаліна, 16 (Дарницький район), телефон 353-81-10, графік роботи: пн-пт 10:00-18:00).

Громадська організація, яка виконує функції громадської приймальні: громадська організація «Клуб голів громад України».

Відео

https://www.youtube.com/watch?v=qsOd3dkzHBY 

Дата народження
09 серпня 1938
Країна
Україна
Соцмережі