Олександр Омельченко

Омельченко Олександр Олександрович: колишній мер Києва та екснардеп

Омельченко Олександр Олександрович — з 1996 до 2006 року очолював Київ. Піддавався критиці за непрозорість розподілу земельних ресурсів, кумівство та сумнівні рішення. "Відзначився" декількома смертельними ДТП.\

Біографія
Освіта
Сім'я
Кар'єра
Компромат
Декларація
Посилання
Відео

Біографія

Омельченко Олександр Олександрович народився 9 серпня 1938 року в селі Зозів Вінницької області.

Освіта

Школу Олександр Омельченко закінчив в селищі Брусилів Житомирської області (1956). Потім відправився до Києва, де спочатку навчався у будівельному технікумі (1959), а трохи пізніше в інженерно-будівельному інституті (1974).

Майже рік (1959-1960) служив у радянській армії. Омельченко має також і другу освіту. У 1978 році він отримав диплом інституту народного господарства. Кандидат технічних наук (1989).

Сім'я

Дружину Олександра Омельченка звуть Людмила Леонтіївна (1945 року народження). У шлюбі з нею народилося двоє синів: Ян (1966) і Олександр (1968). У політика чотири онуки.

Кар'єра

Омельченко після технікуму і служби в армії працював на підприємствах «Головкиївміськбуду». Починав робітником і за тридцять років роботи досяг посади першого заступника начальника «Головкиївміськбуду». В кінці 1980-х років у якості радника-консультанта працював в Афганістані.

Потім працював у системі Держбуду. Омельченко був заступником голови виконкому Київської міської ради народних депутатів, обіймав посаду генерального директора державного комунального підприємства «Київреконструкція».

З 1994 до 1996 року він був заступником голови Київської міської державної адміністрації. У серпні 1996 року Омельченко зайняв крісло керівника КМДА, а у травні 1999 року став Київським міським головою.

У 2006 році програв вибори мера Києва. Тодішній мер отримав всього 21% підтримки, пропустивши вперед Віталія Кличка (24%) і переможця виборів Леоніда Черновецького (32%)

У 2001 році розглядався як кандидат на пост прем'єр-міністра. У тому ж році став головою партії "Єдність". Через три роки ця політична сила висунула Омельченко на пост кандидата в президенти. У першому турі Омельченко набрав лише 0,48%. У другому турі підтримував Віктора Ющенка.

Олександр Омельченко з 1998 року сім разів балотувався в український парламент. Однак отримати депутатський мандат він зміг тільки раз.

У 2007 році Олександр Омельченко під 13-м номером Блоку "НАША УКРАЇНА — НАРОДНА САМООБОРОНА" став народним депутатом Верховної Ради сьомого скликання. На момент виборів він був президентом громадської організації "Клуб голів громад України".

У парламенті колишній київський міський голова очолив комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Входив до складу групи з міжпарламентських зв'язків з Австрійською Республікою.

Членом фракції "НУНС" він залишався до 2011 року. Після чого до кінця каденції (грудень 2012) був позафракційним. Входив до складу лояльної до режиму Януковича депутатської групи “Право вибору”.

У якості народного обранця Олександр Омельченко зробив сім депутатських запитів, подав півтори тисячі законодавчих ініціатив і 25 разів виступив на засіданні Верховної Ради.

Чотири рази (1998, 2014, 2015, 2020) Омельченко обирався до Київської міської ради. У Київраду восьмого скликання він пройшов під першим номером в списку партії "Єдність".

Очолював однойменну фракцію, а також був членом постійної комісії з питань проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності Київської міської ради.

У 2020 році Омельченко знову балотувався на посаду столичного міського голови. За колишнього мера віддали свої голоси 21 542 (менше 3%) виборця. З цим результатом він зайняв лише восьме місце.

У 2020 році основним місцем роботи колишнього мера Києва було фермерське господарство "Ніщун А.С."

Того ж року Олександр очолив список партії “Єдність” на виборах до Київської міської ради. У новому скликанні Омельченко був керівником постійної комісії з питань охорони культурної спадщини та членом комісії з проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності Київської міської ради.

Крім політики Олександр Омельченко відмітився і як спортивний функціонер. Так, з 1997 по 2006 рік він очолював хокейну федерацію, а з 2001 по 2007 рік був президентом футбольного клубу "Арсенал" (Київ).

Олександр Омельченко нагороджений великою кількістю нагород та звань: від Трудового Червоного Прапора до Героя України, від почесного доктора Києво-Могилянської академії до почесного громадянина Києва. Він входив до Правління редакції газети "Єдність України".

У листопаді 2021 року Омельченка було госпіталізовано до лікарні "Феофанія" з коронавірусом та значним ураженням легень. Через ускладнення від коронавірусної хвороби у нього стався інфаркт.

Депутату Київради зробили операцію на серці. Однак Омельченко її не переніс. Він помер 25 листопада. Через чотири дні колишнього міського голову Києва поховали на Байковому цвинтарі.

Компромат

Як зазначає київська преса, “з непрозорим розподілом земельних ресурсів, кумівством при розміщенні багатомільйонних муніципальних замовлень, зайвою активністю чиновницького апарату, сумнівність в умісності деяких архітектурних рішень”.

У 2002 році київська прокуратура щільно зайнялася діяльністю Олександра Омельченка на посаді столичного міського голови. Як повідомляє “Ліга. Новости”, спочатку “справу порушено за фактом “перевищення повноважень і зловживань керівництвом”. Йшлося про арешт і призупинення виконання п'яти рішень Київради, які були прийняті в період з 1999 по 2001 рік.

“Лівий берег” у тому ж році “з'явилася кримінальна справа фактом будівництва фітнес-центру на території Національного заповідника «Софія Київська» і кафе в Лаврі. Тодішній Генеральний прокурор Святослав Піскун заявив: «У нас є питання і до Олександра Олександровича Омельченка як до керівника Київської міської адміністрації». Однак ця справа свого продовження так і не знайшла”.

Ще одне кримінальне розслідування було порушено в 2004 році. На цей раз співробітників мерії підозрювали у зловживанні при розподілі і наданні житла. Справа в тому, що "столичний парламент" своїм рішенням передав більш 639 га землі в Пущі-Водиці чиновникам і депутатам. Партія зелених подавала в суд на Київраду з вимогою скасувати це рішення.

Як повідомляє сайт "КиевВласть", Омельченко почав більш активно декларувати свою прихильність Леоніду Кучмі. Але при цьому міський голова не збирався повністю здавати позиції, “заявляючи, що навіть за умови прохання президента залишити свій пост, він би відповів відмовою”.

У березні 2018 року у відношенні Омельченко НАБУ відкрило кримінальне провадження за ст. 366-1 (декларування недостовірної інформації). Колишній міський голова "забув" вказати в декларації два машиномісця і відомості про передачу на підставі договору дарування трикімнатної квартири (171,6 кв. м.) своєму синові.

Олександр Омельченко неодноразово потрапляв в дорожньо-транспортні пригоди. Кілька разів автомобіль політика збивав пішоходів на смерть.

У 2009 році ексмер заявляв, що не перевищував швидкості, а загиблий пішохід переходив дорогу у невстановленому місці. Через рік київський суд не знайшов у діях Омельченко складу злочину і виправдав його.

У грудні 2015 року він знову збив пішохода і навіть зник з місця події. Однак, через кілька годин повернувся, пояснивши свої дії тим, що злякався. Жінка-пішохід померла через три дні у реанімації.

У 2018 році проти депутата Київради Омельченка знову порушили кримінальну справу. На цей раз політиком, а точніше його декларацією зацікавилося Національне антикорупційне бюро.

Колишній київський мер не вказав, що володіє двома паркомісцями і не вказав факт дарування трикімнатної квартири одному зі своїх синів.

Декларація

У березні 2021 року Олександр Омельченко опублікував декларацію про свої доходи за минулий рік.

Він задекларував десять земельних ділянок, три житлових будинки та одну дачу (ще одна в оренді). Нерухомість у Олександра Олександровича і його дружини знаходиться в Київській і Житомирській області.

У Києві у подружжя Омельченка квартира (131,1 кв.м.), нежитлове приміщення (51,7 кв.м.) та паркомісце (11,3 кв.м.). У подружжя Омельченко досить великий автомобільний парк: сім легкових і дві вантажні машини. У 2020 році вони придбали чотириколісні трактори, два автомобільні напівпричепи та один причіп.

З цінного рухомого майна Олександр Олександрович задекларував телевізор Samsung Q7F вартістю 124 тисячі гривень.

Депутату Київради належать тридцять два відсотки ТОВ "Нива" (основний вид діяльності — змішане сільське господарство).

Загальний дохід Олександра Омельченка за минулий рік становив 4,9 мільйона гривень. Ще майже шість мільйонів він одержав від Катерини Олександрівни Омельченко. Людмила Омельченко поповнила сімейний бюджет на 347,9 тисяч гривень.

На банківських рахунках у Олександра Олександровича зберігалось 892 тисячі доларів і 5,3 мільйона гривень. У дружини — 200 доларів і 902 тисячі гривень.