"Культурна дипломатія — ключ до виживання" — так про значення своєї роботи розповідає в інтерв’ю Vogue Ukraine Edition 7 мисткиня Яніна Педан, співзасновниця творчого дуету Vsesvit, що функціонує у Лондоні. Розповідаємо їх історію.
Незалежну благодійну організацію Vsesvit, що діє в Лондоні, заснували українки Марія Пастух та Яніна Педан. Марія, архітекторка й організаторка громадських ініціатив, живе у Великій Британії з 2018 року. Працює координаторкою в лондонській Школі архітектури Архітектурної асоціації (AA School) та є авторкою проєкту реновації City of Sanctuary в англійському Шеффілді. Яніна народилась у Харкові в родині відомого фотографа, куратора та представника Харківської школи фотографії Міші Педана. У ранньому дитинстві переїхала до Швеції, а згодом до Великої Британії, у Лондоні вивчала мистецтво. Співпрацює з модними дизайнерами та інституціями, створювала сет-дизайн для фешн-фотографа Бена Томса та брендів Simone Rocha та Echo. Минулого року Яніна розробила сценографію виставки ECHO, на тему звʼязку моди та памʼяті, в Музеї моди Антверпена. У жовтні там відкрилась нова експозиція, оформлена Педан, – виставка "Маскарад, Макіяж і Енсор", присвячена бельгійському художнику-символісту Джеймсу Енсору.
Після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Марія Пастух та її чоловік Валентин Раєнков, який працює в юридичній компанії, організували волонтерський центр у незалежному просторі Biblioteka в Лондоні: збирали кошти, гуманітарну допомогу, медичні засоби – підтримували переважно парамедиків та лікарні. За девʼять місяців вдалося залучити понад 40 000 фунтів стерлінгів (більш ніж два мільйони гривень): допомогу придбану на ці кошти направили в гуманітарні та медичні організації, зокрема медичний батальйон "Госпітальєри", фонди "Лівий берег" та Repair Together, що відновлюють будинки на деокупованих територіях. Згодом кількість донатів почала зменшуватись – необхідно було змінювати підхід до фандрейзингу. У січні минулого року зʼявився Vsesvit, до якого долучилась Яніна Педан.
Удвох вони зосередились на культурній дипломатії та створенні української спільноти в Лондоні. "Мені було дуже важливо бути поряд зі своїми. Волонтерство стало в певному сенсі терапією, допомагало впоратись із почуттями", – згадує Яніна. Рік тому Vsesvit отримав статус некомерційної організації, щоб легально діяти у Великій Британії.
Vsesvit влаштував у Лондоні десятки заходів: святкування Масниці, покази короткометражних фільмів, воркшоп з української мозаїки та народного співу
Команда Vsesvit влаштувала в Лондоні десятки заходів: святкування Масниці, покази українських короткометражних фільмів, воркшоп з української мозаїки та народного співу, читання книги Queer Ukraine – створеної під час війни антології голосів української ЛГБТК+ спільноти. Події проводяться англійською мовою, щоб залучити більше людей. Вхід на них безкоштовний. "Звичайно, найкращим способом збору коштів була б фіксована ціна за квиток. Але ми не хочемо виключати людей, які можуть мати обмежений бюджет", – пояснюють організаторки.
Vsesvit ініціює академічні розмови про деколонізацію та російську пропаганду, воркшопи з народних традицій та кулінарії. Поки організація не має постійної адреси: події відбуваються на різних майданчиках, що дозволяє охоплювати широку та різноманітну аудиторію.
"Британці досі мало знають про Україну. Майже все, що ви покажете, буде сюрпризом", – говорить Марія. Навесні цього року в Королівській академії мистецтв у Лондоні відкрилася виставка українського модернізму "В епіцентрі бурі", яка частково представила роботи з українських музеїв, зокрема Національного художнього в Києві. "Вона стала популярною та відвідуваною. Але це один з небагатьох проєктів про українську культуру, що був належно профінансований та прорекламований. На жаль, більшість заходів, присвячених Україні, так і не виходять на рівень мейнстріму", – зауважує архітекторка. У Лондоні досі немає галереї, що представляла б українське мистецтво. "Культурна дипломатія – ключ до виживання, – продовжує вона. – У Великій Британії навіть немає українського культурного аташе".
"Зустрічі, які ми організовуємо, зміцнюють зв’язки між людьми, – розповідає Марія. – Незалежно від того, за яку справу ви беретеся сьогодні, я вважаю, ми всі маємо прагнути до зміцнення цього втіленого спротиву в громадянському суспільстві". Марія та Яніна працюють удвох, тож порівну розподіляють роботу з організації подій. Іноді це зовсім повсякденні задачі – розшукати стільці, підготувати простір, створити контент для інстаграму.
Для команди Vsesvit важливо налагоджувати звʼязки з різними спільнотами, особливо з тими, хто також пережив досвід війни. "Нам пощастило, що у Великій Британії є люди звідусіль. Ми добре розуміємо одне одного і чому важлива солідарність. Є сенс обʼєднуватись не тільки з українцями, а і взагалі з однодумцями", – вважають очільниці. Марія згадує діяльність організації Ukraine Solidarity Campaign – це обʼєднання британських профспілок, які підтримують контакт і допомагають своїм колегам в Україні. Це здивувало її, адже люди за кордоном здебільшого не надто охоче донатять на військові потреби. "В тій організації немає жодного українця. Було приємно бачити, що умовні пожежники, вчителі та шахтарі розуміють, що це нормально – збирати на військо".
Раніше Vsesvit проводив декілька подій на місяць: "Ми просто погоджувались на всі пропозиції". Тепер співзасновниці хочуть зосередитись на довгострокових проєктах. Зараз є плани запустити магазин з українською символікою та одягом. "Ми дуже хочемо знайти фінансування, щоб запрошувати таланти з України до співпраці та платити їм за це гонорари, – говорить Яніна. – Це несправедливо – просити їх робити щось безкоштовно. Мати можливість наймати людей для проєктів – наша наступна мета".
Фото: Vladimir Kaminetsky
Текст: Оксана Семенік