Пісня про Фредерика. Трагічна смерть під Сокалем героя, який боровся з татарами

“12 літ крівавилась земля…”… так починається композиція одного з культових українських музичних гуртів. Слова ці написав Олег Ольжич і присвячені вони тривалій історії боротьби місцевих мешканців за власну державу, безпеку та добробут своїх рідних. Зараз ворог один, колись інший, але в кожному з випадків доводилося виявляти героїзм, а інколи й віддавати життя.

Ця історія про представника одного знаного та впливового на наших землях роду, чиє життя обірвалося надто рано та в боротьбі за рідну землю. Як і його родичі, він міг побудувати успішну урядницьку кар’єру, починав це робити, але поклав голову за безпеку та захист рідних. Через декілька десятиліть після загибелі героя цього тексту, про нього склали пісню.

Затишні палати короля та запал кривавої битви

9 грудня 1517 року Фредерик Гербурт (Fryderyk Herburt, 1470-1519) згадується у документах як львівський хорунжий. Окрім цього він займав і інші важливі посади та мав багато обов’язків, а урядницька кар’єра цього представника роду Гербуртів розпочалась взагалі у 1502 році. Тоді він був придворним короля, жив спокійне та розмірене життя. Проте зовсім не чиновницькою діяльність Фредерик Гербурт запам’ятався перш за все, а – кривавими битвами проти тих, кого в той час вважали найбільшими ворогами.

Врешті, від окремих запропонованих йому посад цей Гербурт відмовлявся, а битв намагався не уникати. Й відзначався у них героїзмом та організованістю.   Скажімо, у 1506 році він виставив 130 вершників для боротьби проти татарських військ. Саме татари й стали чи не головним його ворогом.

Родина та маєтки

Досить важливим моментом для розуміння персони Фредерика Гербурт є інформація про його родинні зв’язки. Дружиною Гербурта була Анна з Олеська. У такий спосіб герой цього тексту став володарем знаменитих маєтків у Олеську та Підгірцях. Пізніше Гербурт використовував ці замки як важливі стратегічні локації, точніше як сторожові. Також він володів й іншими населеними пунктами: Руданцями, Фельштином, Підкаменем і т.д.

Щодо родинного життя Фредерика Гербурта, у нього була донька і декілька синів: Ельжбета, Ян, Кшиштоф і Станіслав. Між іншим, саме до останнього перейшли від батька фортеці у Олеську та в Підгірцях.

Героїчна смерть

2 серпня 1519 року – останній день у житті Фредерика Гербурта. Цього дня він загинув у битві проти татарських військ, яка відбувалась під Сокалем. Гербурт обороняв від татар Сокаль і дав бій війську нападників. Загинув героїчною смертю. Нібито був скинутий разом з конем у річку.

Не про кожного видатного діяча є написані пісні, але Фредерик Гербурт серед таких. Відомий поет періоду бароко Міколай Семп-Шажинський, який народився у Зимній Воді, через декілька десятиліть після смерті Гербурта присвятив йому свій твір: “Пісня про Фрідруся, який під Сокалем був вбитий татарами року Божого 1519”. Автор вдається до багатьох барокових художніх засобів. Зокрема, відзначає, що битва під Сокалем була настільки жорстока, що води річки Буг забарвилися у червоний колір, а поля не видно було за тілами загиблих. Також він відзначав запальну вдачу і гарячу кров Фредерика Гербурта, його жертовність і відданість рідному краю. На завершення додавав, що всюди, куди Буг несе свої води, про Фредерика Гербурта і його життя, віддане при обороні Сокаля від татар, будуть пам’ятати.

Про рід Гербуртів, у одному зі своїх найвідоміших творів, “Квінкункс”, згадував і знаний полеміст та письменник XVI століття, Станіслав Оріховський-Роксолан. Він писав, що “не зневіришся ніколи в жодному з Гербортів” і відзначав вагому роль представників цього роду для встановлення миру та злагоди в місцевості. Писав Оріховський і окремо про Фредерика Гербурта. Зокрема, описував його участь у Сокальській битві, його смерть. Уже коли хід битви складався не найкращим чином і ситуація була приреченою, Фредерику Гербурту вдалося вирватись з гущавини бою, який програвали. Проте він, за Оріховським, розвернувся, подивився на поле бою і все ж вирішив повернутися до своїх воїнів.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

1. Оріховський С. Квінкункс ІІ // Ізборник [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://litopys.org.ua/human/hum12_1.htm
2. Sęp-Szarzyński M. Pieśń I (O Fridruszu) // Wolnelektury.pl [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://wolnelektury.pl/katalog/lektura/piesn-i-o-fridruszu.html
3. Wolne miasto handlowe Brody / ks. Sadok Baracz. – Lwόw, 1865. – S. 4-5.