Лайма Вайкуле сподівається, що після завершення війни зможе співати в Україні російською

Про це вона сказала в інтервʼю "Радио Свобода".

Латиська співачка й акторка Лайма Вайкуле поділилася, що відчувала утиски латишів за радянських часів на собі.

"Казали: "Ви можете говорити нормальною мовою?" Тобто російською! У Латвії! Це що за фраза? Це вже говорить про щось. До 19 років я взагалі не знала російської. Ми у школі й англійську не вчили, знаючи, що ніколи не стане в пригоді. А російська – ну, теж начебто не потрібна. Я жила в районі, де були тільки латиські сім'ї. Я погано знала російську мову. Але таке було життя", - розповіла артистка.

Вона уточнила, що вдома з чоловіком спілкуються двома мовами: латиською та російською. На питання, якою мовою вона думає, зазначила: "Латиською, звичайно".

Вайкуле поділилась, що після завершення війни в Україні хотіла би приїхати до нашої країни.

"Я хотіла б, щоб ця війна закінчилася. Напевно, мені одразу хотілося б поїхати в Україну. Я їм дуже співчуваю. З одного боку, хотілося б, а з іншого боку страшно... Останні роки я весь час їздила з турами в Україну, об'їхала всі міста. І було так чудово, так добре приймали. Ми їхали автобусом, Україна величезна. Ми їхали автобусами, зупинялися біля маленьких кафе, та скрізь нас так добре приймали! І говорили російською мовою і не було упереджень. Я боюся, що тепер там все зруйновано", - зізналася співачка.

Вона зауважила, що вірить, що зможе співати в Україні російською мовою.

"А мені здається, що я зможу. Це мова спілкування. Я ставлюся до неї як до чудової можливості спілкуватися з шостою частиною суші. Так склалась наша доля, що ми народилися у Радянському Союзі. І Узбекистан, і Киргизстан, і Азербайджан, і Балтія, і Грузія – ми всі знали російську мову. Нас примушували, але так сталося. Говорять, що Бог нас покарав, коли позбавив спільної мови. А якщо нам дана ця мова, то вона нам потрібна для спілкування, і нічого більше. Нічого особистого. І я до неї так ставлюся. І це чудово. З цього поганого залишилося хоч щось хороше – можливість розуміти один одного, можливість порозумітися. Єдиний плюс, який був у радянський час", - додала Вайкуле.