/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fccd2dbfff582132ead71f5c451c1496f.jpg)
У луцькому соціальному кафе дегустують страви з книг. Що їли в часи Гетьманщини?
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fccd2dbfff582132ead71f5c451c1496f.jpg)
У соціальному кафе misto.cafe в Луцьку організували гастрономічно-літературний клуб, де дегустують страви та напої, натхненні сюжетами книг. «Читаємо ложками» — спільний проєкт закаду та літературної платформи «Фронтера» та, повідомляє PostEat.
Перша подія була присвячена кухні Гетьманської доби. Про те, що їли козаки, селяни та шляхта у XVII–XVIII століттях, розповідав історик Олексій Сокирко, автор книги «Кулінарна мандрівка в Гетьманщину».
Гостей пригощали авторськими інтерпретаціями історичних страв від шефа Сергія Федули та напоїв від бармена Андрія Аршуліка.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F069fadf3970fef35fbaeac30ad2bd59b.jpg)
Так, на перше подавали червоний борщ на основі бурякового квасу. До нього додали маслини, які були буденним інгредієнтом заможних українців XVIII століття.
До появи буряку у XVI столітті борщ готували з борщівника, стверджує історик, — звідси й назва. Зараз ця рослина відома як украй небезпечна, що спричиняє тяжкі опіки, але існують і їстівні види — з часом вони втратили кулінарне значення через легкість схрещування з отруйними різновидами. Бадилля борщівника квасили на заквасці з висушеного житнього тіста, що заміняло дріжджі.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F596da73158549755a3e06f4d9a647598.jpg)
Борщ доповнили варенухою, приготованою за традиційною рецептурою — витриманою на суміші сухофруктів, теплою під час подачі.
На друге куштували баранину в пряному овочевому бульйоні зі сметанковим соусом та печерицями. Печериці у XVII столітті якраз навчилися штучно вирощувати й вважали делікатесом. За словами історика, у раціоні тогочасних українців переважала не свинина, а баранина. На той час селекція ще не довела свиней до сучасної кондиції. Однак сало було незмінним гастрономічним атрибутом, а смалець — універсальним консервантом.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F6b5a63faf69ad1d03bd3d5e31f63ecd0.jpg)
Напій до страви — помаранчева водка, з додаванням цедри апельсина та кореню імбиру. Сокирко уточнює різницю: горілка — це зерновий, солодовий, або зерново-солодкий дистилят першого перегону. Водка — теж саме, але дистилят подвійної перегонки. Водку, до якої додали перці, трави, коріння, фіалковий або лавандовий цвіт, женьшень, мигдаль, цитрусову скоринку, корицю, імбир тощо, переганяли втретє, перетворюючи на лікер.
Шеф-бармен приготував також водку розсоліс за рецептом із книги, замінивши деякі інгредієнти. Водку настояли на кориці з цукром, та інших прянощах, але цвіт конвалії замінили на бузок.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F928b4c38449bb9d0b1638fff36619262.jpg)
Ще одна страва — короп у щавлевому соусі. Саме річкова риба, як-от щука чи лящ, була в основі меню українців доби Гетьманщини. Осетрові могли дозволити собі лише заможні міщани. Серед історичних текстів можна знайти згадки навіть про каракатиць, яких сублімували, аби довезти з інших країн.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fcb5ec65c7331400865489bd352257d71.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F91264dff75343e20603a2a5ed498377b.jpg)
На десерт пригощали пряником — коврижкою.
Кафе соціального впливу misto.cafe відкрили в Луцьку у вересні 2024 року. Заклад передає 80% чистого прибутку на підтримку соціальних проєктів у місті. Команда надихнулась громадським рестораном Urban Space 100 в Івано-Франківську і взяла за основу їхню модель. Дизайн інтер’єру розробили balbek bureau.
- #їжа
- #історія
- #гастрокультура
- #кафе
- #Луцьк
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті
