/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F201%2Fa9c253004efd0ffab7213c1abce1d46c.png)
«Найважливіше — любити те, що ти робиш»: як Том Гіддлстон став успішним в акторстві
Том Гіддлстон має власну філософію акторської майстерності: розглядає це ремесло як спосіб зв`язатися з аудиторією та дослідити складність людських емоцій. І новий проникливий фільм «Життя Чака» — це його нова можливість.
«Акторська гра — це про правду, — каже Том Гіддлстон. — Це про те, щоб знайти правду моменту, персонажа, історії і поділитися нею з аудиторією». Бог-трикстер Локі зі Всесвіту Marrvel, депресивний вампір-музикант із «Виживуть тільки коханці», холоднокровний шпигун із «Нічного адміністратора» і… звичайний бухгалтер Чак Кранц, від якого залежить існування цілого світу — кого б Гіддлстон не грав, у будь-який образ він приносить непідробну правду. Його герої – живі, справжні. Їм віриш і співпереживаєш.
Як йому це вдається?
«Найважливіше — це любити те, що ти робиш, — пояснює Том. — Якщо ви займаєтеся акторством з правильних причин — бо любите розповідати історії та спілкуватися з людьми — тоді все інше прийде».
І його власний шлях до успіху — найкращий доказ правдивості цих слів.
Том Гіддлстон
Ітон, Кембрідж і Королівська академія драматичного мистецтва
Томас Вільям Гіддлстон народився 9 лютого 1981 року у районі Вестмінстер у Лондоні. Його мати, Діана-Патрісія Гіддлстон — мистецтвознавиця та колишня сценічна менеджерка, а батько, доктор Джеймс Норман Гіддлстон — фізичний хімік, екскерівник біотехнологічної компанії, яка співпрацювала з Оксфордським університетом. У Тома є старша сестра, журналістка Сара Александра Гіддлстон, та молодша сестра, Емма Елізабет Блейкістон-Г`юстон — акторка та акушерка.
Дитинство Тома пройшло у приватних школах-інтернатах. Його батьки розлучилися, коли хлопцю було дванадцять, а в тринадцять він розпочав навчання у одному з найпрестижніших британських колледжів-інтернатів — Ітоні. Саме там Гіддлстон вперше проявив свій акторський талант, коли захопився шкільними театральними постановками. Пригадуючи про цей період, він якось сказав: «Сцена дарувала мені свободу, якої я не відчував ніде більше. Це було місце, де я міг виразити себе без страху».
Після Ітона Том вступив до Пемброк-коледжу при Кембриджському університеті, де вивчав класичну філологію. Але заняття театром він не полишав. Під час другого семестру Гіддлстона, який грав у студентській постановці п’єси «Трамвай „Бажання”», помітила агентка з талантів Лоррейн Гамільтон. Саме вона переконала хлопця, що він справді має хист до акторства, але одного хисту мало — потрібна відповідна освіта.
Усвідомивши, що акторство — більше, ніж просто хобі, Гіддлстон ухвалив сміливе рішення вступити до Королівської академії драматичного мистецтва (RADA), однієї з найпрестижніших драматичних шкіл у світі.
«Я зрозумів, що якщо хочу зробити акторство своєю кар`єрою, то мушу повністю присвятити себе йому, — пригадує Том. — І RADA була тим місцем, де я навчився дисципліни та техніки, необхідних для втілення героїв у життя».
В академії Гіддлстон інтенсивно навчався різних акторських методів, роботи з голосом та рухом. Час, проведений там, не лише вдосконалив його навички, а й допоміг йому закласти міцний фундамент у класичному театрі.
«Постійні відмови на початку — це звична справа для всіх творчих людей»
«Все можливо і нічого не гарантовано, — каже Гіддлстон, пригадуючи, яким був початок його професійної акторської кар’єри. — Якщо вам пощастило і у вас з’явився агент, ви починаєте проходити прослуховування. Вам надсилають усе: від історичних драм до гостьових ролей у довгограючих „мильних операх” та рекламі молочних продуктів».
Гіддлстон розповідає, як він без жодного досвіду опинився у вирі шоубізнесу, де «немає часу для сумнівів чи невдач».
«Можливо, я був занадто обережним на прослуховуваннях, через це завжди був близький до того, щоб отримати ролі та роботу, але ніколи не доходив до кінця. Постійні відмови на початку — це звична справа для всіх творчих людей, особливо акторів. І до цього треба звикати, треба бути стійким», — пригадує він.
Але до цього висновку Гіддлстон прийшов не одразу. Він зізнається, що сприймав відмови особисто і незабаром відчув, як виснажується через це.
«І тоді я подумав: "Ну, ніхто не допоможе мені дістатися туди, куди мені хочеться. Єдина людина, яка може це зробити, — це я сам"», — каже Том.
Тож актор почав готуватися до прослуховувань по-іншому, тому що «відчував, як час вислизає, а він не просувається в житті; він просто застряг у рутині».
Потроху зніматися — зазвичай у телепроєктах, — Гіддлстон почав ще під час навчання в RADA. Також він озвучував аудіокнижки та активно грав у театрі. І саме в в лондонському Donmar Warehouse познайомився з актором і режисером Кеннетом Браною. Це змінило все.
«Роль Локі безперечно змінила хід усього мого життя»
Саме Кеннет Брана став режисером блокбастера Marvel «Тор» і запросив колегу зіграти скандинавського бога-трикстера Локі.
Том Гіддлстон у ролі Локі
«Кен змінив для мене все. Роль Локі безперечно змінила хід усього мого життя, — каже Гіддлстон. — Кен повірив у мене і дав мені шанс вийти на більшу арену. Локі — це була роль, яка кинула мені виклик і дала можливість дослідити стільки шарів емоцій!».
У «Торі» антагоніст Локі у виконанні Гіддлстона ледь не затьмарив заголовного героя Тора, якого зіграв Кріс Гемсворт. До образу хитромудрого і небезпечного скандинавського бога Том повертався знову. Ось повний перелік проєктів, де він з’явився у цьому образі: «Тор» (2011), «Месники» (2012), «Тор 2: Царство темряви» (2013), «Месники: Ера Альтрона» (2015), «Тор: Рагнарьок» (2017), «Месники: Війна нескінченності» (2018), «Месники: Фінал» (2019), «Локі» (серіал; 2021–2023). А наступного року Гіддлстон повернеться до цієї ролі у фільмі «Месники: Судний день».
«Я обожнюю грати Локі, — зізнається актор. — Це тривало 15 років, і це найчудовіші та найемоційніші американські гірки з їхніми поворотами та хитросплетіннями, адже цей образ має такий діапазон і таку складність, що ніколи не складається враження, ніби я граю одне й те саме. Я відчуваю, що мій герой зростав разом зі мною».
Шпигун із «Золотим глобусом»
Після ролі Локі Том Гіддлстон отримував пропозиції від гучних проєктів. Зокрема, він зіграв значні ролі у двох стрічках, які згодом були номіновані на премію «Оскар» як «Найкращий фільм»: «Північ у Парижі» Вуді Аллена, де Том був письменником Френсісом Скоттом Фіцджеральдом, та «Бойовий кінь» Стівена Спілберга, де він виконав роль капітана Джеймса Ніколса.
Також слід відзначити роботу Гіддлстона у драмі Джима Джармуша «Виживуть тільки коханці», готичній історії Гільєрмо дель Торо «Багряний пік» та антиутопії Бена Вітлі «Висотка».
2016 року Гіддлстон зіграв головну роль і став виконавчим продюсером мінісеріалу «Нічний адміністратор», заснованому на однойменному шпигунському романі Джона Ле Карре. У цьому проєкті Том виконав роль Джонатана Пайна, колишнього британського солдата, який тепер працює нічним адміністратором у розкішних готелях. Отримавши інформацію про незаконну торгівлю зброєю, пов`язану з невловимим та жорстоким бізнесменом Річардом Онслоу Ропером, головний герой погоджується співпрацювати з розвідкою та, ризикуючи життям, проникає у внутрішнє коло наближених до Ропера людей, щоб викрити його злочини. Серіал отримав три премії «Золотий глобус» — зокрема, нагороду за найкращу головну чоловічу роль.
«Нічний адміністратор»
«Життя Чака» — фільм про вдячність за те, що маєш, і про натхнення жити якомога повніше
«Ви повинні довіряти процесу, навіть коли він невизначений, — каже Гіддлстон про свій шлях у акторстві. — Кожен крок моєї подорожі навчив мене чогось нового».
Подорож привела його до ще одного цікавого проєкту. Йдеться про фільм «Життя Чака» — адаптацію однойменної повісті Стівена Кінга. Режисером стрічки став Майк Фленаган, який успішно адаптував «Гру Джеральда» та «Доктор Сон» американського письменника, а зараз також працює над серіальною екранізацією «Темної вежі».
«Нетиповість» нового фільму в тому, що тут немає монстрів чи якихось жахіть. Натомість фільм має глибокий гуманістичний посил, оспівує красу та цінність людського життя. Стрічка розповідає про звичайного бухгалтера Чака Кранца, який раптово стає відомим на усе місто через привітання, яке з’являється буквально повсюди —;на банерах, в радіоефірі, в Інтернеті, на стінах і вікнах будинків. Ніхто не знає, хто такий Чак, але подейкують: якщо він помре — разом із ним загине увесь світ…
Фільм пропонує глядачеві унікальну подорож людським життям у зворотній хронології — від зрілого віку до дитинства, дозволяючи дослідити, як кожен з наших досвідів впливає на формування особистості. Том Гіддлстон, втілюючи Чака у середньому віці, разом із Джейкобом Трембле (молодий Чак) та Бенджаміном Паяком (Чак-хлопчик) створює багатогранний образ, який змушує замислитися про унікальний внутрішній всесвіт кожної людини.
«Чак — бухгалтер, який у душі є танцюристом. Чак містить у собі багатогранність, але він тут, щоб показати нам, що ми теж містимо багатогранність, щоб нагадати нам про безмежні можливості, з якими ми всі народжуємося», — каже Гідлстон про свого героя.
Фільм дебютував на Міжнародному кінофестивалі в Торонто, де здобув приз глядацьких симпатій. Українська премʼєра відбулася 14 червня в межах фестивалю глядацького кіно «Миколайчук Open» в Чернівцях.
У широкий прокат «Життя Чака» вийде за місяць — 17 липня.
«Ви можете спробувати в житті все, якщо тільки не завдаєте шкоди іншим людям. Ваше життя належить вам — щоб його проживати, досліджувати і ним цікавитися. І саме ця цікавість — насправді те, що вас підтримує, – відповідає актор на питання про головний меседж фільму. — Я думаю, наш фільм надихає жити. Думати: «Ну, в мене є зараз. В мене є теперішній момент. І я маю людей, яких люблю». Це про вдячність за те, що маєш, і про натхнення жити якомога повніше та радісніше. У житті є важкі речі: боротьба, біль, втрати та горе. Але також в житті є радість, зв`язок, любов та натхнення — і саме за них ми, попри все, маємо триматися».
