/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F163%2F6b5cc14288b8ad16a4c9b64c2c1a8597.png)
“Супермен” . Данило Кравченко. Думка
Особисто для мене Супермен – найнудніший супергерой усіх часів. А фільми про нього – це просто антологія нудьги та кліше. Тому я нічого не чекав від нового фільму Джеймса Ганна. І тому я був приємно здивований результатом.
Звісно, Ганн використовує всі свої суперсили. Майже одразу випускає на екран наділене харизмою звірятко, за яке вболіваєш більше, ніж за всіх інших героїв разом. Використовує повний арсенал жартів: від пласких і невдалих, до непоганих, дуже смішних і навіть одного геніального. А також має у руках доволі непоганий і пропрацьований сценарій, з купою героїв, локацій та сюжетних ліній. Нібито типовий набір Ганна, з якого йому вдалося зробити відмінний фільм “Вартові Галактики” та доволі суперечливий фільм “Загін Самогубців”.
Але у “Супермені” режисер зробив найголовніше – він послав під три чорти не один і не два наріжних кліше для фільмів про Супермена! Це може підірвати мозок фанатам оригінальних фільмів, але ж як круто вийшло! Насолоджуєшся неповторним відчуттям свободи від того, що можна дивитися фільм про Супермена і більше не мати справи зі сценами, які з дитинства сидять у печінках.
У фільмі 2025 року знайшовся час для хоч і поверхневого, але все ж огляду журналістської діяльності Кларка Кента і Лоїс Лейн. Так, в це важко повірити, але нам нагадують про те, чим ці двоє займаються на роботі! Наприклад, ми дізнаємося, що колеги невисокої думки про літературний стиль Кларка Кента. А також стаємо свідками цікавої з погляду журналістики дискусії між Лоїс та Кларком щодо дотримання професійної етики. Ця сцена аритмічна на фоні загального сюжету, але вона ставить непогані питання, як на фільм для коміксів. Загалом купа дрібниць або нібито дрібниць доповнюють стрічку, додаючи їй “м’язів”.
Отже, в нас є: класичні прийоми Ганна, деконструктивні танці на деяких канонах фільмів про Супермена та чимало важливих і цікавих дрібниць. Що залишається? Акторська гра. І вона тут теж на нормальному рівні. Хоча особливо потрібно виділити Ніколаса Голта. Якщо Джессі Айзенберг свого часу видав “0 Люксів Люторів з 10”, то Голт дає “10 з 10”.
На мою думку, це найкращий фільм про Супермена, але назвати його шедевром або навіть чимось надзвичайним – язик не повертається. Але після купи сміттєвих фільмів від Marvel, йому є що запропонувати глядачу. Інша справа, що я поки що не уявляю, як цей Супермен буде уживатися в одному всесвіті із Бетменом Метта Рівза.
