День української писемності та мови: Привітання, смс і листівки

Це свято було встановлено указом президента України Леоніда Кучми в 1997 році на честь українського літописця преподобного Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія, повідомляє Depo.

ua .

Довідка.

9 листопада - це день вшанування пам'яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря.

Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона.

Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом.

Автор двох відомих творів – "Житіє Бориса і Гліба" та "Житіє Феодосія Печерського", складених у кінці ХІ ст.

або на початку ХІІ ст.

Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі.

Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми.

Так на початку ХІІ ст.

виникла перша редакція "Повісті минулих літ".

Його написання зайняло близько 20 років.

На жаль, первісна редакція "Повісті" загублена, і до наших днів дійшли тільки перероблені її видання.

Нестор також був автором писань про житіє Бориса і Гліба, Феодосія Печерського.

Помер літописець в 1114 році і був канонізований церквою в лику Преподобного.

На сьогоднішній день ведуться дослідження походження української писемності.

Існує версія, що на території України було кілька її варіантів.

У Північному Причорномор'ї користувалися абеткою, схожою на грецьку та латину, а в східних регіонах - значками сарматів, які мали схожість з грузинської азбукою, повідомляє " РБК ".

У древніх слов'ян існувало одночасно дві абетки - кирилиця і глаголиця.

При цьому дослідники вважають, що кирилична абетка, яка використовується більшістю слов'янських народів, була створена на основі глаголиці і грецьких симоволів.

Глаголиця до сих пір не має аналогів.

Імовірно глаголиця була придумана слов'янським просвітителем Кирилом Філософом, для запису богослужбових текстів.

Стародавні "Київські листки" X століття також були написані глаголицею.