Добудову 4-го блоку Дністровської гідроакумулюючої станції переносять на 2020 рік

Введення в експлуатацію 4-го блоку найпотужнішої в Європі Дністровської ГАЕС переноситься на перше півріччя 2020 року.

Реалізацію програми розвитку гідроенергетики України, яка покликана до 2026 року збільшити частку гідроенергетики у загальному енергетичному балансі країни з нинішніх 12% до 15,5%, відстрочують через брак фінансування, передає reform.

Розроблений ПрАТ "Укргідропроект" (Харків) проект будівництва Дністровської ГАЕС у складі семи гідроагрегатів реалізує "Укргідроенерго".

Наразі добудовано і введено в експлуатацію три гідроагрегати - по 324/421 МВт кожен.

У генераторному режимі вони сумарно здатні видати потужність 972 МВт, що рівнозначно потужності блоку- мільйонника АЕС! Наразі будується четвертий гідроагрегат, завершити який планували наприкінці 2019 року.

Компанія закуповує обладнання українських виробників, серед яких харківський Турбоатом та Електроважмаш.

За останні 2 роки "Укргідроенерго" було укладено контрактів з заводами Турбоатом та Електроважмаш на суму близько 8 млрд грн.

У 2018 році оплата Турбоатому становитиме понад один млрд грн, Електроважмашу - близько 500 млн грн.

Через дефіцит фінансування обсягом 2 млрд грн при загальній вартості об'єкту в 4,4 млрд строки запуску 4-го блоку Дністровської ГАЕС будуть змінені.

"Ми переносимо термін введення в експлуатацію на перше півріччя 2020 року з умовою, що цей об'єкт буде профінансовано в межах того плану, який ми подали в НКРЕКП", - повідомив генеральний директор ПрАТ "Укргідроенерго" Ігор Сирота.

Переноситься на невизначений термін також і будівництво Канівської ГАЕС, шести гідроелектростанцій на Дністрі та Каховської ГЕС-2.

Наразі здійснюється другий етап реконструкції діючих гідроелектростанцій з метою подовження експлуатаційного ресурсу гідроагрегатів на 30-40 років, підвищення їх потужності на 307 МВт та безпеки експлуатації.

Для вчасного зведення та модернізації перелічених об'єктів компанія "Укргідроенерго" подала до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) свої обґрунтування щодо збільшення тарифу з 2019 року в середньому на 46% - для збільшення доходу на 3,5 млрд грн.

В такому разі з нового року оптовий тариф зріс би на понад 15%.

За словами голови НКРЕКП Оксани Кривенко, регулятор виступив проти різкого підвищення тарифів.

"Будемо ухвалювати рішення, захищаючи інтереси споживачів", - заявила вона.

Проаналізувавши подані до комісії обґрунтування тарифу для компанії "Укргідроенерго", НКРЕКП на засіданні 23 листопада схвалила проект постанови, згідно з яким з січня 2019 року пропонується знизити на 21,4% середній тариф для ГАЕС, а середньозважений тариф для гідроелектростанцій (ГЕС) - збільшити на 33,5%.

Схвалений комісією проект постанови про перегляд тарифів винесено на громадські обговорення, які відбудуться 4 грудня, після чого комісія остаточно затвердить тариф.

Тариф для ГАЕС запропоновано зменшити на 21,4% - з нині діючих 320,78 коп.

до 252,14 коп.

за к.

Вт-год (тут і далі у тарифах - без ПДВ), тоді як "Укргідроенерго" пропонувала збільшити до 529,35 коп.

Для ГЕС регулятор пропонує збільшити на 33,5% - з нинішніх 24,64 коп.

до 32,9 коп.

за к.

Вт- год, тоді як компанія пропонувала збільшити до 56,57 коп.

за к.

Отже, компанія пропонувала загальний обсяг витрат на 2019 рік на суму майже 3,9 млрд грн., що було б можливим, якби середній тариф для ГЕС і ГАЕС становив 116,44 коп.

за к.

Вт-год, але регулятор схвалив попереднє рішення - 60,67 коп.

(2018 - 57,58 коп.

за к.

З метою мінімізації впливу будівництва п'ятого, шостого та сьомого гідроагрегатів Дністровської ГАЕС на тариф, "Укргідроенерго" шукає альтернативні шляхи фінансування будівництва, у тому числі й за рахунок пільгових кредитів.

З цією метою 8 листопада 2018 року "Укргідроенерго" та Китайська національна компанія електроінжинірінгу підписали протокол про співробітництво в добудові Дністровської ГАЕС.

Одна з основних вимог "Укргідроенерго" - залучення українських компаній.

Заплановано вибрати генерального підрядника на будівництво п'ятого, шостого та сьомого гідроагрегатів.

Дністровська ГАЕС була спроектована як одна з найбільших ГАЕС в Європі.

Її проектна потужність (у складі семи агрегатів) становитиме 2268 МВт у генераторному режимі і 2947 МВт у насосному режимі.

Hозташована на річці Дністер в південно-західній частині України на території Чернівецької і Вінницької областей, неподалік від кордону з Молдовою ДнГАЕС призначена для використання в якості джерела електроенергії у години пікових навантажень, аварійного та частотного резерву, споживання енергії в години нічного провалу графіка навантаження, джерела та споживача реактивної потужності.

На крутому схилі Дністра (перепад 150 метрів) вже прокладено і забетоновано п'ять тунелів-водоводів (всього їх буде 7), кожен діаметром 8 метрів і завдовжки близько 620 м.

Збудовано два водосховища, між якими за допомогою електроагрегатів перекачується вода через ці тунелі-водоводи.

У насосному режимі роботи станції вода закачується у верхню водойму на висоту 150 м, а в генераторному режимі - скидається назад у нижню водойму.

Сейсмостійкість цієї високотехнологічної системи - 7 балів.

За її роботою спостерігають 1800 датчиків-п'єзометрів, які моніторять обводнення водосховищ, щоб попередити аварію.

В такому разі за 4,5 години енергетики встигнуть спустити воду в нижню водойму.

Верхня водойма - це штучне озеро площею 260 гектарів, де вміщається 35 млн кубометрів води.

Крім виробництва "пікової" електроенергії, Дністровська ГАЕС допомагає уникнути повеней та забезпечити стабільне водопостачання у засуху.

У періоди сильної засухи водойми станції можуть скидати в русло річки більше води, ніж забезпечує природний притік для забезпечення питною водою мешканців Молдови та Одеської області.

Проте представники Республіки Молдова намагаються блокувати будівництво Дністровської ГАЕС.

Ще на початку 2000-их молдавські прикордонники виставили свій пост на греблі Дністровського буферного гідровузла, що відрізало від України землі на правому березі Дністра.

І хоча зараз і Молдова, і Україна планують вступити до Європейського Союзу, але проблема демаркації ділянки кордону, що проходить по греблі ДнГАЕС, залишається невирішеною й досі.