Втеча від системи: Що 5-та річниця розстрілів Євромайдану означає для Виборів-2019

Цей текст є суб'єктивною думкою автора.

У цей день можна було б писати про розчарування, або ж навпаки, хвалити реформи, які таки відбулися.

Можна було б згадувати про 227 суддів часів Майдану, які досі працюють в системі і про правоохоронців, підозрюваних у розстрілах, які досі не звільнені.

Та і про розслідування злочинів часів Майдану загалом, коли всього визнано винними лише трьох осіб, які брали участь у подіях, що призвели до загибелі двох протестувальників.

А кримінальні провадження тривають щодо ще 12 ймовірних винуватців з міліції та СБУ.

Для багатьох учасників тих подій, як і для автора цього тексту, Майдан є сумішшю горя, розчарування і радості.

Наша свідома індивідуальна оцінка Революції разом з анексією Криму, війною на Донбасі поруч з реформами, корупцією, Томосом і різними здобутками та втратами країни за ці п'ять років формують виборчий контекст.

В якому народився образ Володимира Зеленського, що лідирує за даними багатьох соціологічних опитувань, включно з останніми від Центру Разумкова.

І має найбільші шанси перемогти усіх у весняних президентських перегонах.

Поки віце-президент США Майк Пенс говорить компліменти Петру Порошенку, а голова Ради Європи Дональд Туск називає Україну - Європою в стінах Верховної Ради, Володимир Зеленський сьогодні для багатьох українців уособлює ось ці післямайданні почуття.

Він символізує собою розчарування у старих політиках та відсутності якісних нових облич для вибору, почуття образи і злості на еліту, яка отримала довіру після Майдану.

Заслуговує він на таку честь чи ні, але він і є одним з цих нових облич.

За більшістю опитувань, ядро прихильників Зеленського - це люди від 18 до 30 років.

Молодь була двигуном Майдану-2014.

І саме молодь частіше за все хоче швидких змін.

Ці люди прагнуть встигнути прожити свої молоді роки в реформованій, європейській Україні.

А контексти про зміни, які не відбуваються швидко, ними не сприймаються так само, як і корупція, котра завдяки діяльності чисельних антикорупціонерів стала ледь не синонімом сучасної української влади.

В інтерв'ю "Українській правді" активіст Майдану Ігор Кузнєцов розповів про свої почуття на п'ятий рік після Революції Гідності: "велике розчарування, що цей Майдан не спричинив жодних змін, втрачено п'ять років.

Зламу системи не відбулося – лише змінилися прізвища можновладців.

Єдина відмінність – нинішня влада, на відміну від попередньої, володіє англійською мовою".

Кузнєцову у 2014-му було 27 років.

Він разом з батьком був побитий "Беркутом" 18-го лютого і їхнє фото з закривавленими обличчями стало символом тих подій.

Він - представник молоді, причому освіченої - кандидат фізико-математичних наук, який не планує їхати.

Але розчарований.

Натомість Зеленський пропонує такій молоді креативні білборди, потужну кампанію в соцмережах, а також він є своєрідним прикладом успішної молодої людини.

Та багато хто сприймає його міні-серіал про власну виборчу кампанію, де він зустрічається з людьми на вулицях, говорить з молоддю, за реальний контакт із кандидатом в президенти.

Не задумуючись, що за всім цим стоять досвідчені політтехнологи.

Як і пропозиції по написанню програми, а також флешмоб "Я - Клоун".

Не кажучи вже про "Слугу народу" - кіно, котре може змусити повірити в диво багатьох людей.

Популярність Зеленського в сьогоднішній Україні чимось нагадує фанатизм від СРСР в середовищі молодих росіян.

Східні сусіди таким чином демонструють бажання втекти від путінського режиму і безперспективного сьогодення бодай кудись, в минуле, яке знайоме їм із розповідей батьків та різних фоточок і груп у ВКонтакте.

Втекти до дешевої ковбаси, безвідповідальності, у тепле кудись.

Українці, які сьогодні готові проголосувати за Зеленського вірять в те, що це світле кудись і смерть старої системи безперечно настане саме з ним.

Вони хочуть втекти від корупції, олігархів, зради, розчарування туди, де молодий і успішний Топ-менеджер за п'ять років все це знищить та переверне.

Це неприємний сигнал для нинішніх еліт, який потрібно добре проаналізувати.

Так само добре, як і темпи еміграції з країни.

Бо хтось їде фізично, а дехто покидає систему в межах країни.

І ці процеси однаково ризиковані, бо вони є для людей радикальними кроками, які впливають на життя системи.

У феномені Зеленського є кілька речей, про які необхідно подумати.

Ці речі напряму можуть вплинути на наше подальше життя.

Дуже якісно їх наводить американський політолог з Ратґерського університету Олександр Мотиль в статті для Atlantic Council .

На його думку, перемога Зеленського може призвести до атрофії відносин із Заходом, поки комік буде вирішувати, які західні інституції важливіші для України.

"По-друге, олігархи скористаються недосвідченістю Зеленського і його неспроможністю керувати складними урядовими структурами України, щоб повернутися до влади, і те саме зроблять і корупціонери всіх рівнів.

ВВП України впаде, зростуть тіньова економіка і безробіття, торгівля з Європою скоротиться, а "втеча мізків" – у першу чергу за рахунок тієї ж молоді, яка голосує за Зеленського – прискориться.

По-третє, реформи загалом зупиняться – Зеленський і гадки не має про те, як змінюються суспільства, економіка та політика – і він буде це вивчати ще протягом року чи двох", - пише Мотиль.

Також він додає, що Путін та бойовики будуть задоволені непрофесійністю Зеленського.

І вони можуть також скористатися цим для продовження агресії.

З кожним із цих пунктів можна довго сперечатися.

Але кожен із них можна підставити під прізвище будь-якого кандидата.

І подумати.

Варто завжди пам'ятати про те, що президент відповідає за зовнішню політику та є верховним головнокомандувачем.

А від зовнішньої політики та керівництва ЗСУ сьогодні насправді залежить майбутнє України як держави.

Виживе вона, чи ні.

І саме майбутній президент буде відповідальним за це.

Розчарування елітами і системою можна зрозуміти.

Але сьогодні як ніколи варто розставити пріоритети для себе, а також подумати про інших українців, та своїх дітей.