Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.
.
«UA: Донбас» — Донецьк, Луганськ.
Експерти оцінили дотримання фахових стандартів у новинах каналу на 5,26 бала.
Тематично новини «UA: Донбасу» були різноплановими й охоплювали різні аспекти життя Донеччини й Луганщини.
Та все ж найбільша частка контенту — 17 % — стосувалася позачергових парламентських виборів (категорія «Політика України»).
Регіональна особливість: 14 % новин були присвячені війні на Донбасі та життю на окупованих територіях, стільки ж — комунальним проблемам та надзвичайним подіям.
9 % новин стосувалися життя місцевого політикуму.
По два сюжети (6 %) припало на висвітлення криміналу, подій в освіті та науці і спорті.
Про діяльність місцевої влади й соціальні теми журналісти розповідали по одному разу.
Зазначимо, сюжети на тему війни стосувалися результатів розслідування збиття малазійського «Боїнгу» та підсумків перемовин тристоронньої групи щодо розведення сил поблизу Станиці Луганської.
Ці сюжети з’явилися в етері 19 червня.
Ще три матеріали — більш нейтрального характеру: «На Донеччині відбувся фінал змагань на бойовий розрахунок», «Військові Збройних сил України передали свої вітання рідним», «У Бахмуті прикордонники та бійці операції Об’єднаних сил провели змагання з футболу».
Однак поза увагою журналістів залишилися деякі важливі теми: «Бойовики штучно створюють черги на КПВВ і пропускають по 5 машин на годину», «Донеччина зустрічає своїх захисників»: на Карачуні втретє пройде фестиваль для ветеранів», «FreeCHUIKOVA: під консульством Росії пройде акція на підтримку полоненої в ОРДО Марини Чуйкової».
Експерти також звернули увагу, що журналісти протягом тижня чотири рази зверталися до проблеми відсутності води в регіоні.
Але попри це в новини так і не потрапила інформація, що глава уряду доручив забезпечити безперебійне енергопостачання компанії «Вода Донбасу».
Що ж стосується забезпечення в новинах дотримання стандартів, то експерти не зафіксували жодного порушення оперативності та відокремлення фактів від коментарів.
Також новини каналу були досить точними й достовірними.
Утім, траплялися й помилки.
Наприклад, у сюжеті від 17 червня «Зеленський ознайомився з роботою підрозділів морської охорони в Маріуполі» джерело інформації не вказане, а в матеріалі від 20 червня «Зберігав вдома набої та хотів їх продати» воно деперсоніфіковане й розмите, — «як повідомляють у пресслужбі поліції».
Майже в кожній четвертій новині не забезпечене висвітлення всіх точок зору.
Наприклад, як у сюжеті «Голова військово-цивільної адміністрації Щастя відмовляється давати показання у справі про корупцію» за 19 червня.
Ситуацію коментує прокурор, який пояснює позицію затриманого.
Спроб зв’язатися із захистом журналісти, очевидно, не робили.
А в сюжеті від 21 червня «На Донеччині п’ятеро учнів отримали найвищу оцінку на ЗНО» порушено стандарти достовірності й точності.
Зокрема, не зазначено джерело інформації про кількість «двохсотбальників», хоча про це 20 червня на своїй сторінці у фейсбуку повідомив голова Донецької військово-цивільної обладміністрації Олександр Куць.
Не вказано, що це попередні дані, бо за три дні, 24 червня, він повідомив, що таких випускників нараховано вже семеро.
Дивним виглядає сюжет від 20 червня «Понад 5 тисяч жителів Донбасу змінили місце голосування для участі в позачергових виборах депутатів».
Журналісти каналу побували «на КПВВ та спитали у людей, чи знають вони про можливість проголосувати на виборах».
Далі — два синхрони й відводка журналіста такого змісту:.
«Мешканка Донецька: Так вроде бы ж нам как не разрешают голосовать.
Что-то такое не слышала.
Вроде бы все говорят — Украина, что нельзя.
Лідія, жителька Донецька: Потому, что у нас нет каналов украинских.
І якби всі люди наші пішли і проголосували, було б добре.
Для цього потрібно звернутися до державного реєстру виборців.
Згідно змін у постанові № 893, жодні документи крім паспорту для цього не потрібні».
Очевидно, співрозмовниками журналістів стали мешканці окупованих територій.
Якщо сюжет мав бути про те, як проголосувати їм, то інформації в сюжеті відверто бракує.
Якщо це мало бути пояснення, як змінити місце голосування мешканцям вільної території, теж користі мало.
Можна було хоча би вказати, де розташовані відділення держреєстру виборців.
«UA: Дніпро».
Дотримання стандартів у новинах каналу оцінено на 4,72 бала із шести можливих.
.
Найбільше сюжетів каналу (24 %) було присвячено кримінальним темам.
Та варто зауважити, що здебільшого вони стосувалися висвітлення судових справ, пов’язаних із злочинами, які викликали суспільний резонанс.
Як-от новини про судові засідання щодо обвинувачуваних у загибелі людей у ДТП («Відшкодування моральної шкоди у сумі 250 тисяч гривень» від 19 червня, «7 років позбавлення волі і позбавлення права керування автомобільним засобом» від 20 червня) або сюжет про судове засідання щодо поранення оператора В’ячеслава Волка під час навчань на території Саксаганської райради («Продовжили розгляд справи пораненого під час навчань резервістів» від 20 червня).
На другому місці за кількістю — новини культури (16 %); на висвітлення тем, що стосуються медицини, надзвичайних ситуацій, сюжети про діяльність місцевої влади, економіки, інше припало по 8 %.
По одному разу в новинах ішлося про місцеву політику та суспільне життя, реформи, комунальні проблеми, соціальні теми й освіту та науку.
Не висвітлювалися моніторингового тижня політика загальнодержавного рівня, війна на Донбасі та життя на тимчасово окупованих територіях, релігія і спорт.
Експерти зауважили, що поза увагою журналістів каналу залишилося чимало резонансних тем.
Зокрема, в новинах фактично була відсутня інформація про результати сесії міськради Дніпра, на якій було прийнято низку важливих рішень, зокрема, про закупівлю нових тролейбусів, продаж комунальної власності, перевірок заправок тощо.
Окрім цього, загострилася тема украй несприятливих умов проїзду пасажирів у маршрутках та початку боротьби із «шумними» закладами й нелегальними працівниками закладів, де продаються спиртні напої.
Не було й новин, присвячених скандалам, пов’язаним зі знущаннями з дітей і літніх людей у хоспісі та підозрою чотирьох поліцейських у катуваннях.
Найкраще в новинах каналу було дотримано стандартів оперативності, достовірності та відокремлення фактів від коментарів.
Майже в усіх сюжетах були чітко ідентифіковані та використані релевантні до теми джерела інформації.
У 88 % новин було дотримано баланс думок і точок зору.
Не забезпечено ж його, зокрема, в новині від 18 червня «Поліція розслідує діяльність цеху з переробки відходів тваринництва».
«За інформацією правоохоронців, з червня місяця з підприємства почали зливати нечистоти та хімічні відходи на прилеглу територію», — йдеться в повідомленні.
А позицію підприємців не представлено й не повідомляють, чи намагалися журналісти зв’язатися із представниками цеху задля отримання коментаря.
Цей сюжет повністю побудований на інформації поліції, включаючи відео, яке було надане для етеру.
Не дотримано стандарт і в новині про судовий розгляд справи за ДТП, яке трапилася в 2017 році, коли під час змагань у водія однієї з гоночних автівок відмовили гальма, в результаті чого було травмовано двоє дорослих і двоє дітей.
У новині від 19 червня «Відшкодування моральної шкоди у сумі 250 тисяч гривень» журналістка намагається отримати коментар якоїсь зі сторін «Ви не будете коментувати? Скажіть нам, будь ласка…», після слів судді Саксаганського районного суду Кривого Рогу: «…З відповідача Бойка Анатолія моральну шкоду в сумі 250 тисяч гривень.
Суд вручає позовну заяву захиснику, і обвинуваченому, і прокурору».
Але так і залишається незрозумілим, до кого зверталася авторка сюжету і що вона планувала запитати.
У сюжеті від 20 червня «У Дніпрі в трамваї №1 до Міжнародного книжкового фестивалю встановили книжкові полиці» немає думки жодного з містян, які би могли оцінити таку ініціативу або розповісти про свої враження від участі в акції.
Найгірше в досліджуваний період були дотримані стандарти точності й повноти інформації.
В сюжеті розповідається про те, що трьох учениць гімназії не перевели до 10 класу.
На думку батьків, через те, що вони не сплачували благодійні внески, які не є обов’язковими, але їх зобов’язували платити.
Директорка ж закладу каже, це через те, що учениці вчасно не подали заяви про переведення до 10 класу.
В сюжеті звучить тільки одна конкретна дата — коли завершиться розслідування конфлікту (27 червня).
А з сюжету від 17 червня «Багатодітний батько Анатолій Вигорчук», у якому йшлося про історію батька, який сам виховував п’ятьох дочок, а тепер із новою сім’єю ростить іще одну, неможливо розібратися, хто з присутніх у кадрі — доньки, хто онуки, а хто — його друга дружина.
У новині немає імен дочок та їхнього віку, а також ані віку, ані інформації про те, чим займається батько і як сталося, що він виховував дітей сам.
Що ж стосується вичерпності інформування глядачів, то його було забезпечено лише у третині новин.
Частково — через порушення інших стандартів, позаяк у більшості новин був бекґраунд.
Але є й такі, в яких бракує значущих відомостей.
Наприклад, у сюжеті від 17 червня «Станом на 17 червня зареєструвалися 49 кандидатів у депутати» не повідомляється, скільки всього мажоритарних округів у регіоні.
А новина від 19 червня «Кабмін виділив гроші на ремонт аеропорту Дніпра» попри значущість теми вкрай куца й окрім суми й того, що в«наступному році летовище Дніпра зможе прийняти перші бюджетні європейські та українські авіакомпанії», ніяких відомостей не містить.
Новини каналу відповідали вимогам стандартів журналістики на 4,31 бала.
Аналізуючи тижневий контент підсумкових випусків, експерти зауважили, що основними в них були теми української й місцевої політики та суспільного життя, економіки та криміналу, — на них припало по 14 % матеріалів.
Кожна десята з новин була спортивною, по 7 % сюжетів стосувалися комунальних та соціальних проблем, по одному сюжету присвятили діяльності місцевої влади, освіті та надзвичайним подіям.
Журналісти проігнорували проєкти рішень, які планується розглянути на сесії Запорізької міськради, зокрема необхідність виділення додаткових грошей на гемодіаліз, демонтаж обладнання на 84 гральних та спортивних майданчиках через їхню непридатність для подальшого використання, плани міської влади запозичити 600 млн грн на покриття дефіциту міського бюджету та інші суспільно важливі питання.
Вони не повідомили, що з вересня містянам доведеться власним коштом встановлювати лічильники тепла замість тих, що було вкрадено, також перші результати перевірки роботи і стану маршруток у Бердянську.
Редакція не завжди відстежувала розвиток тем.
Зокрема, в новинах не висвітлювався перебіг судового процесу у справі щодо катувань у Михайлівському відділі поліції.
Журналісти так і не надали коментар речниці обласної поліції Катерини Людвік щодо ситуації з номерами, що зникли з автівки, й можливої причетності до цього поліцейських, попри обіцянку зробити це наступного дня після етеру сюжету («Людей, одягнених у форму української поліції, які могли бути причетні до зникнення номерних знаків із машини запоріжанки Олени…», 19 червня).
Вони не поцікавилися, чи знайшла все ж таки поліція порушення в зустрічі кандидата в народні депутати Юрія Бойка з колективом обласної лікарні і, якщо так, яким чином відреагувала («Сьогодні зранку в актовому залі обласної клінічної лікарні відбулась зустріч і з Юрієм Бойком» 20 червня).
Слід зазначити, що новини, пов’язані з виборами, найчастіше мали формальний характер.
Редакція обмежувалася наданням статистичної інформації щодо кількості зареєстрованих кандидатів-мажоритарників по Україні, Запорізькій області та одному з виборчих округів.
Замість інформації про перебіг виборчої кампанії, аналізу програм кандидатів та партій майже щодня йшлося про межі округів та характеристики населених пунктів, що входять до них (кількість мешканців, шкіл, найбільші промислові підприємства і тощо).
Сюжетів із ознаками замовності в новинах каналу експерти не побачили, натомість чимало зауважень викликали порушення в новинах вимог фахових стандартів.
У переважній більшості матеріалів було дотримано стандарту відокремлення фактів від коментарів.
Його порушення, як правило, було пов’язане зі вживанням оцінних суджень, як «додаток працює на повну» в сюжеті від 18 червня «Мобільний додаток для вимушених переселенців презентували сьогодні в Запоріжжі», або «курортний сезон набирає обертів»у матеріалі від 20 червня «У Кирилівці обмежили проїзд машин».
Попри розлогість матеріалів, значна частина подій і тем висвітлювалася поверхово.
Відтак експерти фіксували порушення стандартів балансу думок, достовірності, точності й повноти інформації.
Зазвичай порушення стандарту точності відбувалося через вживання безособових речень.
Так, у підводці до матеріалу від 18 червня «Чотирьох левенят та одну молоду левицю із Бердянського зоопарку відправили вчора до Південної Африки» ведуча не зазначає, хто саме їх відправив.
Так само в підводці до сюжету від 21 червня «На 7 гривень подешевшав проїзд на міжміському маршруті Запоріжжя — Федорівка» про початок перевірки нового автоперевізника ведуча каже: «Відреагували на звернення і в обласному департаменті промисловості та розвитку інфраструктури», але не вказує, хто саме відреагував.
У сюжеті журналістка розповідає: «Сьогодні вранці перевірили якість пасажирських перевезень на цьому маршруті», але не зазначає, хто саме перевірив.
Крім того, в сюжеті відсутня позиці самого перевізника або його представників.
Через ці помилки порушено і стандарт повноти інформації.
Порушено стандарт точності й у сюжеті від 19 червня «Перше порушення одномандатних округів».
У підводці ведуча каже: порушенням визнано те, що на «на трьох округах… були відсутні спостерігачі», але в коментарі представника «Опори», яка, очевидно, і є джерелом цієї інформації, йдеться про те, що «ми маємо порушення, на місцях ОВК не організували чергування — це порушення закону».
Експерти зафіксували випадки, коли як новина подавався факт проведення обговорення проблеми, а не результат.
Журналісти не намагалися розібратися в темі, а обмежувалися нарізкою затягнутих, незрозумілих і склеєних у стик синхронів учасників обговорення.
Яскравим прикладом сюжету такого штибу є матеріал від 19 червня «Внутрішньобудинкові газові мережі та їхнє обслуговування обговорювали 18 червня у Запоріжжі».
Журналістка не формулює, в чому полягає проблема з обслуговуванням внутрішньобудинкових газових мереж, коли й чому вона виникла, які може мати наслідки і шляхи розв’язання.
Глядач має про це все здогадуватися із синхронів, не дуже пов’язаних між собою й подекуди більш емоційних, ніж змістовних.
Кореспондентка акцентує увагу лише на самому факті обговорення («Обговорити обслуговування внутрішньо будинкових газових мереж запропонували на підприємстві “Запоріжгаз”»).
Через відсутність необхідних закадрових пояснень синхрони учасників обговорення залишаються незрозумілими.
Синхрон голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Оксани Кривенко, якому передують склеєні в стик три синхрони учасників обговорення, триває більше хвилини й містить переважно загальні тези, а не відповіді на конкретні закиди.
«UA: Полтава».
Новини полтавчан за відповідність новин стандартам інформаційної журналістики експерти оцінили дуже високо — на 5,93 бала із можливих шести.
Протягом моніторингового тижня в новинах каналу «UA: Полтава» не було чітко визначеної переважної тематики.
Водночас із новин каналу важко скласти картину дня та зрозуміти, що є актуальним та важливим в області та місті.
Випуск новин — це здебільшого 5 сюжетів, багато з яких — відео та начитка у студії.
Щоправда в новинах використовують багато власної графіки.
Із 29 оцінених по п’ять сюжетів (що становить по 17 %) було на теми війни на Донбасі, надзвичайних подій та спорту.
По три сюжети (по 10 %) стосувалися комунальних проблем і освіти та науки.
Ще по два (по 6,9 %) розповідали про українську політику, місцеву політику й громадське життя.
Один сюжет розповідав про діяльність місцевої влади, ще один стосувався кримінальних подій та один — релігійних.
В ефіри були відсутні теми економіки, культури, реформ, медицини, а також не приділялась увага соціальним темам.
Значна кількість новин щодо війни на Донбасі зумовлена щоденним оглядом ситуації на фронті й одним сюжетом про перепоховання загиблого полтавчанина.
А надзвичайні новини — це часто повідомлення від пресслужби ДСНС.
При цьому журналісти каналу протягом тижня двічі наголошували на небезпеці пожеж на Полтавщині — у випуску 17 та 18 червня: «На Полтавщині продовжили період надзвичайної пожежної небезпеки» та «На Полтавщині сьогодні надзвичайний рівень пожежної небезпеки».
Якщо перший сюжет — це фактично повідомлення пресслужби ДСНС, то другий — повноцінний та з коментарями.
При цьому, приділяючи багато уваги пожежній безпеці та ДСНС, канал не повідомив, що 20 червня в Кременчуцькому районі майже пів доби горіло сміттєзвалище.
Дуже схожа ситуація іще з двома сюжетами на тему надзвичайних новин — про замінування низки інфраструктурних об’єктів в місті (18 червня «Інформацію щодо замінування 8 закладів у Полтаві не підтвердили» та 19 червня «У Полтаві перевірили 8 закладів щодо замінування».
Справді важлива тема, оскільки протягом тижня в місті двічі надходили повідомлення про замінування аеропорту, лікарень тощо.
Журналісти «UA: Полтави» двічі про це повідомляють, проте обмежуються правильними й за стандартами поданими, але сухими повідомленнями.
Натомість їхні колеги із сайту «Полтавщина» вже 18 червня повідомляють про те, що, виявляється, за місяць у Полтаві надійшло 25 неправдивих повідомлень про замінування, і поліція підрахувала збитки — понад мільйон гривень.
Не приділили уваги журналісти каналу також і темі звільнення начальника обласного управління освіти та оголошення нового конкурсу на цю посаду, а також на посаду заступника.
Крім того фактично завершилася кампанія ЗНО, і в цей період були оприлюднені рейтинги вишів.
Про місця, які посіли полтавські навчальні заклади, повідомляє 19 червня, зокрема, «Зміст».
Натомість багато уваги протягом моніторингового тижня приділили спортивним подіям міста.
Наприклад, «Футбольний матч між школярами та поліцейськими» 18 червня чи два сюжети про рекордний естафетний забіг 19 та 20 червня: «У Полтаві розпочали тридобовий естафетний забіг, аби установити рекорд України» та «У Полтаві триває забіг для встановлення рекорду України».
Така увага до місцевого спорту та пропаганда здорового способу життя, звісно, добре, проте не за рахунок інших тем.
Також складається враження, що журналісти каналу уникають висвітлення гострих та проблемних ситуацій.
Наприклад, їхні колеги зі «Змісту» 18 червня повідомляють про те, що поліція розслідує питання про можливе привласнення коштів під час ремонту сесійної зали полтавської облради.
Або про те, що затримали фактичного власника полтавської фірми «Полтавабудцентр», яка відома на всю країну тим, що блокує тендери на ремонти доріг, зокрема в Полтаві.
Не знімали журналісти сюжетів і про звернення посла Ізраїлю до секретаря Полтавської міськради із проханням не забудовувати територію колишніх артскладів, де були масові розстріли євреїв, а зараз планують побудувати житловий квартал.
Про це 17 червня повідомили практично всі місцеві видання, але не «UA: Полтава».
Натомість журналісти роблять великий сюжет із подробицями та коментарями про боротьбу з амброзією, сюжет від 19 червня «150 тисяч літрів мінеральної речовини використають, щоб обробити амброзію на території Полтави».
Або про випускання на воду 200 диких каченят.
При цьому претензій стосовно дотримання формальних журналістських стандартів практично немає, загальний показник каналу дуже високий — 5,93 бала із шести можливих.
Сюжетів із ознаками замовності також не виявлено.
Журналісти коректно та грамотно подавали інформацію в сюжетах, що виходили в ефір протягом моніторингового тижня, але відчувається недопрацювання у верстці випуску новин.
З огляду на упущені важливі теми, полтавчанам варто попрацювати над повнотою картини дня, представленої в новинних випусках.
«UA: Харків».
Дотримання стандартів журналістики у новинах каналу оцінене на 5,38 бала.
Так, протягом моніторингового тижня одразу кілька районів міста залишалися без води.
Натомість проблемі відсутності води в дев’яти будинках лише на одній вулиці було присвячено окремий великий сюжет філії 18 червня — «Дев’ять будинків лишаються без води станом на шосту вечора».
Інша упущена новина — про перший регулярний рейс із аеропорту Харкова до польського Кракова від ірландського лоукостера Rayanair.
По два сюжети, або по 8 % новин, стосувалися комунальних проблем, надзвичайних подій та культури.
По одному сюжету припало на діяльність місцевої влади, економіку, освіту та спорт.
Експерти не помітили в новинах харків’ян жодного сюжету з ознаками замовності.
Окрім дещо поблажливого ставлення до обіцянок міської влади в сюжеті «На початку Московського проспекту відновили рух трамваїв» (17 червня).
У ньому, попри те, що «строки завершення ремонту переносили тричі, спочатку до жовтня, потім до кінця грудня 18-го, а після – до серпня 19-го.
Нині дорогу для авто ще не зробили, проспектом їздять трамваї», журналісти не поставили посадовцю питання, чому так затягся ремонт і чия це провина.
Натомість дали прозвітувати про зроблене.
У сюжеті немає повноцінного балансу, точності та повноти.
Завдяки професійності журналістів каналу глядачі змогли відчути атмосферу, в якій ухвалювалося принципове для всієї країни рішення, отримали велику кількість інформації, дізналися про позиції сторін конфлікту, точки зору експертів і про подальші плани влади й активістів.
Однак при цьому із сюжету «Міська рада повернула проспекту Григоренка ім’я радянського маршала Георгія Жукова» (19 червня) глядачі не отримали інформації, як голосували за це рішення окремі партійні фракції.
З огляду на парламентські вибори ця інформація могла б бути важливою для людей.
Ще одне порушення точності й повноти інформації бачимо в сюжеті від 19 червня «По шість тисяч євро компенсації отримає четверо харків’ян».
У матеріалі йдеться, що ці люди позивалися до ЄСПЛ за підсумками подій дев’ятирічної давності — протестували проти вирубки дерев у лісопарку.
Там відбувся конфлікт із побиттям цих активістів, — проти них виступали міліція, «чорносорочечники», на них пустили бульдозер тощо.
В матеріалі повідомляється, що «Європейський суд визнав низку порушень Європейської конвенції з прав людини українськими посадовцями.
Це відсутність належного розслідування подій зі сторони правоохоронних органів, порушення права на справедливий суд та порушення права на мирні зібрання», і що люди по 6 тисяч євро повинні отримати протягом трьох місяців.
Але якими були всі позовні вимоги і як складається ситуація з рештою позивачів (усіх було 11), у сюжеті не повідомили.
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Посольство Швеції в Україні.
Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) чи Уряду Швеції.
Методологію проведення моніторингу викладено тут.
ГО «Детектор медіа».