Сміттєпереробний завод у Швеції щорічно заробляє на енергії з відходів79 млн евро рік

Сміттєспалювальний завод в місті Лінчепінг(Швеція) щороку перетворює в енергію близько 600 тис.

тонн відходів.

Як зазначає Йохан Бек, голова відділу міжнародних відносин Tekniska Verken – компанія-власник переробного підприємства, спалюючи 1 млн тонн сміття на рік, підприємство продає отримане тепло і електрику сотням тисяч приватних і корпоративних клієнтів по всій країні.

Біодобрива та біогаз з перероблених відходів компанія збуває фермерським і транспортним компаніям свого регіону.

"Річна виручка компанії зі штатом в 1 тис.

осіб досягає 79 млн євро, - розповідає він, - Деякі муніципалітети поділяють функції, але ми вважаємо ефективним збирати сміття, переробляти його і, таким чином, заробляти на продажу енергії".

Для дозавантаження переробних підприємств Tekniska Verken приймає відходи у двадцяти інших муніципалітетів, а також у Норвегії та Великобританії.

Везти сміття до Швеції іноземцям буває вигідніше, ніж відправляти його на звалище у власній країні, зазначає Йохан Бек.

«Приміром, у Великобританії податок на депонування відходів становить 100 євро за тонну, тоді як сміттєспалювальний завод в Лінчепінге приймає тонну за 60 євро», - пояснює він.

У підсумку за рік у Швеції спалюють 7 млн тонн відходів, четверту частину яких приймають від інших країн, а за рахунок отриманої енергії опалюють 1,25 млн квартир і ще 680 тис.

домогосподарств забезпечують електрикою.

За даними шведської асоціації муніципалітетів з управління відходами Avfall Sverige, Швеція отримує більше енергії з відходів, ніж будь-яка інша європейська держава - приблизно 3 МВт-год на тонну.

Шосту частину свого побутового сміття шведи перетворюють на біопаливо.

На отриманому з органічних відходів біогазі їздить громадський і спеціалізований транспорт.

Наприклад, в Стокгольмі біогазом заправляється кожен четвертий автобус і всі без винятку сміттєвози.

Решта відходів, які не можуть бути спалені або перероблені іншим способом: кахельна плитка, сантехніка, асфальт - відправляються на полігони для поховання.

Серед них, наводить приклади Йохан Бек.

Щоб забезпечити їх безпечне зберігання, За словами фахівців Avfall Sverige, нижній бар'єрний шар, яким обладнані шведські сміттєві полігони, допомагає збирати і очищати рідкі виділення - переважно заражену забороненими відходами дощову воду.

Шведи добре сортують папір, скло і метал, але набагато гірше - пластик, вважає Йохан Бек.

«Частина пластикових відходів не підлягає переробці, частина забруднена, - нарікає він.

– До того ж переробляти пластик можна повторно максимум 6-7 разів».

Для прийому застарілого одягу на вулицях Стокгольма встановлені спеціальні контейнери.

Здати текстиль можна також в магазинах шведського ритейл-гіганта H&M, причому не тільки в Швеції, але і в Україні.

Контейнери для паперу, бляшанок, скляних і пластикових пляшок теж знайшли своє місце на вулицях шведських міст.

«Збором і переробкою таких відходів займаються виробники товарів в упаковці через спеціально створену асоціацію, закладаючи вартість переробки в ціну своєї продукції, - зауважує Йохан Бек.

- При цьому покупці напоїв у пластикових пляшках можуть повернути частину коштів назад: опустивши пляшку в апарат зворотного вэндинга в продуктовому магазині або центрі сортування, вони отримують взамін одну шведську крону (0,1 євро)».

Головною умовою ефективної роботи всієї системи управління відходами 56-річний швед Олофссон називає зручність.

"Якби в Швеції не було такої інфраструктури, я навряд чи сортував би сміття, - зізнається він.

- Я був дитиною, коли по телевізору почали крутити рекламу про переробку пластикових пляшок і бляшанок: кожен день по 40-50 разів".

Просуваючи ідею сортування, шведська влада подбала і про інфраструктуру.

У 1980-х в магазинах з'явилися автомати з прийому пляшок, а пізніше на вулицях міст були встановлені станції збору інших сортованих відходів.

У 2000-х громадянам запропонували обладнати кухню не одним, а чотирма сміттєвими відрами: для органіки, пластику, металу та паперу.