Нові БТР-4 для української армії, про які з пафосом говорив Абромавічус, виявилися бракованими

16:19, 24 січня 2020.

Зброя.

328.

Напередодні нового року генеральний директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромавічус заявив, що спільно з Міноборони та за підтримки уряду, нарешті, розблокували контракт під державні гарантії на постачання 45 БТР-4 для Збройних сил.

БТР-4 для армії: ще не зроблені, але вже тріщать по всіх швах / фото facebook.

Приватне підприємство «Лозовський ковальско-механічний завод» поставило на Харківське конструкторське бюро машинобудування (ХКБМ) три перших корпуси для виготовлення БТР-4 нової партії.

Але виявилось, що вони прийшли з браком.

На них є тріщини.

Проте на непровареній і потрісканій броні стоїть клеймо військового представництва Міністерства оборони, що з цими корпусами все гаразд.

Про це пише Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, на своїй сторінці у Facebook.

Зазначимо, що напередодні нового року генеральний директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромавічус заявив, що спільно з Міноборони та за підтримки уряду, нарешті, розблокували контракт під державні гарантії на постачання 45 БТР-4 для Збройних сил.

Перші 12 БТР-4 вже поставлено, здійснено передоплату на ХКБМ у 125 млн грн, а саме конструкторське бюро, що перебувало на межі банкрутства, врятовано зусиллями нової команди концерну, пише експерт.

Через невиплату зарплатні люди звідти розбігалися як із "тонучого корабля", пише він.

Також було заявлено, що усі БТР-4, і вже готові, і наступні, виготовлятимуть з української броні марки «71».

Проте, як пише Сергій Згурець, ситуація з БТРами залишається проблемною.

Експерт наводить кілька аргументів, а саме:.

Перші нові корпуси з «Лозової», які днями доставили до Харкова, мають чітко виражені ознаки браку.

Це неякісне зварювання, пустоти під тонким шаром металу, які можуть бути легко пробиті ворожими кулями.

І тріщини, які ховаються під фарбою.

Окрім того, корпуси ще потрібно доробляти перед збіркою.

Ціна БТР-4, за даними Абромавічуса, 33 млн 600 тис грн, і вона фіксована.

Раніше, складова за корпуси дорівнювала 2,1 млн., але в останньому випадку це вже 3,2 млн грн.

Тобто, державне підприємство ХКБМ недоотримає 1.1 млн гривень на кожному БТР-4 (ці гроші підуть на Лозову) Перед колективом ХКБМ так і не погашена заборгованість по заробітній платі, але перерахування ~50 млн гривень на Лозову вже відбулося.

ЗСУ потрібно близько 1000 нових БТРів.

Очікуваний темп Лозової – 4 корпуси на місяць.

І у нас в країні немає іншого місця, де можна виготовляти корпуси для БТР-4 за технологією, яка прив’язана до 71-ї броні (лише вона має сертифікати).

У такому випадку нам потрібно близько 30 років, щоб заповнити дефіцит.

Є небезпека, що ХКБМ з конструкторського бюро перетвориться на звичайне збиральне підприємство.

Це – повне нерозуміння його суті та завдань.

Зварювальники та збиральники, яких можна навчити збирати БТР за півроку, не здатні доробити нові проекти: БМП, завершити модернізацію Т-64, довести до розуму проекти «Краб» та «Бастіон», зробити з БТР-4 роботизовану платформу, використати надбання «Ноти», реалізувати нові проекти «Фертіна» та інші.

Цим повинно займатися ХКБМ.

Виконання контракту з Міноборони на постачання БТР-4 силами ХКБМ зовсім не означає, що конструкторське бюро має бути вбите як мозковий центр бронетанкових компетенцій.

Але саме до цього йде, пише він.

"Дійсно дивно, що за шість років жодна імпортна броня на БТР-4 – ні бельгійська, ні польська, ні фінська – так у нас і не прижилась.

Один із аргументів - “не та якість”.

Але чому імпортна броня для «Онцилл», «Росомаків», «Козаків» і ще трьох десятків зразків бронетехніки підходить, а до БТР-4 – ні.

Насправді, реальність показує що саме корпуси вироблені з 71 броні - низької якості.

У 30 БТР-4 корпуси яких вироблені з 71 броні на ЛКМЗ (у 2011-12 рр.), які були поставлені іноземному замовнику, були виявлені тріщини.

З 2014 р.

під час експлуатації 127 БТР-4Е та машин на їх базі, які були виготовлені на ЛКМЗ та експлуатувалися у військових підрозділах ЗСУ та НГУ, було зафіксовано 53 випадки дефектів корпусів у вигляді тріщин, з них 11 — у 2018 р", - наголошує експерт.

"При цьому в деяких випадках спостерігалися множині тріщини.

Основні дефекти — тріщини в корпусі на передньому броньовому листі на верхній частині корпусу.

Для прикладу – дивіться малюнок, де позначена кількість таких тріщин на конкретній машині з останньої партії", - пише Згурець.

Дивним виглядає те, що представництво замовника (ЗСУ) не побачило, у якому стані надійшли корпуси з Лозової на ХКБМ.

"Злі язики стверджують, що генеральний директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромавічус перед поставкою корпусів мав зустрічі з власником ЛКМЗ, колишнім народним депутатом та впливовим бізнесменом Анатолієм Гіршфельдом.

Тож зараз у гендиректора «Укроборонпрому», думаю, є актуальна нагода ще раз оперативно зустрітись з власником Лозової.

І почати виправляти ситуацію.

Або взяти на себе всю відповідальність за саботаж при виконанні державного замовлення", - зазначив Згурець.