Біг-Бен побудували через пожежу у Вестмінстері: захоплююча історія годинникової вежі

Історія Біг-Бену.

Першу годинникову вежу в історичному районі Лондона Вестмінстер побудували ще у XIII столітті.

Тоді окраса Вестмінстерського палацу мала зовсім інший вигляд.

Нову вежу побудували через велику пожежу, яка охопила палац у 1834 році.

Відбудовувати пам’ятку взялися архітектори Чарльз Баррі та Огастес П'юджин.

Спорудження майстри здійснили в неоготичному стилі.

Завершити будівництво вдалося аж через 25 років.

Чарльз Баррі та Огастес П'юджин.

Масштаби вежі вражали.

Її висота – 96,3 метра.

31 травня 1859 року вперше запустили знаменитий годинник, який розташували на висоті 55 метрів над землею.

Діаметр його циферблата сягає 7 метрів.

Довжина стрілки, яка вказує годину – 2,7 метра, а тієї, яка визначає хвилини – 4,2 метра.

Годинниковий механізм важить рекордні 5 тонн.

Хронометр дуже надійний, ймовірна похибка в часі – не більше 2 секунд.

Знамениті дзвони Біг-Бену.

Улітку 1859 року жителі Лондона вперше почули бій велетенського дзвону вежі, завдяки якому вона згодом і прославилася з назвою Біг-Бен.

Саме дзвін додає особливого значення відомій вежі, адже упродовж довгого часу він був найбільшим у світі.

Вага дзвону сягає 13,8 тонни, висота – понад 2 метри, а діаметр – 3 метри.

Дзвін Біг-Бену.

Біг-Бен – найбільший, але не єдиний дзвін на вежі.

Малі дзвони сповіщають жителів про кожну чверть години, а удар молота у Біг-Бен – про початок нової години.

Звідки походить назва вежі.

Спочатку дзвін мав назву "Королівська Вікторія".

Існує версія, що його почали називати "Беном" на честь боксера Бена Канта, який також мав вражаючі габарити.

Частинку "Біг" додали через гігантські розміри самого дзвону.

У будь-якому випадку така назва легко запам'ятовувалася, тож швидко набула популярності і згодом поширилася й на годинникову вежу.

Біг-Бен у Лондоні: фото.

Офіційною ж назвою пам'ятки в той час була "годинникова вежа Вестмінстерського палацу".

У 2012 році її перейменували на "Вежу Єлизавети".

Такі зміни були запроваджені на честь 60-річного ювілею правління королеви Єлизавети ІІ.

Попри це, жителі та туристи не зважають на будь-які зміни назви пам'ятки.

Для них як дзвін, так і вежа загалом, мають єдину назву – Біг-Бен.

Попри те, що сама вежа закрита для відвідувачів, біля неї завжди багато туристів.

Охочих сфотографуватися на фоні гігантського годинника безліч.

Біг-Бен досі займає перше місце за розмірами серед усіх подібних пам'яток.

За відомою пам'яткою ретельно доглядають.

Раз на два дні годинниковий механізм перевіряють та змащують.

Якщо потрібно – врегульовують час.

Це відбувається доволі оригінальним способом.

Похибку можна виправити за допомогою англійського пенні, який було випущено до реформи грошової системи у 1971 році.

Коли таку монетку кладуть на маятник, стрілки годинника пришвидшуються на 2,5 секунди на добу.

Якщо годинник поспішає – пенні прибирають.

Таким чином знаменитий Біг-Бен уже понад 160 років показує точний час.

Туристи фотографуються на фоні годинникової вежі.

Неполадки в роботі механізму трапляються не часто, проте інколи знаменитий годинник таки зупиняється.

Так сталося 1962 року.

У новорічну ніч Біг-Бен зупинився через рясний снігопад.

А в травні 2005 року зупинка годинника була зумовлена аномальною для столиці Англії 32-градусною спекою.

Окрім основної вежі у Лондоні споруджено безліч маленьких копій Біг-Бена.

Вони розташовані на лондонських перехрестях та своїм виглядом нагадують підлогові годинники.

Також різняться формою та розміром.

Проте жодна з маленьких копій "Бенів" не може позмагатися із головною спорудою.

Маленька копія Біг-Бену.