Минуло три місяці, а віз і далі там.
Ба більше, Вища рада правосуддя повністю заблокувала реформу Зеленського.
А президент та його політична сила з одного боку говорять про перезавантаження судів.
З іншого ж – лише посилюють Вищу раду правосуддя та призначають туди осіб, які допомагають протидії реформі.
Головна ідея закону Зеленського: перезавантажити органи, які реалізовують судову реформу – Вищу кваліфікаційну комісію та Вищу раду правосуддя.
Але просто замінити обличчя мало.
Нові органи мають складатись зі справжніх агентів змін, продемонструвати нову якість роботи та спроможність побороти кругову поруку.
Саме тому до цих процесів залучено міжнародних експертів з бездоганною репутацією та надано їм вирішальну роль в ухваленні рішень.
Дивіться повний відеоблог Романа Маселка "Правосуддя по-новому" за 18 лютого 2020:.
Закон передбачив, що нову ВККС має обирати конкурсна комісія, яка складається з шести осіб.
Трьох делегує Рада суддів, а трьох міжнародні чи іноземні організації.
Чим займається Вища кваліфікаційна комісія? Це орган, який відповідальний за формування суддівського корпусу, переведення суддів, забезпечення їх належного кваліфікаційного рівня.
До складу комісії обираються 16 членів, які є громадянами України, мають повну вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше 15 років.
Очікувалось швидко сформувати конкурсну комісію та оперативно провести конкурс, щоб вже у лютому 2020 року нова Кваліфікаційна комісія повноцінно змогла реалізовувати реформу Зеленського.
Але тут втрутилась Вища рада правосуддя.
Вона затвердила правила конкурсу, які повністю перекреслили усі позитиви закону.
А поважних міжнародників перетворила на звичайних статистів, які зовсім не впливають на кінцевий результат.
Попри усі заперечення щодо цих правил, ВРП оголосила початок формування ВККС і встановила строк для подачі кандидатів до конкурсної комісії до 2 січня 2020 року.
Чим займається Вища рада правосуддя? Це впливовий державний орган, який має забезпечувати незалежність судочинства, а також формувати доброчесний і високопрофесійний корпус служителів Феміди.
Зрозуміло, що жоден з міжнародних експертів не готовий брати участь у фарсі з наперед відомим результатом.
Тому ніхто кандидатур не подав.
Думаєте, ВРП змінила правила і повернула міжнародникам ту роль, яка їм відводилась законом? Звісно, ні.
Просто продовжила строк подачі документів до 5 лютого.
Але і 5 лютого нічого не змінилось.
Жодної кандидатури міжнародники не подали.
Тоді ВРП знову продовжила строк до 10 березня без жодних змін правил.
Паралельно розвернули цілу інформаційну кампанію, в якій заявили про недолугість закону та фактично звинуватили міжнародників у блокуванні конкурсу.
Мовляв, ми чекаємо, а вони незрозуміло чого не подаються.
Тільки от у ВРП мовчать, що ще 2 січня отримали від американської організації USAID більш ніж чітке пояснення, чому міжнародники не номінують своїх експертів.
Єдина причина саме у Положенні, яке прийняла ВРП.
Ба більше, ВРП вказали, які саме норми викликають занепокоєння і запропонували допомогу у їх виправленні.
Тобто конкурсна комісія досі не сформована виключно через ВРП.
Вона свідомо блокує реформу та починає відверто знущатись з наших міжнародних партнерів.
Другою ключовою новелою закону є створення у ВРП спеціальної Етичної комісії.
Вона має очистити вже саму ВРП від недоброчесних.
Закон встановив чіткі строки для її формування й міжнародні партнери дотримались їх.
Ще у листопаді 2019 року американська USAID та посольство Великобританії номінували до цієї комісії трьох експертів зі світовим іменем – Джовані Кеслера, Карлоса Кастресану та Роберта Корді.
Про цю дуже обнадійливу новину одразу ж повідомили на сайті Офісу Президента.
Міжнародні експерти Карлос Кастресан, Джованні Кесслер, Роберт Корді.
ВРП же мала делегувати своїх представників та сформувати цю комісію до 5 лютого.
Але вона цього не зробила, а у останній день цього строку у раді нарешті вирішили це питання і заявили про неможливість формування Етичної комісії.
Мовляв, міжнародних експертів подали не ті організації.
І взагалі залучення міжнародників – загроза суверенітету.
Дійсно, ну хто такі USAID та посольство Великобританії ? А Кеслер, Кастресана і Корді направду є справжньою загрозою для суддівських кланів, які вирішили, що мають суверенне право на заробітки від керованого правосуддя.
У будь-якому випадку блокування Радою правосуддя реформи стало офіційним фактом.
Все, реформи за чинним законом Зеленського не буде.
Усі процеси заблоковано.
Бо без нової Кваліфкомісії неможливо перевірити чинних суддів призначити нових.
Повний колапс.
Ми попереджали про це з самого початку.
Надання нереформованій ВРП таких повноважень було великою помилкою.
Однак президент та "слуги народу" не прислухались та рішуче продовжували йти по граблях, що породжує сумніви у справжності наміру реформувати систему.
Дуже яскравою демонстрацією того, як дії президента розходяться з його ж словами, є те, кого він призначив у Вищу раду правосуддя за своєю квотою.
Нагадую, за Конституцією Зеленський отримав можливість призначити двох членів ВРП.
Обурливі призначення у ВПР.
Надзвичайно важливо було, щоб у ВРП нарешті з'явились не представники старої корумпованої системи, а справжні агенти змін.
І така можливість у президента була.
Серед переможців президентського конкурсу були кандидати, які користуються довірою суспільства і змогли б протидіяти системі та саботажу реформи.
Але Зеленський вибрав типових представників суддівських кланів.
У жовтні 2019 року президент призначив членом ВРП Оксану Блажівську – суддю козирного Господарського суду Києва та дочку колишнього заступника генпрокурора Пшонки.
Суддя Оксана Блажівська.
4 лютого Зеленський видав Указ про призначення членом ВРП Тетяни Розваляєвої.
До вересня 2016-го вона була суддею Вищого адміністративного суду, де входила до п'ятої палати суддів, яка була спеціально створена за часів Януковича, щоб розглядати позови до президента і Ради.
На переконання експертів, туди підбирались лише лояльні судді, які виносили потрібні владі рішення.
Тобто про жодну незалежність членів цієї палати не йдеться.
Далі більше.
Саме Розваляєва була головуючою у знаменитій справі про звільнення судді Олександра Волкова.
Суддя Олександр Волков.
Європейський суд встановив цілу низку порушень при розгляді цієї справи та звернув увагу на системну проблему з незалежністю суддів в Україні.
Фактично саме через рішення "Волков проти України" міжнародні партнери стали вимагати реформувати наші суди.
А тепер виходить, що реформу буде проводити саме та суддя, яка і зганьбила нас на усю Європу.
Таким призначенням Зеленський тільки посилює вплив противників реформи та підриває довіру до щирості намірів.
Тому президент також несе повну відповідальність за стан судової реформи.
Таку ж відповідальність несе і його політична сила.
Якраз зараз триває відбір двох членів ВРП за квотою парламенту.
Зрозуміло, що переможуть ті, кого підтримає "Слуга народу".
Серед претендентів є Лариса Гольник.
Суддя, чесність та безкомпромісна боротьба з корупцією якої відома навіть за межами України.
Її призначення дійсно може змінити ситуацію у ВРП та дати сигнал, що за справжню реформу ще готові боротись.
Але перспективи її призначення дуже примарні.
Чи є вихід із ситуації? Звісно.
Президент має невідкладно внести законопроєкт, який розблокує конкурс для формування нової Кваліфікаційної комісії та запустить процес очищення Вищої ради правосуддя.
Парламенту потрібно максимально швидко прийняти цей закон.
А ще за своєю квотою обрати до ВРП Ларису Гольник.
Це буде першим кроком з перезавантаження ВРП.
Якщо ці кроки не будуть зроблені найближчим часом, то ганебний провал судової реформи гарантовано потягне рейтинг Зеленського на дно значно швидше, ніж Порошенка.
Боротьба за чесні суди триває, а справедливість однозначно переможе.