Уряд призначив тимчасово виконуючим обов’язки міністра освіти і науки України Юрія Полюховича.
Відповідне рішення Кабмін ухвалив 10 березня на своєму засіданні, повідомляє пресслужба МОН.
"Дуже важливо, щоб діяв принцип неперервності влади.
Для мене честь – виконувати обов’язки міністра.
Я зроблю все від мене залежне, щоб міністерство працювало злагоджено і належно виконувало свої функції", – заявив Полюхович.
Зазначається, що команда 11-го міністра освіти і науки України Ганни Новосад підготувала перехідну книгу для нових очільників МОН, в якій йдеться про основну роботу відомства за останні 6 місяців, а також про подальші стратегічні пріоритети.
Юрій Полюхович народився 1 листопада 1980 року в м.
Костопіль Рівненської області.
У 2003 році отримав ступінь магістра з історії в Національному університеті "Києво-Могилянська академія".
Протягом 2009-2012 років навчався в аспірантурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук.
З 2000 року – представник України в Європейській асоціації дослідників культури майя WAYEB.
Упродовж 2014-2016 був науковим співробітником (постдокторантура) Університету штату Каліфорнія, Чіко (США).
Працював також у Національному інституті антропології та історії (Мексика).
З 2014 до 2016 року був радником міністра освіти і науки на громадських засадах.
З 2017 року очолює громадську організацію "Українська науково-дослідна фундація".
11 вересня 2019 року був призначений на посаду першого заступника вже колишньої міністерки освіти і науки Ганни Новосад.
Через його відставку усі міністри автоматично стали виконувачами обов’язків.
Однак після цього парламент одразу ж призначив нового прем’єра – міністра з розвитку громад і територій Дениса Шмигаля.
Також було змінено цілу низку міністрів уряду Гончарука.
Та все ж таки деякі міністерства залишились без очільників, серед них і МОН.
Колишній міністерці освіти і науки Ганні Новосад також пропонували лишитися в уряді Шмигаля, однак вона відмовилася.
За її словами, вона так і не знайшла для себе відповідей на три основні питання: які реформи у галузі освіти підтримуватиме новий прем’єр, чи буде фінансова підтримка та чи матиме вона автономію у кадрових питаннях.