Кінопродюсера Гарві Вайнштейна засудили до 23 років ув'язнення

Про це повідомляє The Guardian.

Максимальний термін, який загрожував Гарві Вайнштейну – 29 років.

Проте суддя призначив 20 років ув’язнення за сексуальне насильство першого ступеня та три роки за зґвалтування третього ступеня.

Суд просили призначити максимальний вирок, натомість адвокати продюсера просили про мінімальний вирок у п'ять років в'язниці.

Після оголошення вироку команда Гарві Вайнштейна заявила, що планує його оскаржити.

Як писав ДМ, 24 лютого 2020 року суд присяжних оголосив Гарві Вайнштейна винним у сексуальному насильстві.

Він визнаний винним у зґвалтуванні третього ступеня і сексуальному насильстві першого ступеня.

Після того, як правда стала відомою, Вайнштейна звільнили з The Weinstein Company, а його дружина Джорджина Чапман подала на розлучення.

Також численні жертви продюсера почали відкрито заявляти про його неприпустиму поведінку, серед них - відомі акторки Анджеліна Джолі та Гвінет Пелтроу.

Пізніше голлівудська акторка Роуз Макгоун звинуватила Вайнштейна у зґвалтуванні.

Британська акторка Кадіан Ноубл також сказала, що продюсер домагався її в готельному номері у французьких Каннах.

Акторка Пас де ла Уерта заявила, що Харві Вайнштейн двічі її зґвалтував.

Після статті в New York Times Вайнштейна виключили з Британської академії кіно.

Через велику кількість заяв щодо сексуальних домагань у Лос-Анджелесі заявили, що створять підрозділ з розслідувань сексуальних домагань у Голлівуді.

Окружну прокуратуру Манхеттена критикували за бездіяльність, оскільки вона не висувала продюсеру звинувачень, незважаючи на те, що його дії набули широкого публічного розголосу та дали поштовх до початку руху #Mee.

Розслідування щодо Вайнштейна були в різний час ініційовані в Нью-Йорку, Лос-Анджелесі та Лондоні.

Розслідування про Гарві Вайнштейна вийшли майже одночасно у двох виданнях The New York Times та New Yorker.

Згодом вони отримали Пулітцерівську премію за цю роботу.

За мотивами цього розслідування також почали знімати фільм.