Через поширення коронавірусу Covid-19 Кабінет Міністрів запровадив в Україні карантин.
Обмеження діятимуть з 12 березня по 3 квітня.
Що робити українцям, аби зберігати спокій під час кризового стану, у якому перебуває країна, та не піддаватись паніці після перегляду новин – читайте у нащому матеріалі.
Карантин в Україні: коротко.
Карантин запроваджено на три тижні – з 12 березня до 3 квітня.
На цей час пропонують заборонити проведення масових культурних, спортивних та розважальних заходів (де заплановано участь 200 та більше осіб), а також навчальний процес у школах, університетах і дитсадках.
Ця заборона не стосується заходів державної необхідності, як засідання Верховної та обласних рад.
Проведення спортивних заходів буде можливим з дозволу міжнародних організацій, але обов'язково без глядачів.
Крім того, обмеження торкнуться і українських кордонів.
Зокрема, з 12 березня планують залишити лише 49 КПП замість 219.
Дбайливо ставтесь до себе та своїх близьких.
"Криза – це ресурсний стан, головне прибрати присмак катастрофи.
Під час кризи добре вчитись чомусь новому.
Вчитися про себе піклуватись.
Вчитися робити емоційну профілактику.
Вчитися робити інформаційний детокс.
Вчитися аналізувати отриману інформацію і робити з неї висновки.
Перед тим, як вдарити людину, яка кашляє, варто задуматися, що вам це насправді дасть? Вірус від цього точно не відступить.
А якщо ви подбаєте про себе, дотримуватиметесь правил гігієни і та загальних рекомендацій, які зменшують ризик заразитись, шанси йому протистояти суттєво зростуть", – сказала Фабричева.
Гігієна – це важливо.
Часто і ретельно мийте руки водою і милом.
Чому варто мити руки / Інфографіка 24 каналу.
Якщо немає можливості помити руки – використовуйте спиртовмісний антисептик для рук.
Не торкайтеся брудними руками очей, носа чи рота.
Уникайте тісного контакту з хворими людьми та натовпу.
Міфи та правда про коронавірус / Інфографіка 24 каналу.
Якщо є можливість працювати віддалено і вам від такого варіанту буде менш тривожно – краще попрацюйте з дому найближчий тиждень.
Якщо відчуваєте напади паніки, у вас підвищується тиск і ви не можете контролювати свої емоції (найчастіше – страх або гнів), потрібно займатися профілактикою тривожності, звертатися за підтримкою до психотерапевтів, які допоможуть раціоналізувати свої думки і привести свої емоції і відчуття в тілі в порядок,.
– додала психолог.
Не намагайтесь вирішувати глобальні проблеми, зосередьтесь на піклуванні про своїх близьких.
"У момент палкого обговорення подій в інтернеті ви відволікаєтеся від найважливішого - від себе і від своїх близьких.
Ви не можете впливати на глобальні процеси, але можете впливати на свій мікросоціум.
Добре ввести профілактичні заходи у своїх квартирах і будинках, зайнятися генеральним прибиранням", – додала Фабричева.
Влаштуйте інформаційний детокс.
Дозовано сприймайте інформацію та довіряйте лише перевіерним джерелам.
"Пам'ятайте, що сторінка одного з ваших друзів у Facebook – це не офіційне джерело.
Це – його особиста думка.
Так, він має право інформувати на своїй сторінці про що завгодно, але все це – суб'єктивно.
Вчіться розділяти факти від думок.
Перевіряйте інформацію, у тому числі – в іноземних джерелах, якщо маєте можливість", - сказала Фабричева.
Якщо потік новин викликає паніку – це може означати, що у вас елементарний інформаційний передоз.
Тут важливо вимкнути телевізор/комп'ютер і відповісти собі на питання "Скільки часу я проводжу в електронних приладах, які показують мені новини? Чи точно це правдиві і достовірні новини? Що я можу зробити з цією інформацією для себе і своїх близьких?",.
– наголосила вона.
Згадайте, які важливі для себе речі ви відкладали.
"У зв'язку з тим, що відмінилися масові заходи, з'явилася прекрасна можливість почитати давно відкладену "на потім" книгу, подивитися щось, на що не вистачало часу, поцікавитися чимось новим чи з достовірного джерела щось дізнатися про проблему, яка зараз хвилює", – зазначила психолог.
Дозвольте собі позитив.
"Переглядайте легкі і позитивні фільми, читайте надихаючу літературу.
Хоча б на час обмежте себе у постапокаліптичних фільмах та серіалах, сюжет яких перекликається із тим, що відбувається зараз.
Їхній перегляд лише підсилить ваші тривожні фантазії і сильніше дестабілізує емоційний стан", – сказала Фабричева.
Що робити із бажанням запасатись продуктами?.
Включити режим раціонального і дбайливого ставлення до власних фінансів.
І реагувати на бажання запасатись продуктами відповідно.
Механізм, який тягне нас магазини змітати все з полиць - це наша пам'ять.
Поколіннями на території нашої країни послідовно траплялись перебої з продуктами, спровоковані різними кризами.
Це були кризи, які не входять у наш звичайний побутовий досвід: війни, колективізації, перерозподіли.
Кожна з них позначалась або на наявності продуктів, або на можливості населення придбати ці продукти.
Ось це "про запас", вироблене поколіннями, у нас спрацьовує моментально,.
– пояснила психолог.
За її словами, якщо виникає бажання терміново бігти у найближчий магазин – потрібно відповісти собі на питання: "Чи можу я собі дозволити зробити якісну закупівлю на тиждень? Що мені дійсно необхідно на тиждень?".
Пам'ятати, що на сьогодні в країні не введено тотальний карантин, це превентивний захід, магазини продовжують працювати у звичайному режимі, на дефіцит товарів там поки що нічого не вказує.
І після цього – спокійно купувати продукти на тиждень.
Як заспокоїтись після перегляду новин?.
Для того, аби опанувати негативні емоції які виникли після перекладу або прочитання новин, Фабричева радить кілька простих та дієвих вправ:.
Відійдіть від комп’ютера чи телевізора.
Встаньте рівно.
Кілька хвилин виконуйте дихальну вправу: вдихаємо протягом трьох секунд, потім затримуємо дихання на дві секунди, і повільно видихаємо протягом чотирьох секунд.
Погудіти паровозиком.
Відійдіть від комп’ютера чи телевізора.
Складіть губи трубочкою і видайте протяжний звук "Уууууу", подібний до звучання паровозу.
Відійдіть від комп’ютера чи телевізора.
Випийте води.
Дайте собі відповідь на питання: "яку інформацію я зараз отримав?", "Що зі мною відбувається?", "Що мені хочеться робити?".
"Зазвичай у відповіді на питання "Що робити?" включається один з імпульсів виживання: хочеться або бігти, або боротися, руйнуючи все навколо, або завмерти.
Якщо хочеться бігти – закрийте очі, і уявіть, як ви біжите, ніби лань або будь-яка інша тварина, яка вам подобається.
Якщо хочеться боротися і порвати всіх – візьміть папір (рушник, олівець, щось таке, що не шкода) і рвіть", – сказала Фабричева.
Відійдіть від комп’ютера чи телевізора.
Перерахуйте вголос: п'ять предметів, які ви бачите; чотири звуки, які чуєте; три відчуття у тілі; два запахи, які зараз відчуваєте та один смак.
Ця вправа дає можливість повернутися у реальність, відволіктись від тривожних фантазій та заспокоїтись.
Підійдіть до вікна і вголос дайте собі відповідь на питання "Що ти бачиш?".
"Якщо ви на роботі і вам незручно перед колегами говорити вголос – значить ви близькі до реальності.
Людині, яка повністю занурилися світ своїх тривожних фантазій, буде абсолютно фіолетово, хто і що про вас подумає.
Побачити, що відбувається за вікном – люди гуляють, машинки їздять, дощ падає – допомагає розділити фантазії і реальність", – пояснила психолог.