Таку заяву зробив журналіст Юрій Бутусов за результатами ознайомлення з висновками ТКС.
В чому Бутусов звинувачує учасників ТКС та його керівника Арахамію.
комісія не заслухала керівництво Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та його директора Рувіна;.
не було заслухано жодного офіцера Головного ракетно-артилерійського управління Генштабу, включаючи його начальника на той момент Атаманюка;.
не було заслухано навіть командир арсеналу.
"Арахамія написав свій висновок, ніби експертиза Рувіна ґрунтувалася тільки на одній версії – атака з безпілотника, і заявив, що версія з безпілотником помилкова.
Насправді, дані радара "Украероруху" в справі є, і їх ніхто не спростував і з діла не викинув.
Більш того, версія з безпілотником не була єдиною.
Розглядали й диверсію на арсеналі, а також пуск керованої ракети", – написав Бутусов.
Він також відзначив, що комісія скрила від депутатів той факт, що 26 грудня 2015 року на території арсеналу були скинуті 14 запалювальних мін-гранат, але тоді вибухам та пожежі вдалося запобігти.
Боєць ЗСУ розглядає сліди пожежі в результаті скидання на штабель боєприпасів запальної гранати 26 грудня 2015 року / Цензор.
На думку Бутусова, на складі відбулася диверсія, але іншим способом, аніж це подає ТСК.
А щодо безпілотника, то він міг виконувати розвідувальні цілі.
Відтак саме розслідування комісією було проведено некомпетентно, і було замовчано багато важливих деталей.
"Арахамія навмисно пропонує версію катастрофи, ведучи в сторону від версії, яка пов'язана з можливими діями Російської федерації, та відкидаючи все, що підтверджує російський слід", – написав журналіст.
Вибухи на військових складах в Балаклії: коротко.
У Балаклії тричі ставалися пожежі на військових складах, які призводили до знищення боєприпасів, які там зберігалися.
Вперше це сталося в ніч на 23 березня 2017 року.
Вибух був настільки потужний, що його відчули в навколишніх містах і селах, а вогонь від нього було видно за десятки кілометрів від міста.
Пожежу вдалося загасити за кілька днів, а от розмінування міста тривало аж до 14 квітня.
Унаслідок катастрофи загинула 1 жінка, пошкоджено 265 будівель, зокрема 231 житловий будинок.
Сума збитків склала понад 200 мільйонів гривень.
Вдруге вибухи тут пролунали на початку травня 2018 року.
За даними військових, виникло загорання сухої трави з подальшими поодинокими вибухами боєприпасів на площі близько 35 гектарів.
Втретє вибухи у Балаклії пролунали 15 листопада 2019 року.
Тоді внаслідок вибуху загинули троє українських військовослужбовців, ще четверо зазнали важких поранень.
У Міноборони пояснили, що причиною міг стати вибух твердопаливного двигуна до ракет.
Зокрема, під час завантаження залишків боєприпасів у спеціальний котлован для утилізації загорівся двигун 3М9 зенітно-ракетного комплексу "Куб".
Вибухи на військових складах в Україні / Інфграфіка 24 каналу.