Протекционизм или свободный рынок: запуск Crew Dragon - не только о космонавтике
Протекционизм или свободный рынок: запуск Crew Dragon - не только о космонавтике

Протекционизм или свободный рынок: запуск Crew Dragon - не только о космонавтике

Протекционизм или свободный рынок: запуск Crew Dragon - не только о космонавтике.

Алексей Мушак.

советник экс-премьер-министра Украины по экономическим вопросам.

01.06.2020, 19:03.

Стала бы SpaceX такой как сейчас только благодаря деньгам NASA? Нет.

Госфинансирование неэффективно, если формирует только прибыль, а не возможности.

30 травня, SpaceX, приватна аерокосмічна компанія американського бізнесмена Ілона Маска, в кооперації з NASA вперше за свою історію відправила астронавтів в космос на ракеті Falcon 9 з частково багаторазовим пілотованим кораблем Crew Dragon.

Саме SpaceX та Boeing перемогли у 2014 році в конкурсі NASA щодо розробки нового корабля для польотів на Міжнародну космічну станцію замість шатлів.

Тобто, SpaceX відправила астронавтів на державні гроші NASA.

Це ж як? Держава має рулити в економіці, бо NASA дотувала космічні компанії? Чи руки геть від економіки, бо приватник спромігся на більше, ніж всі інші?.

Оскільки останнім часом активно цікавився темою космічних мільярдерів, напишу свою думку.

До появи SpaceX, Blue Origin та інших космічних стартапів, всі підряди і так виконувалися приватними компаніями.

Прямо як зараз.

Тільки тоді домінували Boeing та Lockheed Martin, а NASA, як і зараз, видавала на проекти кошти.

Основні замовники - військові.

Контракти довгострокові - розробка ракети займає багато часу.

Тому потрапити на цей ринок новим компаніям було вкрай важко.

Щоб отримати підряд, потрібна була готова ракета, а щоб її отримати, потрібні гроші, п'ять років розробок та гарантований контракт після.

А його не можна отримати, не маючи ракету.

Замкнуте коло.

Це призвело до класичної української ситуації з монополіями.

Терміни запуску постійно зривалися, ціни росли.

Більш того, Boeing та Lockheed Martin регулярно виставляли ультиматум - або високий тариф, або ми перестаємо цим займатися.

І гроші з бюджету вимагали не червоні директори, а нормальні бізнесмени.

Нікого з України не нагадує? Дійшло до того, що для них зробили окрему плату за політ і компенсацію всіх витрат, які потребувала побудова ракети.

Це гарантований прибуток за будь-яких умов.

Чи потрібно казати, що вартість одного запуску астронавтів в космос взлетіла під $400 млн.

А неможливість відмовитися від фінансування NASA та МКС, стали одним з найбільших викликів для бюджету США.

Все це на фоні катастрофи шатла Коламбія 2003 року, неможливістю літати в космос без допомоги Росії, ЄС або Японії, та діркою в бюджеті більш ніж оглядове колесо в Лондоні.

Потрібно було терміново змінювати підходи.

Їх приніс Майкл Гріффін, 11-ий очільник NASA.

Раніше агентство фінансувало, було замовником розробки та ставало власником космічної системи.

За підтримки президента Джорджа Буша цю модель було змінено на сервісний підхід або космічне таксі.

Так званий COTS, коли NASA замовляла сервіс доставки у приватної компанії.

Це в свою чергу потребувало приходу нових гравців, яким, як вже було описано вище, до цього на ринок була закрита дорога.

Читайте також - Коли українці знову зможуть подорожувати літаком? Колонка Владислава Криклія, міністра інфраструктури.

Тому NASA у вигляді грантів виділила на розробку нових ракет $500 млн.

Причому, на це їх надихнув приклад не компанії SpaceX, яка вже тоді існувала чотири роки, а іншого стартапу – Rocketplane Kistler.

SpaceX тоді виграла $278 млн не через технічний геній Маска, а через гроші, які він готовий був паралельно вкладати.

Чи стала б SpaceX такою як зараз лише завдяки державному фінансуванню від NASA та приватним інвестиціям засновників? Думаю ні.

Велику роль зіграв підприємницький талант Маска.

Паралельну підтримку у вигляді гарантованих замовлень було отримано від європейського телекомунікаційного гіганта SES.

Ця компанія запускала та обслуговувала велику кількість супутників і мала потребу в здешевленні космічних пусків.

Іншими словами, державне фінансування неефективне, якщо формує лише прибуток для отримувачів, а не нові ринкові можливості.

А далі історія відома.

Читайте також - Ми більше не будемо недооцінювати подорожі.

Колонка Євгена Дихне, президента авіакомпанії МАУ.

Завдяки підходу багаторазового використання ракет та значному здешевленню польотів, SpaceX та Blue Origin відкривають нову еру космічних перегонів та освоєнню космосу.

Щоправда, на цьому шляху SpaceX прийшлося знову відійти від своєї першочергової мети польоту на Марс і можливості запуску малих супутників.

Вони переключилися на доставку людей на МКС на вже відомому Dragon Crew, бо по-іншому надзвичайно великий контракт пройшов би повз них.

Але то інше питання.

Як можна побачити навіть з цього невеликого екскурсу, державне фінансування нічого не гарантує.

Більш того воно може бути шкідливим як для розвитку технологій, так і подальших витрат, якщо не створюються нові ринкові можливості.

Є паралельна потреба в ідейних людях, для яки ця галузь не лише предмет заробітку грошей.

І які свої мрії можуть підкріпити готовністю вкласти особисті, а не лише державні кошти.

І на остаток.

Я не згадав про іншого нового визначного гравця ринку – Джеффа Безоса, найбагатшу людину планети та співвласника Amazon.

Наразі він вкладає мільярди в компанію Blue Origin, яка змогла побудувати ракети без грошей NASA.

Точніше гроші NASA не є визначними в її фінансовому балансі.

В любому випадку, нас чекає нова ера освоєння космосу та створення нових можливостей, від якого виграє все людство.

Все материалы автора.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Джерело матеріала
loader
loader