Новопризначений уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розтлумачив своє бачення проблеми розв'язання мовного питання в умовах війни з Росією. Також він зачепив тему політизації питань мови та українського мовного законодавства.
Про мовне питання і гібридну війну
В інтерв'ю "Радіо Свобода", опублікованому 11 липня, новий уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь відповів на питання про те, як він бачить "мовне питання в контексті війни України з Росією".
Омбудсмен назвав мовне питання "одним із ключових параметрів, який дозволив ідеологічній системі сформувати принципи гібридної війни, власне, таким способом".
Я пригадую слова 2014 року: там, де розмовляють російською, то там Росія, там, де росте береза, то там Росія також. Ці маркери ідеологічного, гібридного протистояння треба якимось чином нейтралізовувати,
– вважає Кремінь.
І додає водночас, що "ані гайки, ані щось інше" ніхто зараз закручувати не збирається – усього лише збираються домагатися неухильного дотримання закону.
Про необхідність дотримання закону про мову
Тарас Кремінь наголосив, що вважає дотримання законодавства про державну мову одним зі своїх пріоритетів.
Я не знаю такої країни світу, де до недавнього часу не було мовного законодавства. Я вважаю, що це один із критеріїв національної ідентичності. Якщо хочете, питання державної безпеки й оборони,
– зазначив він.
Питання мови – завжди у політичній площині
Новий уповноважений із захисту державної мови повідомив журналістам, що чудово розуміє політичність мовного питання.
При цьому він навів у приклад Польщу та країни Балтії, де дискусії про мову ("мовні баталії") точилися ще з 90-х і не зникли досі. Та попри це у тих країнах – сильна внутрішня державна політика. Яка, до слова, дозволяє на серйозному рівні говорити й з міжнародними партнерами.
І саме тому і в Латвії, і в Литві, і в Естонії тільки мовою навчання є мова самої країни, і саме тому там величезна підтримка і літератури, і культури, і традицій,
– нагадав Кремінь.
І підсумував: Україна завжди буде між Заходом і Сходом, але євроінтеграція та курс до НАТО вже закріплені у Конституції, і на цьому треба стояти:
- "Головне – щоб ми розуміли, куди ми рухаємося і хто з нами".
Закон про українську мову як про державну: що слід знати / Інфографіка 24 каналу