Ефективна державна підтримка агрострахування могла б стати механізмом підтримки українського АПК в умовах коронакризи та посухи.
Чинна система є наразі незадовільною та щороку регресує.
Сьогодні агрострахування в Україні охоплює близько 2% площ основних сільськогосподарських культур.
Для порівняння – 86% площ у США і 65% площ у Канаді.
Модель також успішно працює Іспанії, Китаї, Туреччині та інших країнах.
Низький попит на агрострахування в Україні пов’язаний із високою вартістю послуги, обмеженим вибором контрагентів, складністю механізму страхування.
У згаданих країнах виробникам надається широкий спектр страхових продуктів, який покриває більшість погодних ризиків, зокрема, посухи.
В Україні ж страхові компанії пропонують виробникам захист від обмеженого кола малоймовірних ризиків.
Через це рівень страхових виплат є низьким — 4,2%.
Читайте: УКАБ вітає відмову Кабміну від введення квот на імпорт добрив.
Вирощування сільськогосподарських культур пов’язано з природними та економічними ризиками.
Аграрне страхування є чи не єдиним механізмом мінімізації цих втрат.
Наприклад, цього року через посуху в Україні загинули 385 тис.
га посівів.
В Одеській області встановлено 30,5% втрат озимих, сума збитків — понад 2,5 млрд грн.
Сучасний стан розвитку аграрного страхування в Україні не відповідає його першочерговому завданню — бути ефективним механізмом управління ризиками в аграрному секторі та забезпечувати стабільність виробництва та доходів сільськогосподарських виробників.
У рамках реформованого агрострахування виробники могли б отримувати грошові кошти у вигляді субсидій для оплати частини страхового платежу.
Для цього необхідно створити законодавчу базу, яка б забезпечувала рівний доступ страхувальників та страховиків до ринку АПК.
До слова, Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики затвердив доопрацьований законопроект №3131-д про виведення української аграрної сфери з тіні.