Роялті за авторські права та суди з провайдерами: шантаж чи ефективна тактика?
Роялті за авторські права та суди з провайдерами: шантаж чи ефективна тактика?

Роялті за авторські права та суди з провайдерами: шантаж чи ефективна тактика?

Роялті за авторські права та суди з провайдерами: шантаж чи ефективна тактика? - Фото 1

Роялті за авторські права та суди з провайдерами: шантаж чи ефективна тактика? - Фото 2

Минуло вже більше пів року, відколи єдина акредитована організація колективного управління у сфері кабельної ретрансляції громадська спілка «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» (КАМП) домовилася з індустрією про тарифи й розпочала збирати роялті за авторські та суміжні права із провайдерів.

А вже на початку осені організація взялась активно подавати позови до суду як щодо укладання договорів, так і щодо стягнення компенсації за порушення авторських прав на користь одного із правовласників у розмірі від 223 тис.

до 825 тис.

Цим правовласником є приватне підприємство «Світова музика», яке діє на підставі договору з юридичною особою, зареєстрованою у Російській Федерації «ООО "Олл Мьюзик Паблишинг"» (ТОВ «Олл Мьюзік Паблішинг»).

Менеджмент КАМПу переконаний, що шлях судових позовів є прийнятною тактикою для стимулювання ринку платити винагороду за авторські права.

Водночас частина провайдерів та профільних юристів переконана, що така тактика суперечить функціям організацій колективного управління, метою яких є збір та розподіл роялті.

Про це говорили учасники конференції «#TIM 2020: Telecom, IT, Media».

КАМП та його перші договори із провайдерами.

За словами керівника КАМПу Павла Калениченка, на сьогодні його організація вже уклала близько 70 договорів: «Підписання договорів відбувається кожен день».

Тоді як на українському ринку працює 340-400 провайдерів.

Голова правління Асоціації правовласників та постачальників контенту Наталія Клітна переконана, що не всі провайдери уклали угоду з акредитованою організацією колективного управління (ОКУ) з низки причин.

Насамперед через коронакризу, а також через відкриття судового провадження щодо скасування акредитації КАМПу і судові позови «в інтересах посередника компанії під російською юрисдикцією».

«А в нашому суспільстві є нетерпимість до країни-агресора.

Це також впливає на підписання договорів.

Легальні провайдери хочуть бачити чіткий взаємозв'язок ОКУ з авторами», – сказала вона.

Павло Калениченко звернув увагу на те, що подавати позови КАМП розпочав після того, як розіслав провайдерам листи з пропозицією укладати договори і платити роялті: «Зрозумівши, що ми вичерпали добровільну переговорну позицію, почали звертатися до суду.

У тому числі з позовами про стягнення компенсації.

Деякі були подані від імені правовласника "Світова музика", це український правовласник, але він отримав права на західний, англо-американський репертуар через російську компанію.

І ця компанія є представником англійської компанії.

Специфіка музичного ринку така, що правовласники є в багатьох країнах світу і нерідко права заходять не напряму, а через інші країни».

Роялті за авторські права та суди з провайдерами: шантаж чи ефективна тактика? - Фото 3

Павло Калениченко.

Павло Калениченко також звертає увагу, що на цьому етапі всі сили його компанії спрямовані на укладання договорів.

Тому відстеження достовірної кількості абонентів провайдерів, що впливає на суму збору винагороди згідно з домовленостями з індустрією, наразі не в пріоритеті.

Хоча КАМП, за його словами, вже розробив кілька механізмів запобігання андерепортингу.

У результаті переговорів учасники погодили таку модель: у 2020 році провайдери платять ОКУ 40 копійок за абонента, у 2021 році – 90 копійок, у 2022 році – 1,5 грн, у 2023 році – 2 грн, у 2024 році – 2,5 грн, у 2025-му – 3 грн.

Агресивна політика судових позовів.

Та попри бажання ОКУ укладати якомога більше договорів, не всі провайдери мають змогу це зробити на цьому етапі.

Йдеться про тих, хто вже отримав позови про компенсацію за порушення авторських прав.

Як сказав Павло Калиниченко, у таких випадках договори можуть укладатися вже після судового розгляду: «Якщо ми укладаємо договір, то це ставить під небезпеку перспективи позову про компенсацію.

Якщо це позов про укладання договорів (у нас така більшість), то ми їх укладаємо й підписуємо».

Компанія вже подала понад 30 позовів і активно продовжує це робити.

Наприклад, серед позовів є три до ОТТ-сервісу «Megogo» щодо компенсації 223,6 тис.

грн, 597,6 тис.

грн та 443,2 тис.

грн, позов до ТОВ «Фінарт Капітал Інвест» («Divan.

TV») про стягнення 752,7 тис.

грн., до провайдера «Мережа Ланет» на суму 792,8 тис.

грн (утім із «Ланетом» КАМП домовився і планує справу в суді не продовжувати).

Також є позови до низки київських і регіональних компаній.

Наприклад, до ТОВ «Тенет» (Одеса) про стягнення компенсації на суму 587,6 тис.

грн, ТОВ «Українська телекомунікаційна група» та ТОВ «Просто.

ТВ» (смт Калинівка, Київська обл.) про стягнення 445,1 тис.

грн, ТОВ «Пролінк» (Київська область) про стягнення 660,5 тис.

грн, ТОВ «Консолідована телевізійна мережа» (Київ) про стягнення 793,6 тис.

Володимир Ляшенко, адвокат, який надає послуги Українській телекомунікаційній групі, вважає, що така політика організації колективного управління, – «на межі шахрайських дій» (він підкреслив, що висловлює свою особисту думку).

Адже таким чином провайдерів постійно можна тримати на гачку.

«Якщо не укладається договір, то в ОКУ є можливість фіксувати порушення.

Таким чином організація сама створює підстави для подання позовів, а не займається тим, чим мала би для збору винагороди, – сказав він.

– Бо винагорода не збирається, й вона не буде розподілятися.

Позиція "спершу ми зберемо компенсацію за порушення, а далі укладатимемо договір" – це незрозуміла позиція.

І така ситуація буде нескінченно.

І у вас постійно будуть кейси, які дозволятимуть знімати із провайдерів гроші».

Володимир вважає, що це не управління колективними правами, а «спроба маніпулювати певними ситуаціями, щоб отримати щонайбільший прибуток» як для самої організації, так і для певних правовласників.

Експерт з інтелектуальної власності Дмитро Гузій вважає дискримінацією захист інтересів одного з правовласників.

На його думку, організації колективного управління не мають першочергово займатися правозахисною діяльністю.

«Базовий принцип організації колективного управління – це ефективне управління та забезпечення інтересів правовласників», – каже він.

Також Дмитро звернув увагу на наявність багатьох законодавчих колізій, вирішити які має судова практика.

Адже наразі серед суперечливих залишається, наприклад, питання про те, чи є «кабельна ретрансляція» складовою публічного сповіщення.

Бо керівник КАМПу вважає, що є, а Дмитро Гузій, – що ні.

А від чого залежить можливість займатися захистом прав? «Ми лише почали судову практику.

Судових рішень ще немає.

Ми поки можемо лише оцінювати ризики», – додав Дмитро.

Його так само, як і інших учасників обговорення, цікавило, чому практика позовів за компенсацію передує укладанню угод, які є основою діяльності організації колективного управління.

Павло Калениченко підкреслив, що закон зобов’язує будь-якого користувача перед тим, як використовувати майно (чим є музичні твори), спершу укладати угоди: «Якщо провайдер цього не зробив, то це порушення.

У нас є два варіанти: ми можемо йти з позовом про укладення договорів або з позовом про компенсації – й поступово виходити на укладання договорів.

Щодо того, який метод організація обирає з тактичної точки зору, щоб охопити якомога більшу кількість провайдерів, що грає на руку всім правовласникам, – то це питання до менеджменту ОКУ, й у тому числі до мене».

Павло вважає таку політику цілком прийнятною: «Будь-який провайдер, як і будь-яка людина, має розуміти, що якщо він не виконує закону й бере чуже, то йому доведеться заплатити дуже багато.

Окей, конкретному правовласнику, але це стимулюватиме всіх укласти договори і платити всім правовласникам».

У відповідь Наталія Клітна уточнила: «Тобто тактика в тому, що нехай усі правовласники почекають, поки правовласник у Москві отримає свою компенсацію? А як?» «Ні.

Чому? – спробував заперечити Павло Калениченкою.

– А 70 договорів, і ті договори, які укладаються кожен день, стосуються всіх правовласників.

До того ж, якщо позови подані щодо отримання компенсації, то рано чи пізно провайдер заплатить усім правовласникам».

Під час дискусії прозвучало ще одне питання – рівний підхід до всіх провайдерів.

Адже, як ішлося вище, КАМП подавав позов про компенсацію й до провайдера «Мережа Ланет» на суму 792,8 тис.

Однак після цього компанії домовилися.

Роялті за авторські права та суди з провайдерами: шантаж чи ефективна тактика? - Фото 4

Наталія Клітна, Володимир Ляшенко.

«"Ланет" не сплатив компенсацію, бо з ним раніше йшли переговори, які призвели до укладання цього договору», – сказав очільник КАМПу.

А Наталія Клітна підкреслила: «Для нашого ринку рівні умови понад усе.

Комплексне рішення – це буде добрий знак для всіх провайдерів, якщо хтось захоче не продовжувати суди, а укласти угоду».

Адже, на її думку, тактика організації колективного управління має відповідати формі громадської спілки (чим є КАМП), а не агресивної комерційної структури.

Чи мають канали платити роялті за кабельну ретрансляцію?.

Досить цікавим було й завершення дискусії щодо організації колективного управління.

Справа в тому, що, відповідно до закону «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», поняття «кабельна ретрансляція», яка є однією зі сфер обов’язкового управління об’єктами авторського права і (або) суміжних прав, стосується не лише провайдерів, а й телеорганізацій.

Саме тому Наталія Клітна запитувала в керівника КАМПу, чи підписує компанія договори з телерадіоорганізаціями.

Павло Калениченко запевнив, що якщо знайде таку, яка займається кабельною ретрансляцією, то договори укладатимуться.

Тоді Наталія розказала, що подавала до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення запит стосовно того, які телеорганізації здійснюють кабельну ретрансляцію: «Знаєте, що мені відповіла Нацрада? Усі».

Ця інформація стала новиною для очільника КАМПу.

Теги за темою
Суд Статті Ринок
Джерело матеріала
loader
loader