Туга за Азаровим. Моніторинг токшоу 21–25 грудня 2020 року

«Пульс» («112»), 22 грудня

У токшоу «Пульс» навіть у найкращі часи ніколи не вистачало цікавої інформації та гостей на шість годин хронометражу. Тож тепер, коли Верховна Рада пішла на канікули, в ефірі почали говорити вже буквально ні про що. 

Ляси точили: Володимир Кацман, заступник голови «Опозиційної платформи - за життя» по роботі зі ЗМІ. Микола Азаров, експрем’єр-міністр, громадянин Росії, втікач від українського правосуддя.  Олександр Дубінський та Олександр Качура, народні депутати, «Слуга народу». Олег Ляшко, колишній народний депутат, лідер «Радикальної партії». Петро Мага, телеведучий «112». Олександр Лазарєв, платний коментатор Шарія. Олександр Охріменко, політичний коментатор. Віктор Скаршевський, політичний коментатор. Михайло Чаплига, політичний коментатор. Марина Ставнійчук, політична коментаторка. Усього 11 гостей (10 чоловіків та одна жінка). 

Першим до студії «112» завітав Петро Мага, ведучий каналу «112». Із ним колеги опозиційно перетерли за життя. Мага жалівся на активістів, які не доводять проекти до кінця. Протиставляв Вітольда Фокіна людям із вулиці. Захищав Сергія Шкарлета, мовляв, студенти не розуміють, проти чого протестують. Студенти не розуміються на плагіаті? Також адвокат дияволів захищав ексміністра МОЗ Іллю Ємця від журналістів: «Чуєте, колеги-журналісти, шмаркачі! Ті, які дозволяли собі гавкати на Ємця». Чому співробітник Медведчука називає журналістів колегами? 

В інший час розмова з Магою нагадувала новорічне застілля з радянським бурчуном. Він жалівся, що раніше чиновники хоч уміли красти. Виправдовував старих корупціонерів тим, що вони при цьому ще і працювали. Засуджував людей, які начебто перестали думати та прагнути. Казав, що йому не треба державні посади: «Я в неволі не розмножаюся». І сумував за «часами, коли честь цінувалася набагато вище за життя». Можливо, Мага мав на увазі «часами, коли честь цінувалася набагато вище «За життя»? Бо чому б ще співробітнику каналу кума Путіна говорити про якусь честь? До речі ближче до фіналу монологу телеведучий поділився прийомом, який постійно використовують рідні ЗМІ: «Коли робиться якась певна істерія, є пару певних людей, які знають, як в істерії  кудись вести».

Петро Мага сумує за часами, коли честь цінувалася вище «За життя»

Наступним до мікрофону вийшов Олег Ляшко й нагадав українцям, що таке справжній популізм. Політик називав себе кращим другом селян і єдиною людиною серед можновладців, яка говорить правду. Відстоював думку, що народним депутатам не потрібно компенсувати вартість життя та авто. Критикував владу, яка не забезпечила населення вакциною. І пояснював, що гроші, які мали б бути витрачені на людей, забрали олігархи. З такою ж користю Ляшко міг годину мовчати. 

Володимир Кацман засмічував голови глядачів теоріями змови. Наприклад, підозрілим збігом початку вакцинації з появою нового штаму коронавіруса. Тим, що в Україні буде мало вакцин і шанс вижити отримають лише два мільйони громадян. Що Україна через Супрун закуповує другорядні ліки. Що Європейський союз дасть Україні вакцину для країн третього світу. Пізніше ведучий пояснив гостю, що «третьих стран» — це аналог «третіх сторін». 

Хоча самі модератори теж не обійшлися без маніпуляцій. «112» розповів про карту від The Economist, де держави буцімто поділені на категорії в залежності від «попередніх дат імовірного початку вакцинації проти коронавірусу». Україна там зображена у червоній зоні з датами 2022 - 2023 рік, що звучить доволі страшно. Але «Пульс» забув одну деталь тексту: «When we expect the shots to be widely available for the general population in each country (after priority or special groups have been vaccinated)». Тобто, «Коли ми очікуємо, що вакцина стане широко доступною пересічним громадянам цих країн (після того, як будуть провакциновані пріоритетні та спеціальні групи населення)». Також ведучі продемонстрували глядачам відеозапис «точки зору» Ріната Кузьміна про те, що влада не зацікавлена у вакцині, а США та ЄС уже відмовили нам у своїх препаратах. Є точка зору, що в Ріната Кузьміна відмовили гальма фантазії. 

У фіналі цієї частини «Пульс» вивів на екран три топи найвпливовіших людей України. Обрали ті списки, де у топ-5 згадується Медведчук. Так в ефір потрапив серпневий рейтинг «Нового времени», але не потрапив грудневий від «Фокуса». Ще двома джерелами, незважаючи на обіцянку показати «версії різних видань», стали «Корреспондент» та «Вести» — два проросійських сайти. У якості вишеньки на торті ведучі пояснили, чим лідер «ОПЗЖ» заслужив місце в топах: «Домовився про зниження ціни на газ [...] Домовився також із Путіним про зняття санкцій з низки українських підприємств [...] Вирішив питання із постачанням і виробництвом вакцини від коронавірусу в Україні». Тобто, поговорив із кумом і майже нічого не досяг, бо більшість із цього не було реалізовано. Зазначимо, що частину подібного опису Медведчука «112» взяв із рейтингу «Вестей», де в топ-10 є також посли G7 та Сорос. Кацман у якості коментаря похвалив лідера партії, у якій працює заступником голови по роботі зі ЗМІ. Цікаво, що в ефірі інших ЗМІ, крім власних каналів «ОПЗЖ», Кацман при цьому не буває…

Бути впливовішим за Сороса — це добре чи погано?

Олександр Дубінський у своєму виступі знову критикував МВФ та колег по владі. Але найцікавішою частиною спічу нардепа стала обережна підтримка призначення Юрія Вітренка, ексдиректора «Нафтогазу», на посаду міністра енергетики. Дубінський багато разів акцентував увагу на тому, що Вітренко не буде підігрувати Ахметову в питанні електроенергії. Імовірно, саме тому люди Коломойського і підтримують призначення цього чиновника. Звісно, для краси член «Слуги народу» також покритикував Вітренка за те, що той отримав премію державними облігаціями. Але, що, неймовірно цікаво, не за сам факт премії. «Я не считаю, что премия Витренка — аморальна [...] Менеджер, отстоявший позицию государства на несколько миллиардов долларов, заслуживает на премию», — розповідав Дубінський на «Пульсі». «Реформаторы" из НАК Нафтогаз - реально ох*ели [...] Дело выиграли не Коболев и Ко, а нанятые ими юристы», — казав цей же чоловік два роки тому. Також Дубінський критикував акцію ФОПів під час концерту «Кварталу 95», хоча раніше сам «захищав» малих підприємців.

Ми сумуємо за часами, коли Дубінський був просто «розслідувачем»

Останнім і вже традиційним гостем «Пульсу» став Микола Азаров. Про державний переворот та маріонеток американців дід у бігах згадав за перші п’ять хвилин. А ще заявив, що, якби знав, що трапиться з Україною після Майдану, то вимагав би у регіоналів не бути такими демократичними до революції. Так, у громадян Росії, коли влада вбиває сотню людей, — це ще демократія. Пізніше було також про колоніальний статус України, націоналістів-нацистів та піар Медведчука. Усе те, чого можна очікувати від поплічника Януковича. 

А от чим Азаров здивував, так це стенд-апом на тему свободи слова в Україні. Комік заявив, що російські канали кращі за українські, бо не належать олігархам. І додав, що в Україні альтернативну до олігархічної точку зору можна почути на кількох опозиційних каналах. Які, нагадаємо, належать одній людині, що очолює другу найбільшу фракцію в парламенті та входить до десятки найбагатших українців. Жодних ознак олігарха, ні-ні. Потім Азаров пожалівся ведучому «112», що українцям розповідають тотальну брехню на інших токшоу. Та покритикував «Пульс», бо той, задля балансу, запрошує дезінформаторів. Маючи на увазі опонентів «ОПЗЖ», звісно. Нагадаємо, що власники «112», серед іншого, поширюють кулсторі про концтабори в Україні. А справжнього балансу на місцевих токшоу немає за творчим задумом. Якщо цього вам замало, то Азаров ще закликав тих, хто вважає Росію агресором, навести хоча б якісь аргументи. Із таким рівнем заперечення дійсності не дивно, чому втікач бачив краще майбутнє України з Путіним. 

Узагалі ж усі ці історії про обманутих українців витекли з обурення Азарова опитуванням «Центру Разумкова». За його даними, лише 32% українців хотіли б повернутися в ситуацію до 2014 року. Росіянин навіть вирішив, що респонденти боялися СБУ, коли відповідали. Значно імовірніше, що вони боялися кровосісь при владі.

Ах, как хочется вернуться…

Під час групової частини гості ніяк не відреагували на слова Азарова кількома хвилинами раніше. І, у принципі, як завжди на «Пульсі», цей блок ефіру був потрібен лише для того, аби далі формально називати програму токшоу. Олександр Охріменко заперечував, що в США є конституція. Михайло Чаплига критикував технологічний прогрес, бо за ним не встигають бабусі. Марина Ставнійчук цитувала глядачів, які називали Охріменка товстим. Хвалила Олександра Качуру, бо він на ефірі був делікатним. Та казала, що вплив олігархів на владу став нормою після 2014 року. Олександр Лазарев розповів, що почав кар’єру з укладання плитки. І, судячи з рівня його риторики, між цим та роботою на Шарія коментатор більше нічим і не займався.

Як бачите, шоу на «112» після закінчення політичного сезону зовсім не обов’язково тривати шість годин. Усю корисну інформацію з цього випуску «Пульс» спокійно міг би вмістити у нуль. 

«Токшоу №1» («Україна 24»), 23 грудня

 

На каналі Ріната Ахметова на завершення політичного сезону відреагували старими перевіреними темами, які гості токшоу здатні коментувати спросоння у будь-який день. Тарифи та мовне питання.

У балачках взяли участь: Данило Гетманцев, Олена Шуляк, Олександр Качура, Галина Янченко, народні депутати, «Слуга народу». Олексій Кучеренко, народний депутат, «Батьківщина». Інна Совсун, народна депутатка, «Батьківщина». Леонід Ємець, депутат київської міської ради від «Європейської солідарності». Тимофій Милованов, позаштатний радник керівника Офісу президента. Тетяна Чорновол, екснардепка від «Народного фронту». Віталій Журавський, екснардеп від «Партії регіонів». Дмитро Співак, універсальний коментатор. Усього 11 гостей (сім чоловіків та одна жінка).

Тема комірного вже традиційно для українських токшоу пройшла половинчасто. Гості без проблем озвучували різноманітні проблеми, а от рішень соромилися. На програмі загадали і про необхідність якось, але не жорстко, піднімати платіжну дисципліну. І якось піднімати добробут. І якось піднімати житлово-комунальні підприємства з борговим ям. І якось піднімати воду на верхні поверхи. І перевіряти якість газу (тут, щоправда, Кучеренко та Шуляк анонсували спільний законопроект). З корисного Олена Шуляк також порекомендувала глядачам завантажити додаток «Дія», адже там можна вчасно дізнатися про накладені на вас штрафи, якщо вони існують. 

В інший час гості сварилися. Коли Тимофій Милованов намагався дати поради глядачам (зокрема, як змінити постачальника послуг), його перебивали криками про те, що він дилетант, і що вся ця система не працює. Коли Дмитро Співак поширював маніпуляції, Данило Гетманцев нагадував шоумену, що той не на «112». Коли Інна Совсун просила Кучеренка навести докази, той у відповідь закидав їй лобізм «Нафтогазу». Коли Совсун просила Співака не перебивати гостей, той кричав: «Вы адвокат?!». Ах, опалювальний сезон.

Милованов відвідує забагато токшоу

Другою темою програми стала ідея майже тридцяти «слуг народу» скасувати штрафи за відмову обслуговування українською. Нагадаємо, що, згідно з законом про мову, за взаємною згодою сторін, обслуговування може відбуватися будь-якою мовою. Але перше звертання має бути українською. 

Олександр Качура вважав це тиском на підприємців, яким і так нелегко під час пандемії. Та нагадував про патріотів, які виводять гроші в офшори. Він про Зеленського? Максим Бужанський під час короткого відео включення хвилювався про армію донощиків та стверджував, що бізнес винен державі лише податки. Галина Янченко казала, що перехід на українську має бути природним.  Віталій Журавський пропонував скасувати мовного омбудсмена, прогнозував на фоні мовних штрафів нову корупцію та розповідав про велику російську культуру. Потім гості та ведучий Василь Голованов висловлювали сумніви в існуванні якісного україномовного контенту.

Насправді, колишній генпродюсер Медведчука взагалі доволі помітно відстоював російськомовні позиції. Наприклад, в ефірі було включення з мамою, яка потрапила у скандал, бо не хотіла, щоб її дитина у школі співала російську пісню. Голованов запитав, а як би вона поставилися до англійської чи французької композиції?  Чому в країні, яка вже кілька століть бореться проти зросійщення, хтось мав би соромитися того, що проблема саме в російській? 

На боці штрафів виступали Леонід Ємець та Тетяна Чорновол. Перший вважав, що мовними змінами влада зараз відволікає увагу. Пояснював, що законодавча норма без покарання буде декларацією. Та казав, що законопроект про мову потрібен, зокрема, для захисту прав споживачів та допомоги їм у суді. Тетяна Чорновол стверджувала, що україномовний простір  — це частина захисту від Росії. Олександр Качура прокоментував ці аргументи так: «Там все Крим, туди все накидали і так далі. Розповіли про те, як бороздят космические корабли. Ну це тільки підтверджує, що ми на правильному шляху». Дмитро Співак також повільно поговорив українською. На фоні подібних перформансів завжди виникає одне запитання. Якщо всі знають українську й хто завгодно може отримати обслуговування рідною мовою, що ж тоді ці люди так переживають через штрафи?

Українська дається Співаку без проблем

В останні 10 хвилин програми Василь Голованов вирішив постояти за Геннадія Кернеса. Ведучий процитував гостям допис Олега Сенцова з приводу смерті мера Харкова та назвав слова режисера хайпом, який рве суспільство з м’ясом. Віталій Журавський уколов Сенцова тим, що на його фільми ніхто не ходить. Жаль, що на них не можна було зігнати бюджетників, як на заходи з Кернесом. Також Журавський порівняв похорони Кернеса з похоронами Чорновола. Тільки Чорновіл перед смертю не торпедував боротьбу з автокатастрофами. Олександр Качура, який стверджує, що міг непомітно для себе очолити осередок організації Медведчука, називав Сенцова «моральным уродом» і «маргиналом». Дмитро Співак заявив, що режисер вчинив безбожно, аморально, мєрзко та не по-людські. І обурився, що з Сенцова буцімто ліплять патріотичного ідола та дають йому гроші на патріотичне кіно. Можливо, тому він і не міг сказати про русофіла Кернеса нічого іншого?

«Ехо України» (Прямий), 25 грудня

Останній у 2020 році п’ятничний випуск «Еха України» пройшов так само, як і всі інші випуски «Еха України» цього року. Гості обговорили такі важливі теми, як твіттер Юлії Мендель. Ведучий накричав на представницю «слуги народу» за критику попередників. Зеленському закинули «сексуальну озабоченість» Порошенком. 

Діагнози ставили: Ростислав Павленко, народний депутат, фракція "Європейська солідарність". Інна Совсун, народна депутатка, фракція "Голос". Леонід Ємець, депутат київської міської ради від «Європейської солідарності». Олеся Яхно та Дмитро Корчинський, політичні коментатори. Ольга Василевська-Смаглюк, народна депутатка, фракція "Слуга народу". Усього шість гостей (троє чоловіків та троє жінок).

Першою темою вечора, яку Матвій Ганапольський формулював трошки менше 15 хвилин, стало те, що Зеленський знову заговорив про посадку Порошенка. Цього разу подібна цитата вигулькнула в інтерв’ю «Фокусу». «У нас президент як сексуально озабочений. Тільки у нього об’єкт вождєлєнія — це п’ятий президент», — вирішив ведучий. Також Ганапольський запропонував Зеленському піти до психотерапевта. А співведучий Юрій Петрушевський пожартував, що далі буде підозра за доведення до самогубства. Хто мав скоїти самогубство, не зрозуміло. Можливо, журналіська етика.

Псс, не хочете трішки жартів про самогубство?

Гості у цьому блоці здебільшого розповідали, як Зеленський зациклився на Порошенкові. Як він повторює напрацювання п’ятого президента. Як не наважується критикувати Путіна та олігархів. Як мав би дружити з Порошенком, бо в того є купа досягнень та підтримка Заходу. Інна Совсун порівняла ідеї Зеленського з ідеями Обами, звісно ж, із сумним результатом для першого. Матвій Ганапольський уголос сміявся з президента. А Дмитро Корчинський закинув головнокомандувачу використання Бога: «Голос народу — голос божий. Тобто, фактично, він каже, що це бог хоче, щоби Порошенко був у тюрмі. Він підкріплюється голосом бога таким чином».

Другою темою програми мали стати перипетії навколо справи про ймовірне хабарництво Олега Татарова, заступника голови Офісу президента. Але обговорення зірвав Матвій Ганапольський. Справа в тому, що один із гостей — Леонід Ємець — намагався довести, що Татаров був причетний до імовірної корупції забудовників вже за нової влади. А от Ольга Василевська-Смаглюк нагадала, що ці бізнесмени буцімто незаконно заробили ще в часи Порошенка. Ганапольський чи то знову не стерпів критики лідера, чи то заплутався у прізвищах, роках та схемах. Але, загалом, почав кричати на нардепку, що та не розуміє, про що говорять у студії. Наступні спікери обійшлися без конкретики.

І розмова перейшли до твіттів Юлії Мендель. Прессекретарка глави держави нещодавно розповіла, як два повідомлення від Офісу президента буцімто допомогли стабілізувати гривню. У цьому контексті Прямий міг би розглянули схожі історії. Наприклад, як твітт Ілона Маска обвалив акції Tesla. Чи як твіттер Трампа впливав на Фондову біржу. Але Матвій Ганапольський обрав трішки іншу стратегію: «Це у нас шо, гривня — це гівно?». Ведучий навіть задавався питанням, чому на слова Мендель досі різко не відреагували міністри, НБУ, МВФ. Можливо, тому що Прямий на пустому місці роздув скандал? В інтерпретації каналу, прессекретарка заявила, що «врятувала гривню» та «врятувала державу від неминучого краху». Насправді, ось вся її заслуга: «Не колосально, але гривня слабшала, і після цих двох твітів гривня знову стабілізувалася». Нічого по ділу гості не сказали. Хіба що, що Зеленський не знає, куди веде країну, а подібні історії відлякують інвесторів. 

Подальша дискусія знову спотикнулася на Ользі Василевській-Смаглюк. Юрій Петрушевський запитав у депутатки, що там за історія з церковним календарем із її обличчям? І майже на десять хвилин студія занурилися в хаос. «Слуга народу» емоційно розповіла, що це фейк від опонентів із «ЄС». Дмитро Корчинський навіщось запитав у пані Смаглюк про підтримку ЛГБТ+. Матвій Ганапольський вирішив зупинити обурення нардепки словами: «Я, як мінімум, трошки старший за вас. І я поважаю своїх гостей. Ви зараз поводите себе як Зеленський». Після цього ведучий та гостя ще покричали один на одного. І працівники Прямого обіцяли більше так не робити. Наступного разу Ганапольський та Василевська-Смаглюк посварилися вже за півгодини, коли нардепка звинуватила токшоу в обговоренні непотрібних речей. Колишня журналістка порівняла ситуацію з каналами Медведчука. А модератор вирішив, що «Ехо України» — це «найбільш дієтична програма відносно влади на українському телебаченні». Ганапольський знає, що під «владою» сьогодні вже не мається на увазі Порошенко?

Тяжко, коли гості поводять себе як Зеленський

Наприкінці випуску коротко обговорили інтерв’ю радника голови Офісу президента Михайла Подоляка, який натякнув, що для реалізації «нового типу держави» (не питайте) Зеленському може знадобитися два терміни. Гості Прямого вирішили, що Зеленському просто страшно лишитися без влади, треба якось виправдати другий термін і, взагалі, подібні заяви спричинені слабкістю. До речі про новий тип держави. Ольга Василевська-Смаглюк раніше у цьому випуску зізналася, що спільно з колегами організовує парламентські слухання, аби зрозуміти, яким курсом розвивати країну. На другому році при владі. 

Сподіваємося, що за час свят співробітники Прямого відпочинуть, наберуться нових ідей, знайдуть впевненість у собі. І кожен випуск «Еха України» перестане зводитися до акупунктури Зеленського та захисту честі Порошенка.

Токшоу, які не потрапили в моніторинг:

«Свобода слова» на ICTV, «Свобода слова Савіка Шустера» та «Право на владу» — щасливі люди і вже пішли на канікули.

«Український формат» (NewsOne), 23 грудня

Гості: Володимир Крейденко, Олексій Жмеренецький, Неллі Яковлєва, народні депутати, «Слуга народу». Олександр Качний, народний депутат, «Опозиційна платформа - За життя». Павло Розенко, ексвіцепрем’єрміністр. Сергій Доротич, голова руху SaveФОП. Політичні коментатори: Юрій Атаманюк, Дмитро Марунич, Валерій Димов, Михайло Чаплига, Олександр Охріменко, Тетяна Проторченко, Іван Єкімов, Дмитро Корнійчук. Усього 14 гостей (12 чоловіків та дві жінки).

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».