Держлікслужба намагається підмінити державні пріоритети інтересами аптечних мереж — експерти

На цьому акцентують увагу провідні українські експерти. Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов зазначає на пункт 184-13 пропонованих змін, відповідно до якого Держлікслужба пропонує обмежити онлайн-торгівлю лікарськими засобами для ліцензіатів і споживачів територіально-адміністративними кордонами кожної конкретної області України.

"Закон має абсолютно іншу мету — за допомогою інтернет-торгівлі надати людям можливість знаходити і купувати необхідні, відсутні в їхніх областях, ліки в інших регіонах. Крім того, за рахунок появи ринкової конкуренції люди повинні отримати право порівнювати ціни і економити на купівлі ліків. В цьому ж випадку Держлікслужба хоче обмежити територіальними межами кожної конкретної області право споживача на вибір потрібних і більш дешевих препаратів. Тобто, ми спостерігаємо чергову спробу аптечних монополістів відіграти незручний прогресивний закон, не допустити появи конкурентів і зберегти практику цінового диктату за допомогою монопольних змов на ринку", — вважає Карасьов.

Своєю чергою, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко акцентує увагу на ще одній не менш одіозній нормативній ідеї Держлікслужби — пункті 184-2 про дозвіл торгувати ліками онлайн виключно тим ліцензіатам, які не менше двох років до цього торгували препаратами через стаціонарні аптеки. Більш того, отримати ліцензію на онлайн-торгівлю зможуть лише ті з них, які мають не менше 10 стаціонарних аптечних пунктів.

"Простіше кажучи, Держлікслужба хоче, щоб право торгувати ліками через Інтернет залишилося виключно за монополістами фармацевтичного ринку. Більш того, цей пункт дозволить аптечним олігархам позбутися і від дрібних стаціонарних конкурентів, які зазіхають на їхній шматок пирога. Ясна річ, що про появу нових і вже діючих зараз операторів електронної торгівлі ліками говорити не доводиться. Економічні інтереси олігархів не терплять конкуренції", — констатує експерт.

Ексвіцепрем'єр-міністр України Павло Розенко констатує, що проєкт урядової постанови авторства Держлікслужби має низку інших дрібних "шипів", об які можуть боляче вколотися потенційні оператори онлайн-торгівлі лікарськими засобами на момент ліцензування.

"Взяти до прикладу вимогу Держлікслужби надавати претендентам на онлайн-торгівлю ліками укладений договір з поштовим оператором. Хочу запитати — а на якій підставі поштові оператори будуть укладати договір з потенційним суб'єктом господарювання, у якого ще немає ліцензії на право здійснювати відповідну діяльність? .. Дуже дивує ще один більш ніж дивний пункт, який вимагає від поштових перевізників вологого прибирання транспортного засобу, що перевозить ліки, з використанням дезінфікуючих засобів не рідше одного разу в зміну. Невже в Держлікслужбі не розуміють, що чистота автомобіля, що перебуває в дорозі за різних погодних умов, що не залежить від кількості вологих прибирань? Та й хто буде перевіряти цю вимогу, які стандарти чистоти? На мій погляд, все це робиться навмисне з метою поховати ідею цивілізованого ринку дистанційної торгівлі ліками в зародку, зберігши повний контроль за виробництвом, формуванням цін і роздрібною торгівлею за власниками великих аптечних мереж", — вважає експерт.

Як повідомлялося раніше, у вересні 2020 року, Верховна рада в другому читанні ухвалила закон, яким вносяться зміни до статті 19 Закону України "Про лікарські засоби" щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі медичними препаратами. Закон дозволяє компаніям, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, здійснювати електронну роздрібну торгівлю (за винятком окремих категорій ліків), а також організовувати і здійснювати доставку препаратів кінцевим споживачам із залученням поштових операторів.