- Я завжди намагався щось майструвати. Мав чуйку й розуміння, як це зробити, - розповідає актор і бутафор Вадим Тупчій. - Ще студентом робив реквізит для дитячих вистав. В казці Дональда Біссета "Забутий день народження" є персонаж День народження. Він не знає, чий він і сумний сидів під деревом, грав на дудці. Вигадав для нього капелюх у вигляді торту з шістьма свічками і вогниками із тканини. В кінці ми їх мали "загасити" - смикали за ниточки і вогники ховалися. Усе це було зроблено з поролону і картону.У різні часи використовував різні матеріали. З латексом познайомився ще за радянських часів. І він мені дуже сподобався. В магазині його купити було неможливо. Але можна було цілком офіційно придбати на "Київгумі". Літрів 500 цього латекса за своє життя "випив". Він дуже смердючий, тхне аміаком. Попервах страждав, а потім так принюхався, що коли після перерви знову відчував цей запах, одразу поринав у ностальгічні спогади. Тхне, поки рідкий. Це екологічно чистий матеріал, його навіть жувати можна. Але мав один недолік: погано зберігається. Перші півроку живе добре, а потім розсихається або перетворюється на кисіль.Повний текст читайте в журналі "Країна" від 19 січня