Стандартування відеоігрової термінології. Національна комісія зі стандартів державної мови формує відповідну робочу групу

Стандартування відеоігрової термінології може бути додатковим поштовхом до збільшення кількості українських локалізацій відеоігор та сприятиме формуванню і зростанню цього сегменту ринку мовних послуг.

28 січня в режимі онлайн відбувся круглий стіл «Стандартування відеоігрової термінології», який організувала Національна комісія зі стандартів державної мови у співпраці з представниками українських локалізаційних компаній та спілок.

У дискусії взяли участь представники та представниці локалізаційних компаній і спілок, представники Steam українською і PlayUA, Unlocteam — Multilingual Game Localization, STS-UA, SBT Localization, «Екзордіум», перекладачі, ігрові стримери та медіа.

Вони зазначили, що у 2019 році Україна займала 46 місце зі 100 у рейтингу прибуткових країн для продажу відеоігор, а обсяг ринку ігор в Україні перевищує майже у 2 рази обсяг ринку кіно.

Заступник Голови Комісії Володимир Мозгунов наголосив, що українська мова має функціонувати не лише в художній літературі чи науці, але й в інших сучасних сферах життєдіяльності.

Він додав, що опрацювання стандартів державної мови є одним із пріоритетних завдань Комісії.

Цікавий факт: книга Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» містить приблизно 150 000 слів, а гра Dota 2 – понад 1 500 000 слів.

Майбутній стандарт відеоігрової термінології має стати орієнтиром для усіх перекладачів у цій сфері, зазначив член Комісії Ілля Данилюк.

За підсумками зустрічі було ухвалено рішення щодо створення робочої групи з проєкту стандарту відеоігрової термінології, яка і займеться розробкою майбутнього стандарту відеоігрової термінології, який має стати орієнтиром для усіх перекладачів у цій сфері.

Судячи з усього, ініціатива, яка на перший погляд здається правильною (на відміну від ідеї створити ефективний механізм заборони відеоігор, які завдають шкоди національним інтересам), пов’язана з мовним законом.

Норми мовного закону набувають чинності поступово (наприклад, 16 січня, набула чинності 30 стаття, відповідно до якої всі заклади обслуговування зобов’язані надавати послуги та інформацію державною мовою) і деякі з них почнуть діяти аж у 2030 році.

(Открывается в новом окне).