Олександр Артюх про нове відділення Центральної міської лікарні, брак медиків і особисті втрати

Центральна міська лікарня у Кропивницькому є одним з опорних закладів, які приймають пацієнтів, хворих на коронавірус. Пандемія показала певну неготовність медичних закладів до прийому і лікування пацієнтів, втім нині в кропивницькій ЦМЛ уже презентували нове сучасне відділення легеневої терапії, яке дозволить надавати лікування тяжким пацієнтам. Про особливості нового відділення, проблеми в медичній сфері та брак лікарів розповів головний лікар закладу Олександр Артюх – спеціально в  інтерв’ю.

- Як змінилася лікарня з початку пандемії і до сьогодні?

- Лікарня дуже змінилася. У першу чергу зміни відбулися в головах наших працівників та пацієнтів. Адже пацієнти та працівники лікарні на початку історії з коронавірусом не дуже серйозно поставилися до проблем, які принесло це захворювання. На початку пандемії для нас носіння масок виглядало чимось недолугим і навіть смішним, як виявилося всі епідеміологічні моменти, які ставлять усіх людей в певні рамки, дуже важливі. Я відношуся до носіння масок як до інтелігентного вчинку по відношенню до оточуючих. Наприклад, був влітку в Одесі і отримав шок  від того, що там практично не носять захисних масок. Це дуже дивно, враховуючи ту кількість хворих людей, ту кількість тяжкохворих пацієнтів, які потрапляють до лікарень, в тому числі – і до нашої.

- Що можете сказати з приводу пролікованих в лікарні пацієнтів?

- З початку пандемії ми пролікували близько 1500 пацієнтів. Маємо 115 летальних випадків. Багатьом людям ми не змогли допомогти.  Коли людина потрапляє до лікарні з складними патологіями: цукровий діабет, ожиріння, сердцево-судинні захворювання – це б’є так, що зусиль лікарів не вистачає і людина, на жаль, помирає. Нам боляче – і від цього, і від того, що родичі цих людей сприймає факт смерті так, що це лікарі не надали належної уваги пацієнту,  не допомогли як слід. Але не все від нас залежить. За час пандемії ця хвороба забрали життя п’ятьох моїх близьких друзів. Хоча я робив все, що міг. Але не допоміг…

- Які головні проблеми спіткали лікарню на початку пандемії?

- Проблема тоді була у всіх лікарнях країни одна – нестача кисню. Зараз цю проблему ми вирішили спільно з місцевою владою, підключалися практично всі депутати та особисто міський голова Андрій Райкович. Можу впевнено сказати, що у нас 250 ліжкомісць для ковідних хворих, де пацієнти можуть отримувати чистий медичний кисень. Це великий успіх, оскільки на початку пандемії ми мали лише 15 ліжкомісць з такими умовами. Це означає, що кожен, хто потрапляє з діагнозом, який передбачає забезпечення медичним киснем, його отримує. Були часи, коли ночами я не спав – прокидався і думав, чи вистачить на цю ніч кисню пацієнтам, адже раніше його привозили з інших міст, там були певні момент з його перевезенням. Зараз цього немає, ми забезпечені киснем.

- Чи є проблеми з кадрами в Центральній міській лікарні?

- Є. У нас не вистачає взагалі усіх лікарів, але в першу чергу – лікарів-інфекціоністів та анестезіологів. Так наша країна підійшла до медицини – не обличчям до неї. І це стало причиною браку кваліфікованих медиків. У нас потужний потенціал лікарів, медсестер теж. Втім бракує і молодих спеціалістів. Коли ідуть ускладнення при ковіді, треба анестезіологи. У нас в лікарні їх лише троє, хоча для нормальної роботи нам потрібно їх ще 4-5. Я не знаю, як знайти цих фахівців.  Навіть при тому, що міський голова кожному, хто погодиться працювати на цій посаді, надає службове житло. Але навіть це не стимулює молодих лікарів іти працювати за цими спеціальностями. Причина проста – низькі зарплати. Втім вдалося знайти трьох лікарів: один з них погодився змінити спеціалізацію та пройде піврічне навчання. Також влітку цього року до нас прийде працювати лікар-інтерн, ще один – приступить до роботи в 2022 році.

- Яка зарплата має бути у медиків, на вашу думку?

- За останні два роки у нас звільнилися  три молоді спеціалісти – саме через низький рівень заробітної плати. Коли я відверто спілкуюсь з лікарями, які б могли працювати в нашому медзакладі, то чую найчастіше про дуже низькі зарплати. Тому медики їдуть за кордон. Наприклад, 28-29-річні молоді лікарі просто покинули Україну і виїхали працювати до інших країн. Вони навіть не відпрацювали термін, який треба після закінчення інтернатури. Їх нічого тут не тримає. Я вважаю, що платити медиками треба гідну зарплату – це близько 30-40 тисяч гривень. Лікарі знаходяться цілодобово в медзакладі, не просто сидять - знаходяться біля ліжок пацієнтів, надають допомогу і відповідають за їхні життя.

- Що ви можете сказати про загальний стан медицини станом на сьогодні?

- Про що тут говорити – входити в другий етап медичної реформи, яку придумала Уляна Супрун – несвоєчасно. Те, що тоді зробили з медициною – це якийсь сюрреалізм. Подивимося реально на речі. Сімейний лікар має заключити дві тисячі декларацій з пацієнтами. Чи зможе він відповісти на телефонні дзвінки тих, хто потребує допомоги? А особливо зараз, під час пандемії? Ні! Результати такої реформи ми бачимо у себе в стаціонарі лікарень – коли їдеш повз приймальне відділення, то бачиш десятки людей. Це ті, хто не потрапив до сімейних лікарів. Це правильно? Мабуть, ні.  І як керівник медичного закладу, я вважаю, що не треба було приймати рішення входити в другий етап цієї медичної реформи під час пандемії.  Це перше, що треба було зробити, але зроблено цього не було. І ми зараз ніби їдемо на самокаті по бездоріжжю: фінансування не вистачає, медпрацівників теж.

- Тим не менш, за дуже короткий термін у Центральній міській лікарні Кропивницького збудували сучасне відділення легеневої терапії. Що можете розповісти про нього?

- Це та позитивна пляма, про яку можна розмовляти дуже довго. Будувати його вдалося завдяки дуже великим зусиллям. У першу чергу – завдяки підтримці міського голови Андрія Райковича та владі Кропивницького. Коли ковід тільки нас накрив і стало зрозуміло, що ми не справляємося, не маємо відповідних умов, палати на 8-10 осіб. Які тут умови. Під час чергового аналізу ситуації Андрій Павлович дійшов до висновку, що треба створити сучасне відділення. Особисто я так стратегічно про це не думав. Це дуже великі вкладення. Найбільш страшний не сам коронавірус, а ускладнення: пневмонії і так далі. Для лікування потрібні  кисень, дорога апаратура і своєчасне встановлення діагнозу. Десь два місяця тому ми встановили комп’ютерний томограф останнього покоління. Я сам рентгенолог за освітою і працював на першому томографі в області, тож можу сказати, що апаратура у лікарні на Валах – найсучасніша, це дозволить встановлювати правильні діагнози, а це – вже половина справи.

- Нове  відділення розраховане на 30 ліжкомісць, з них 6 – інтенсивної терапії. Там розміщено багато апаратури, зокрема, апарати штучної вентиляції легень. У нас вони американського виробника, вартість кожного - мільйон гривень.  Також там є індивідуальні монітори пацієнта, що показують усі параметри, які потрібні для лікаря, щоб зрозуміти, яку допомогу надати. У новому відділенні нині все обладнання – найсучасніше, все зібрано за відповідними протоколами та стандартами. На це обладнання пішло близько 15 мільйонів гривень. І я щиро вдячний і владі, і підрядникам, і усім будівельникам за створення цього відділення. Це дуже великий фінансовий ресурс, але вважаю, що це благородна справа і такі відділення треба створювати – щоб допомагати усім пацієнтам, а не лише з коронавірусом.  

- Які подальші плани щодо Центральної міської лікарні на найближче майбутнє?

- По-перше, я хотів би зазначити, що пишаюся ходити оновленою лікарнею. Але першочергово пишаюся колективом, з яким я працюю: від лікарів до медсестер, санітарів. По-друге, щодо майбутнього: звісно, є плани. Зараз мер нашого міста розпорядився готувати проектно-кошторисну документацію про реконструкцію ще двох відділень нашої лікарні. Поки не хочу говорити, які саме. Але будівлі там в аварійному стані, мають палати по 8 осіб і один туалет в кінці коридору. Якщо ми їх відремонтуємо – нам залишиться лише прибрати і протерти пил і наш стаціонар буде одним з кращих в країні.