КИЇВ. 7 квітня. УНН. Окупаційна влада Криму подасть судовий позов до п'ятого президента України Петра Порошенка і ще чотирьох осіб через нібито шкоду, заподіяну водною, енергетичною, транспортною та продовольчою блокадами. Про це повідомляється на сайті окупаційної Держради Криму з посиланням на "главу" комітету із законодавства Сергія Трофімова, пише УНН.
Цитата
"Першим етапом у цій роботі є підготовка заяви про порушення кримінальної справи щодо конкретних фізичних осіб, які здійснювали діяння, спрямовані на перекриття Північно-Кримського каналу, а також організацію енергетичної, продовольчої і транспортної блокад. У всіх випадках підтверджено фактами участь п'яти осіб: Андрія Сенченка, Рефата Чубарова, Мустафи Джемілєва, Ленура Іслямова і Петра Порошенка", - йдеться в повідомленні.
Деталі
Відзначається, що за такі діяння передбачена кримінальна відповідальність відповідно до законодавства не тільки Російської Федерації, а й України, "тому правоохоронним органам сусідньої держави є над чим попрацювати".
"Зроблені ними в 2014-2015 роках дії підпадають під конкретні статті Кримінального кодексу: терористичний акт; сприяння терористичній діяльності; публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, публічне виправдання тероризму або пропаганда тероризму; організація терористичного співтовариства і участь в ньому; організація діяльності терористичної організації і участь в діяльності такої організації; диверсія, а також стаття, що має відношення до міжнародних злочинів, - екоцид", - наводяться в повідомленні слова Трофімова.
Додається, що на наступному етапі планується залучити до цивільно-правової матеріальної відповідальності конкретних юридичних і фізичних осіб, що сприяли перекриттю Північно-Кримського каналу.
"Після проведення додаткових розрахунків попередня сума збитків становить близько 1,5 трлн рублів. Безумовно, озвучені цифри повинні бути підтверджені необхідними документами. За підсумками підготовки всієї необхідної бази позов буде направлено до арбітражного суду", - заявив "глава" комітету.
За даними окупаційної Держради, третій етап роботи передбачає залучення даних осіб і України як держави до міжнародно-правової відповідальності.
Відзначається, що зафіксовані факти порушення низки міжнародних договорів, учасником яких є Україна.
"Дії сусідньої держави і її конкретних посадових осіб були спрямовані на заподіяння тяжкої шкоди екології Криму, обмеженню прав і свобод практично 2 мільйонів осіб, що проживають на території Республіки Крим".
Що було раніше
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з островом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима привела до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води буливведені в Сімферополі, а також в Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Окупаційна влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів по Північно-Кримському каналу відновляться тільки після деокупації Криму.