У Франції вперше в історії лікарі змогли частково повернути зір сліпій людині

Лікарі вперше змогли частково повернути зір сліпій людині / фото youngwriterscampuncg.com

За допомогою експериментальної генної терапії групі науковців із Франції вдалося частково відновити зір у сліпого чоловіка з рідкісним дегенеративним захворюванням очей. Вони вважають, що їхнє відкриття допоможе в лікуванні й інших людей із серйозними порушеннями зору.

Дослідження опубліковане в журналі Nature, пише Громадське.

У 58-річного чоловіка, на якому випробували експериментальну терапію, 40 років тому діагностували пігментний ретиніт. Це спадкове дегенеративне захворювання очей призводить до руйнування світлочутливих рецепторів, а отже, до часткової чи повної сліпоти. За оцінками, пігментний ретиніт мають близько двох мільйонів людей у світі.

Для таких людей одним із перспективних методів бодай часткового відновлення зору є оптогенетика — техніка, яка полягає у використанні світла для контролю за нервовими клітинами. Практичне застосування оптогенетики наразі неможливе, але в останні кілька років у цій сфері здійснюється все більше відкриттів.

58-річний чоловік, якому частково повернули зір за допомогою оптогенетики, під час одного з експериментів на перевірку якості відновлення зору Фото: José-Alain Sahel et al. / Nature Medicine

Що стосується згаданого 58-річного чоловіка (його ім’я не розкривають з етичних міркувань), його очі все ще могли відрізняти світло від темряви. А через проведену раніше генетичну терапію - оптогенетичне відновлення зору - за допомогою спеціальних окулярів він міг частково бачити одним оком.

Нині ж група науковців із Інституту зору в Парижі під керівництвом Хосе-Алена Сахеля вперше застосувала оптогенетичне відновлення зору для часткового лікування нейродегенеративної хвороби очей. Допоміг світлочутливий білок каналродопсин, який уперше відкрили у зелених водоростях.

Терапія складалася з двох етапів. На першому чоловікові ввели в око, яке бачило найгірше, вірусний вектор, що стимулював виробництво каналродопсинів у тій частині рогівки, яка не була вражена пігментним ретинітом. Світлочутливі білки тепер надсилали електричні сигнали в мозок — уражене око почало розрізняти світло, але тільки жовті його відтінки.

Саме тому науковці використали спеціальні окуляри з відеокамерою спереду й проєктором ззаду. Ця конструкція перетворювала світлові сигнали зовні в спектр, який чоловік був би здатен розрізняти. Але й без того для вироблення достатньої кількості світлочутливого білка - й адаптації мозку до сприйняття світла - минули місяці.

Як наслідок чоловік навчився сприймати й визначати різноманітні об’єкти, які перебували перед них. В експерименті використовували записник і коробку зі скобами для степлера. Електроенцефалограма підтвердила активність ділянок мозку, які відповідають за зір у людей, зокрема зорової кори.

«З часом пацієнт засвідчив, що в нього значно покращилося виконання повсякденних візуальних завдань, як-от визначення, де лежить тарілка, чашка чи телефон, знаходження меблів у кімнаті чи визначення дверей у коридорі — але тільки з використанням окулярів», — зазначають автори.

Вони стверджують, що їхні результати можуть у майбутньому застосовуватись для терапії пацієнтів із майже повною або повною втратою зору. Однак, як застерігає Джеймс Бейнбридж із Університетського коледжу Лондона, йдеться поки хай і про високоякісне, але дослідження лише одного пацієнта.

Однак, пише MedicalXpress, навіть той рівень зору, який був досягнутий, "неймовірно важливий для повсякденного життя сліпої людини", кажуть вони. Тепер чоловік може за рахунок зору виявляти великі перешкоди на шляху, а не за допомогою тростини сліпого.

Генетики уточнили, що цей пацієнт - не єдиний, кому ввели генний інструмент. Через пандемію COVID-19 добровольці не могли нормально приходити в центри і тренуватися: "Ми не знаємо, наскільки добре це буде працювати з іншими, але перевірка концепції дійсно вражає".

На сьогодні є й інші методи лікування пігментного ретиніту. Один із них передбачає використання камери за допомогою електродів, під’єднаних до нервових закінчень в оці, інший — «виправлення» мутованих генів, відповідальних за виникнення хвороби (але оскільки може бути понад 70, цей метод не такий надійний).

Вас також можуть зацікавити новини

• Вчені пояснили, навіщо людям потрібно їсти якомога більше полуниці
• Науковці порахували кількість дотиків людини до обличчя
• Фахівці розказали, чи справді звичайні окуляри захищають від COVID-19
• В Індії зараженим "чорною цвіллю" видаляють очі - ЗМІ

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: Іван Бойко