/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F81%2F9ee30632733ba2c4c2a1eb9affff012c.png)
Міжнародні експерти розповіли, як протидіяти дезінформації Росії та Китаю
Учасники тематичної дискусії на міжнародному громадсько-політичному форумі «Democracy in Action: Zero Corruption» резюмували, що ключові кроки для протидії російській і китайській дезінформації — вивчення, регулювання та об'єднання.
Зокрема Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа» зауважила, що, по-перше, Україна й міжнародні партнери мають спонукати зміни в законодавствах, які би підсилили фінансову прозорість ЗМІ та внеможливили б існування дезінформаційних майданчиків. По-друге, треба спонукати підтримувати якісні ЗМІ. По-третє, слід докладати зусиль для об'єднання, зокрема з бізнесом задля підтримки рекламними майданчиками, грантами тощо. Також потрібна консолідація дій у міжнародних структурах, зауважила спікерка.
Пітер Померанцев, старший аналітик Університету Джона Гопкінса, директор ініціативи «Арена» резюмував, що протидіяти дезінформації потрібно в двох площинах — забезпечити регулювання та належну комунікацію з аудиторією. Щодо першої він нагадав, що дезінформація насамперед — це скоординована поведінка, а не зміст контенту. Пітер Померанцев вважає, що слід забезпечити правові засоби протидії дезінформації, але регулювати потрібно «не свободу слова і контент», а поширення. Зокрема заборонити створення мереж облікових записів усередині країн та закордоном, зауважив спікер. По-друге, за словами Пітера Померанцева, «ми маємо розуміти наші аудиторії краще, ніж пропагандисти, взаємодіяти прозоро, демократично і розуміти, що йде на користь.
У розрізі китайської дезінформації Девід Шуллман, старший радник Міжнародного республіканського інституту, зауважив, що країнам важливо розуміти, як китайська комуністична партія формує інформаційний простір у них країнах і світі загалом. По-друге, за словами спікера, країнам потрібен «здоровий журналістський блок», щоби не було плідного ґрунту для формування китайського дезінформаційного поля.
![]()
Оксана Романюк, Наталія Лигачова, Давід Стулік, Любов Цибульська, Катерина Крук, Давід Шуллман, Пітер Померанцев
Катерина Крук, менеджерка з питань публічної політики Facebook в Україні, наголосила, що важливо інвестувати в місцеві організації й фактчекерів і вирішити проблему загального регулювання. Однак Facebook може протидіяти дезінформації тільки в межах своєї платформи, а оскільки проблеми, за словами спікерки, сфокусовані в кількох шарах, то й вимагають багатовекторного вирішення. Facebook зі свого боку працює над поширенням у різних країнах спеціальних сервісів — програм для журналістів, Індексу якості новин тощо; з часом вони будуть доступні й в Україні, сказала спікерка. «За останні роки нам не бракує координації між Facebook і українськими активістами і інституціями. Ми почули звернення України і створили канали співпраці», — додала Катерина Крук. Для протидії дезінформаційним кампаніям потрібно концентруватися на поведінці і мотивації зловмисників, резюмувала вона.
Давід Стулік, керівник Східноєвропейської програми безпекового центру «Європейські цінності» у Чехії, ексречник представництва ЄС в Україні Давід Стулік звернув увагу на розвиток медіаграмотності та критичного мислення, проведення журналістських розслідувань про носіїв пропагандистських тез і джерела їх фінансування, а також порадив Україні залучати діаспору, зокрема в Чехії.
Любов Цибульська, керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України зауважила, що Росія працює проти України в 7 – 8 напрямках: військовий, кібератаки, медіа, корумповані політики, церква, ультраправі/ліві, громадські організації. «Коли ми говоримо винятково про боротьбу з дезінформацією, це все одно що гасити пожежі. Ми мусимо дивитися на всю лернейську гідру, у неї багато голів», — сказала Любов Цибульська. — Треба працювати в усіх цих напрямках і, насамперед, розслідувати діяльність і фінансування агентів впливу».
На думку Любові Цибульської, проти чужих наративів потрібно виставляти власні й робити це спільними зусиллями держави й суспільства. «Який би позитивний наратив держава не запропонувала, якщо його не підхопить громадянське суспільство, медіа і громадяни, він ніколи не буде успішним, — зауважила вона. — Об'єднання громадських організацій, об'єднання журналістів і особливо об'єднання держави і громадянського суспільства — запорука успіху в протидії дезінформації. Росія таргетує нашу єдність. Це сигнал, що нам потрібно робити — об'єднуватися, а не сваритися». Любові Цибульська додала, що Україні важливо навчитися не толерувати олігархічні медіа, показувати міжнародним партнерам сильні сторони і реформуватися в слабких місяцях.
Нагадаємо, під час дискусії «Міжнародна відповідь на дезінформацію» експерти також обговорили тенденції проросійських й антизахідних меседжів в українському медіапросторі та китайських дезінформаційних кампаній. Давід Стулік, керівник Східноєвропейської програми безпекового центру «Європейські цінності» у Чехії, ексречник представництва ЄС в Україні, зауважив, що наразі Україна перемагає в інформаційній війні.
Міжнародний громадсько-політичний форум Democracy in Action організували громадська організація «Центр Протидії Корупції», голова конференції Ганна Гопко, мережа захисту національних інтересів «АНТС» і більше 30 громадських і міжнародних організацій та медіа. Як зауважили організатори, форум відбувається за тиждень до зустрічі президента США Джо Байдена з президентом РФ Володимиром Путіним, перед самітами «Великої Сімки» та НАТО. Форум відбувся 7 – 8 червня в Києві за участю 65 спікерів з усього світу — лідерів країн, представникв НАТО, Пентагону та ФБР, Єврокомісії та Європарламенту, громадських діячів, журналістів-розслідувачів. Мета — спільний пошук рішень гібридних загроз демократії.

