Депутатка зі "Слуги народу" пропонує саджати за публічну наругу з української мови

Депутатка зі «Слуги народу» Єлізавета Богуцька пропонує запровадити кримінальну відповідальність за наругу з державної мови.

Відповідний законопроект розміщено на сайті Верховної Ради.

У пояснювальній записці Богуцька зазначила, що у 2014 році Україна зіштовхнулась з агресією Москви, яка виправдовувала свої дії захистом російської мови на території України.

Також нардепка зауважила про випадки публічної наруги з державної мови й з боку громадян України, «що є ще більш небезпечним явищем враховуючи можливість для таких громадян обіймати державні посади чи посади в органах місцевого самоврядування та розповсюджувати свій негативний вплив».

При цьому авторка законодавчої ініціативи зауважила, що законопроект не поширюється на приватне спілкування чи користування іншими мовами.  

«Проте, для громадян України, які мають право голосу і право бути обраними, користуються пільгами, можуть обіймати посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування повага до української мови є обов’язковою. А випадки наруги над державною мовою, залежно від наслідків, повинні призводити до відповідальності, зокрема і кримінальної», – пише Богуцька.

Законом пропонується ввести як вид покарання за наругу над українською мовою позбавлення права обіймати або займатися певною діяльністю на строк до двох років.

Вказана Богуцькою стаття ККУ 338 (наруга над українською як державною) передбачає:

• штраф (від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
• арешт до 6 місяців або позбавлення волі до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 2 років.

Законопроект спрямований на: захист державного статусу української мови від публічної наруги; притягнення відповідальних осіб, які вчинили таку наругу; посилення протидії пропаганді проти української мови.

18 червня законопроект направлено на розгляд профільного комітету, який вирішить долю ініціативи «слуги».

З 16 січня 2021 року в Україні набули чинності норми закону про мову – увесь персонал сфери обслуговування (зокрема офіціанти й чиновники) зобов’язані переходити на українську мову під час спілкування з отримувачами послуг. Водночас за бажанням клієнтів розмову можна продовжувати будь-якою зручною для останнього мовою.

За порушення закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" передбачено штрафи. Цей закон Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року, а його статті впроваджуються поетапно.

11 лютого уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь виступив категорично проти ініціатив окремих народних депутатів, які шляхом внесення змін до "мовного" закону намагаються позбавити державу інструментів покарання за порушення цього закону.

Він нагадав, що відповідно до статті 57 закону, яка вже набула чинності, штраф може бути накладений уповноваженим лише в тому разі, якщо на вимогу усунути порушення отримана відмова, і таке порушення фіксується повторно протягом року.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: Яна Ставська