Армія, яку не призивають: чому 129 тисяч колишніх військових залишаються поза строєм

Народна депутатка, голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова знайшла поповнення для армії. За її словами, всі забули про армію колишніх кадрових військовослужбовців та співробітників силових відомств, яким ще не виповнилося 60 років. Вони отримують від держави пенсію, але при цьому їх не мобілізують до армії.

"У нас є 129 тисяч штатних військовослужбовців, які мають стаж служби за попередні роки, але жодного дня не були на фронті. Вони належать до оперативного резерву №1. Вони не є особами з інвалідністю, ще не досягли навіть 60-річного віку, ніде не працюють (це дані Пенсійного фонду України) і не мобілізовані", — заявила депутатка.

За словами Третьякової, загальна кількість військових пенсіонерів, які отримують пенсію за спеціальним законом, становить близько 500 тис. Середній вік виходу на пенсію співробітників Державної служби виконання покарань та Національної поліції становить 46 років, співробітників Бюро економічної безпеки (БЕБ), Державного бюро розслідувань (ДБР) та Управління державної охорони (УДО) — 47 років.

Як зазначила Третьякова, вона неодноразово порушувала питання про те, чому цих людей не мобілізують, на нарадах, зокрема за участю Генерального штабу. А їй відповідали, що мобілізувати осіб із такими званнями неможливо.

Але дивно, що майже за 5 років повномасштабного вторгнення це питання так і не було вирішене. Хоча, як стверджують військові експерти та юристи, це можна було й потрібно було зробити вже давно — якби було бажання.

Для офіцерів-пенсіонерів потрібно шукати посади, що відповідають їхньому статусу, — це проблема

Отже, почнемо з того, що до оперативного резерву першої черги (ОР-1) належить категорія військовозобов’язаних та резервістів, яких планують залучати в першу чергу для швидкого доукомплектування армії та інших військових формувань у разі потреби. Ось як зараз. Простіше кажучи, це люди, яких держава розглядає як одне з першочергових джерел поповнення військ. Зазвичай йдеться про колишніх військовослужбовців, які мають військовий досвід і підготовку. Саме колишні військовослужбовці, звільнені в запас і зараховані до оперативного резерву. Або ж люди з досвідом військової служби чи участі в бойових діях, які відповідають встановленим вимогам.

І попри те, що в постанові Кабміну № 741 від 18 червня 2024 року структура оперативного резерву описується вже через три категорії: бойовий резерв, резерв нарощування та територіальний резерв, — суть від цього не змінюється. Колишні військові призовного віку до 60 років повинні бути в строю під час бойових дій. Як і зараз. Проте вони виявилися недоторканною кастою. І ухилитися від служби їм вдається лише тому, що для них складно знайти підходящу посаду.

За словами військового експерта Олега Жданова, кожен військовий пенсіонер або пенсіонер силових відомств має військово-облікову спеціальність (ВОС), яка відповідає штатній посаді, на якій він завершив службу.

"Наприклад, у Головному оперативному управлінні Генерального штабу служать 30 офіцерів зі спеціальністю "оператор". За десять років звідти звільнилися 200 осіб, з яких, припустимо, 150 підлягають мобілізації. Вони приходять до ТЦК, де їм кажуть, що відповідних посад немає", — розповідає Фокусу експерт.

Крім того, у певних випадках потрібна згода людини, наприклад, під час призначення на посаду з пониженням або підвищенням. Але оскільки, за словами військового експерта, значна частина військових пенсіонерів — це колишні штабні офіцери, які дослужилися до певних звань і посад, а потім звільнилися зі служби, для яких в армії може не бути достатньої кількості вільних штабних посад, що відповідають їхній кваліфікації. Тому в ТЦК кажуть: "Чекайте на повістку. Якщо буде потреба — викличемо".

При цьому, як зазначає експерт, існує серйозна проблема — офіцерів, на відміну від молодшого офіцерського складу, якого вже відібрали, можна мобілізувати лише за умови, що в армії є місце відповідно до їхнього ВОС. Хоча простих людей з вулиць відправляють у будь-які підрозділи, не зважаючи на їхні ВОС. Наприклад, у армії він був зв’язківцем, але йому присвоюють ВОС штурмовика, кулеметника тощо.

"Нещодавно на вулиці затримали професійного лікаря-педіатра й відправили його в піхоту штурмовиком. І він загинув. Ось вам яскравий приклад: ТЦК призначив йому піхотну ВОС, хоча він був кваліфікованим лікарем. Скільки життів він міг би врятувати, якби його направили до медичного підрозділу, можна лише здогадуватися. Але у ТЦК був план щодо набору піхоти. Ось і все. З рядовими вони не церемоняться", — зазначає експерт.

Але крім цього, як вважає Жданов, у нас є серйозні проблеми, пов’язані з недосконалістю законодавства та відсутністю чітких механізмів його реалізації. Недостатньо просто ухвалити закон — необхідно визначити порядок його виконання, відповідальних осіб, методи та необхідні засоби. Інакше виникають неоднозначні тлумачення та порушення. До того ж законодавці вже давно могли внести поправки до законів, згідно з якими зобов’язали б перекваліфікувати офіцера на іншу військову спеціальність, але цього досі ніхто не робить.

"Народні депутати зараз можуть внести поправку до закону та організувати збори військових пенсіонерів і силовиків. На тримісячні курси перепідготовки. Так, це все нібито елементарно і можна зробити. Хоча піхотинцями з них, з огляду на вік, вони будуть не дуже. А зараз найбільше бракує штурмовиків", — підкреслює експерт.

Пенсіонери повинні служити — адже вони понад 20 років готувалися до війни

На думку військового адвоката Олега Леонтьєва, серед 129 тисяч осіб, про яких говорила Галина Третьякова, значну частину становлять старші офіцери. Молодших офіцерів менше, оскільки їх активно мобілізували й продовжують мобілізувати. Зі старшими офіцерами виникає проблема. Наприклад, полковнику, підполковнику чи майору пропонують посаду, що відповідає штатній категорії капітана. Він може відмовитися від неї на законних підставах. Тоді йому необхідно шукати посаду, що відповідає його званню, наприклад майора чи підполковника. Це закріплено в законі "Про військовий обов’язок і військову службу", а також у Положенні про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженому указом президента. Обійти цю вимогу непросто. Але змінити ситуацію може Верховна Рада, ухваливши відповідні законодавчі зміни.

Але є й інша сторона медалі, зазначає Леонтьєв. У діючій армії багато гідних і досвідчених офіцерів, які прагнуть просуватися кар’єрними сходами. Вони бачать вакантні посади й розраховують на призначення. Але замість них на ці посади можуть призначати мобілізованих офіцерів старшого віку. У результаті штаби, Міністерство оборони та Генеральний штаб виявляються переповненими людьми, яких не завжди ефективно використовують за призначенням.

"Серед полковників навіть існує своєрідна жартівлива класифікація: є полковник, у якого в підпорядкуванні є особовий склад і службовий автомобіль; є полковник, у якого є підлеглі; а є полковник, який просто бігає з паперами коридорами, не маючи ані підлеглих, ані службового автомобіля. Саме такими полковниками переповнені штаби", — розповідає Фокусу Леонтьєв.

Тому, на думку юриста, слід передбачити можливість призначення військових пенсіонерів на штатні посади з урахуванням їхньої освіти та досвіду, навіть якщо ці посади не відповідають їхньому колишньому званню.

"Якщо людина — полковник, це не означає, що її обов’язково треба відправляти в піхоту. Якщо він не здатний виконувати бойові завдання через стан здоров’я чи вік, його можна призначити на посаду, що відповідає його кваліфікації, наприклад у тилове підрозділ або військову майстерню. Адже зараз людей забирають прямо з вулиці, не завжди враховуючи їхню колишню спеціальність, і направляють у штурмові підрозділи", — зазначає адвокат.

За словами співрозмовника, все це можна вирішити досить просто: Верховна Рада має внести необхідні зміни, а президент — змінити відповідні положення щодо проходження військової служби у Збройних силах України. Тоді колишніх полковників можна буде призначати й на рядові, сержантські або молодші офіцерські посади, якщо це буде необхідно й допустимо згідно із законом.

"Я теж кажу про те, що серед військових пенсіонерів є здорові люди, які ще можуть служити. У цьому випадку я повністю згоден із Галиною Третьяковою. Вона правильно порушила це питання. Потрібно підготувати зміни до відповідних положень. Тоді багато хто з цих людей міг би повернутися на службу. Адже вони все життя готувалися до оборони держави. Тепер настав час захищати країну. До того ж зараз деякі військові пенсіонери займаються переважно тим, що намагаються стягнути з держави чергові тисячі гривень. Усе їхнє життя звелося до цього, незважаючи на війну в країні. Тому таких людей потрібно повертати до армії", — вважає адвокат.

При цьому самі колишні військові, за словами юриста, також підтримують ідею зміни порядку проходження військової служби, щоб їх можна було призначати на інші посади. Деяким із них до 60 років залишається ще 10–15 років. Нічого страшного в тому, щоб продовжити службу, немає. До того ж демобілізації в повному обсязі немає, а колишні військовослужбовці та силовики могли б замінити тих, хто вже давно служить.

Нагадаємо, командир батальйону "Вовки Да Вінчі" Сергій Філімонов висловився щодо посилення мобілізації в Україні та зазначив, що її слід зробити максимально жорсткою. Командир запропонував суворо призивати людей до армії, але при цьому паралельно мають відбуватися зміни в армії. Серед них — необхідність покращити систему підготовки мобілізованих та підвищити відповідальність командирів.

Тим часом співробітники ТЦК заходять до приватних будинків і силою забирають чоловіків. Омбудсмен повідомляє про нові порушення, а юристи застерігають: навіть воєнний стан не скасовує недоторканність житла.