Кривавий штурм і національне свято: 5 фактів про взяття Бастилії

Щороку 14 липня усі французи святкують La Fete Nationale – велике національне свято, яке приходиться на День взяття Бастилії.

Історичне захоплення паризької в’язниці відбулося 232 роки тому. Буремні події після взяття Бастилії, що накриють Францію у 1789 році, дослідники назвуть Великою французькою революцією.

Зараз на місці Бастилії – велика площа, названа на її честь, а також монументальна колона та оперний театр, а французи на святкуванні 14 липня про революційні події кінця XVIII століття майже не згадують.

П’ять головних фактів про взяття Бастилії, про які ви могли не знати, – далі у матеріалі.

Фортеця-в’язниця

Бастилія (з франц. Bastide – вежа) була побудована в Парижі у 1382 році під час Столітньої війни.

У військових цілях її використовували відносно недовго – остаточно Бастилія втрачає своє оборонне значення на початку XVIII століття.

Давню споруду також використовували як маєток короля: за потреби там зупинялися іноземні делегації, а також зберігалася частина скарбниці.

На в’язницю для відомих та політичних в’язнів Бастилію перетворив кардинал Рішельє.  Туди відправляли не за рішенням суду, а лише після особистої згоди короля.

Відомі в’язні і жодних тортур

За часів функціонування в’язниці в Бастилії побували відомий французький філософ Вольтер, письменник маркіз де Сад, алхімік граф Алессандро Каліостро та інші.

Поважних в’язнів утримували в пристойних умовах: тортури або замикання людей в карцері були заборонені.

У спогадах сучасників Бастилію нерідко називали “аристократичною в’язницею”.

Порожня Бастилія

Довгий час існував міф про те, що головною причиною захоплення Бастилії було прагнення бунтівників звільнити в’язнів і продемонструвати королю, що французька нація прагне свободи.

Однак станом на 14 липня 1789 року в Бастилії перебувало лише семеро в’язнів, і жоден з них не мав стосунку до боротьби за свободу.

Чотирьох із них ув’язнили за підозрою у грошових махінаціях, а саме – за підробку банківських векселів.

Двох інших було офіційно визнано божевільними, а останнього до в’язниці за розпусту здав його ж батько.

Потрібен лише порох

Того дня, коли відбулося захоплення Бастилії, на вулиці вийшли понад 800 бунтівників. Двома днями раніше пролунала фраза “До зброї!”, яка ознаменувала початок заворушень на вулицях Парижа та його околицях.

Бунтівникам знадобилася зброя: для цього вони штурмом взяли Будинок інвалідів (ветеранів війни), в арсеналі якого зберігалося декілька гармат і більш як 30 тис. рушниць.

Для застосування такого виду зброї парижанам був потрібен порох, і саме в Бастилії охороняли великі його запаси.

Відомо, що за лічені години до взяття Бастилії делегати бунтівників зустрічалися з комендантом в’язниці, намагаючись отримати порох без кровопролиття. Начальник Бастилії відмовив, хоч і заявив що підтримує французький дух патріотизму.

Однак увечері 14 липня 1789 року комендант, як і інша охорона в’язниці, загине від рук бунтівників.

Це революція

Коли французький король Людовіка XVІ дізнався, що Бастилію захопили, то не одразу повірив у почуте.

У мемуарах зберігся такий діалог. Після доповіді герцога Ліанкура король здивовано вигукнув: Але ж це бунт!

На що герцог відповів: Ні, ваша величносте, це не бунт, а революція.

Чимало істориків переконані, що взяття Бастилії стало символом початку Великої французької революції.

Внаслідок буремних подій 1789-1799 років Франція докорінно змінилася: короля Людовіка XVІ з дружиною Марією Антуанеттою стратили на гільйотині, країна стала республікою, на зміну якій прийшла кривава якобінська диктатура.

Також незабаром після взяття Бастилії, 26 серпня у Франції офіційно проголосили Декларацію Прав Людини та Громадянина – один із найфундаментальніших правових документів у світі.