Нові старі проблеми "Північного потоку-2". Газова війна не закінчена

В Україні зазвучали заяви про намір оскаржити сертифікацію російського газопроводу "Північний потік-2", яка може незабаром відбутися. Що це означає на ділі?

Сертифікація для будь-якої технічної системи, в тому числі для трубопроводу, - дуже важливий етап. Сертифікат відповідності спорудженого трубопроводу вимогам стандарту забезпечує спеціалізована компанія, покликана контролювати всі етапи будівництва, в нашому випадку - "Північного потоку-2". Такою компанією спочатку була відібрана норвезька DNV GL, яка на початку 2021 року відмовилася сертифікувати газопровід через запровадження проти нього санкцій США.

Відхід сертифікатора з проекту стався, коли трубопровід будувався на ділянці у винятковій морській економічній зоні Данії на Балтиці. Інспекція та сертифікація газопроводу компанією DNV GL обов'язкова на всіх ділянках СП-2, в тому числі і на датському. Це чітко прописано в дозволі данського енергетичного агентства, наданому оператору проекту Nord Stream 2 AG 30 жовтня 2019 року. І тут для Кремля виникає подвійна проблема: мало того, що сертифікатор вийшов з проекту, так ще потрібно довести, що не порушено дозвіл DEA на проведення робіт в цьому секторі Балтійського моря під технічним наглядом саме DNV GL. Тим більше, що в 2020 році в DEA підкреслили, що умови дозволу від 30 жовтня 2019 року залишаються в силі. А без сертифікації кожної з двох ниток газопроводу, він не може бути запущений в експлуатацію.

Щодо цих порушень (а вони є) і повинні бути спрямовані дії України і Польщі у протидії "Північному потоку-2". Адже в данському дозволі на будівництво СП-2 чітко зафіксовано, що сертифікацією повинна займатися виключно DNV GL. А видати сертифікат на 95% трубопроводу і не надавати його на інші 5% - неможливо.

Чимала проблема для "Газпрому" існує і в питанні сертифікації оператора "Північного потоку-2" – компанії Nord Stream-2 AG, зареєстрованої в Швейцарії. 100% акцій цієї компанії належить "Газпрому"

При цьому, тут немає ніякої політики - тільки стандартні технічні вимоги. Причому для системи, що працює під надвисоким тиском, це повинні бути не просто папірці, які в хитрий спосіб можуть бути оформлені по німецько-російському міждусобойчику. При відсутності сертифіката, система не може бути запущена в експлуатацію. Не впевнений, що навіть можна буде заповнити трубу газом. І німецький регулятор, попри заяви з офіційного боку, що трубопровід буде в будь-якому випадку запущений, не піде на порушення технічних вимог.

У даній ситуації, звичайно, можуть запросити якогось іншого - французького або китайського сертифікатора, який все напише "як треба". Але тоді автоматично виникає ситуація невідповідності, якою гріх не скористатися третім сторонам - Україні та Польщі. Також на це повинна звернути увагу і Європейська комісія. Іншими словами, війна з путінським трубопроводом не закінчена.

Чимала проблема для "Газпрому" існує і в питанні сертифікації оператора "Північного потоку-2" – компанії Nord Stream 2 AG, зареєстрованої в Швейцарії. 100% акцій цієї компанії належить "Газпрому". Польські компанії PGNiG SA і її дочірня PGNiG Supply & Trading вже подали запит німецькому регулятору BundesNetzAgentur на участь у процедурі її сертифікації c тим, щоб не допустити надання доньці "Газпрому" виключення з газової директиви ЄС.

Загроза дефіциту газу на ринку ЄС взимку вже створена. І Росія продовжує посилювати ситуацію, обмежуючи подачу газу на європейський ринок і мінімізуючи його закачування в ПСГ на території Європи

Неоднозначність ситуації прекрасно розуміють і в Росії. Вони завчасно готуються до ймовірного сценарію протидії сертифікації труби і оператора, а також введення в експлуатацію газопроводу. "Газпром" скороченням поставок блакитного палива вже спровокував досягнення рекордних цін на нього в ЄС на початку серпня – понад 500 доларів. І це цілеспрямована робота "Газпрому", який забезпечує 41% імпорту газу ЄС. Коли ближче до зими постане питання сертифікації та введення в експлуатацію ПП-2, "Газпром" і поставить ультиматум – більше газу для ЄС в обмін на зняття всіх перешкод. Вже зараз йде завчасна підготовка до відкритого акту шантажу. У Кремлі вважають, що з цим у них все вийде. Загроза дефіциту газу на ринку ЄС взимку вже створена. І Росія продовжує посилювати ситуацію, обмежуючи подачу газу на європейський ринок і мінімізуючи його закачування в ПСГ на території Європи.

Тому, з нашого боку цілком логічно використовувати "сертифікаційний аргумент" проти "Північного потоку-2". І ще - ми повинні, не відтягуючи до нових віників, залучити механізм раннього попередження про виникнення кризової ситуації на газовому ринку Європи, який містить угоду про асоціацію з ЄС. 

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ"