Короткометражки незалежності від Wiz-Art
18-19 серпня у Парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького у Львові
Кінофестиваль Wiz-Art представляє спеціальні програми українських короткометражних фільмів 1991-2021 років. Два дні кінопоказів, які продемонструють увесь шлях становлення українського кіно, де у центрі уваги — буремність, злам, пошук та ідентичність. Це 22 фільми про свободу і цінності, жорстокість і любов, виклики і перемоги, зустрічі та прощання, мрії та реальність.
У рамках події відбудуться чотири тематичні програми, які охоплюють 30 років історії та розповіді про людей, які творили кіноісторію; теми, які сколихнули суспільство; ідеї, які формували свідомість, а також дві пізнавальні лекції про історію українського кінематографу.
Вхід вільний. Дізнайтеся більше про програму події тут.
Нова концертна увертюра на честь 30-річчя Незалежності України
19 серпня о 19:00 у подвір’ї Національного музею історії України в Києві
Прем’єра сучасної концертної увертюри, що стане альтернативою легендарному твору Миколи Лисенка з опери “Тарас Бульба” 1890 року. На честь Дня Незалежності Національний симфонічний оркестр зіграє твори трійки лауреатів конкурсу “Українська концертна увертюра”, зокрема переможну увертюру. Також у межах події пролунає музика українських та світових композиторів. Загалом на одній сцені збереться понад 140 виконавців.
Головна мета всеукраїнського композиторського конкурсу “Українська концертна увертюра”, який ініціював благодійний фонд Марії Дідковської “Відкрита музика міста” — розкрити музичний потенціал країни та створити сучасну увертюру, яку можна буде використовувати під час усіх урочистих офіційних подій. Це була унікальна можливість для композиторів показати свій талант і долучитися до створення нової музичної історії.
Вхід вільний.
Детальніше про конкурс можна дізнатися на сайті.
Вулична виставка “Нарбут 135”
Сітілайти міста Києва
Із 1 серпня на вулицях Києва з’явилася виставка зі ста сітілайтів із плакатами сучасних графіків, дизайнерів, художників із восьми країн світу, які вступають у творчий діалог із мистецькою спадщиною Георгія Нарбута і мають звернути увагу широкої аудиторії на 135-річчя Нарбута-класика, на життєздатність його ідей сьогодні і на необхідність сучасного дизайну в нашому житті. Це роботи 33 авторів із проєктів видавництва Родовід — “Нарбут ХХІ” та “Георгій Нарбут і творення українського бренду”.
Мета проєкту — творчо актуалізувати українську мистецьку спадщину, поєднавши інноваційну візуальну традицію модернізму із сучасним дизайном і мистецькими проєктами. Проект встановлює зв’язок між процесом брендування нової української держави, над яким працював Георгій Нарбут більше ста років тому, і сучасним брендингом, спробами дизайнерів ХХІ століття створити власний, актуальний стиль, використовуючи національні візуальні елементи і вписуючи їх у світові тенденції дизайну.
Більше про проєкт “Нарбут ХХІ” — за посиланням.
Концерт “Ковчег “Україна”: десять століть української музики”
22 серпня о 21.30 на Михайлівській площі у Києві
Концерт-колаж, що прагне перезавантажити “музичні архіви” країни і зробити їх цікавими сучасному слухачеві, а також відкрити світові невідому музичну спадщину України. У програмі концерту — архаїчні колядки і давні духовні наспіви, музика українського бароко й авангард ХХ ст., твори класиків і сучасних українських композиторів. Це понад 20 шедеврів української музичної спадщини, великий симфонічний оркестр, 2 хори — чоловічий і жіночий, 8 солістів, 5 музичних гуртів.
У музичну команду “Ковчегу” входять українські гурти і солісти — “ДахаБраха”, “Хорея Козацька”, “Курбаси”, Уляна Горбачевська, а також Молодіжний симфонічний оркестр під орудою Оксани Линів, Національна чоловіча капела "Дударик", Київський дівочий хор ім. Лисенка, оперні солісти — сопрано Оксана Нікітюк і тенор Назар Тацишин.
Особлива гостя концерту — 85-річна співачка з Полісся Домініка Чекун, яку вважають хранителькою традиції ритуального співу Полісся.
Фестиваль до Дня Незалежності “Нове українське кіно”
Із 19 серпня в українських кінотеатрах
Кінофестиваль, до програми якого увійшли 7 найважливіших українських фільмів, створених у незалежній Україні. Ті, які перемагали на закордонних і українських фестивалях, відзначалися нагородами та вже стали подіями.
Це фільм “Плем’я” Мирослава Слабошпицького, із якого розпочалася історія визнання українського кіно на великих міжнародних фестивалях — картина здобула одразу три із чотирьох можливих нагород – включно із Гран-прі — Тижня критики Каннського кінофестивалю 2014. “Донбас” Сергія Лозниці — тринадцять коротких сюжетів, які показують панораму життя на окупованих територіях, від трагедії до комічного фарсу. Фільм “Додому” Нарімана Алієва — учасник Канн, володар Гран-прі Одеського міжнародного кінофестивалю та претендент від України на “Оскар” у 2019 році.
Глядацкий хіт — комедія Антоніо Лукіча “Мої думки тихі”, антиутопічна драма “Атлантида” Валентина Васяновича — український претендент на “Оскар” у 2020 році, призер Венеційського кінофестивалю. Покажуть також документальну стрічку Ірини Цілик “Земля блакитна, ніби апельсин” та анімаційний фільм “Віктор_Робот” Анатолія Лавренішина — найкращий анімаційний фільм 2020 року за версією Національної премії кінокритиків “Кіноколо” та хіт Чілдрен Кінофесту.
Виставка “Катарсис”: Роботи Йоганна-Георгія Пінзеля, Франциска Олендзького і Олександра Животкова
З 11 серпня у київській галереї “Хлібня” у просторі “Софії Київської”
Виставка “Катарсис” проходить у рамках четвертого фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage “Ми. Між минулим і майбутнім” й об’єднує барокові скульптури Йоганна-Георгія Пінзеля, його учня Франциска Олендзького і роботи сучасного художника Олександра Животкова.
На виставці будуть представлені скульптури з музею Пінзеля у Львові — “Свята Анна” і “Голова ангела”. Франциска Олендзького — алегорична фігура з дитиною та дві фігури янголів. І роботи Олександра Животкова останніх років, зокрема із проєкту “Київ 2014”, присвяченого подіям на Майдані.
“Роботи цих авторів розмежовані віками, але їх поєднує вибір медіуму — це експресивна різьба по дереву, а також глибока змістовна емоційність”, — розповідає Тетяна Волошина, мистецтвознавиця, арт-директорка Stedley Art Foundation і кураторка виставки Катарсис.
Шукайте детальну програму фестивалю тут.
Виставка “Сад після богів”
21-22 серпня у Центрі сучасного мистецтва JUMP та Полтавській гравіметричній обсерваторії
Проект "Сад після богів" пов'язаний із певним місцем — садом на території нинішньої Полтавської гравіметричної обсерваторії, що був у 1907-1915 роках простором для діяльності самоназваного художньо-філософського товариства "Сад богів".
Існування в Полтаві "Саду богів", його подальше забуття і відновлення пам'яті про нього пов'язані з цілою низкою проблем історії мистецтва. Серед них "Розділ майна" між історією національною та історією імперською. Протиріччя між мистецтвом, розчиненим у життєвій практиці, і мистецтвом, пов'язаним зі створенням окремих творів.
Загибель романтично-консервативного культурного канону і питання утилізації або альтернативного використання його елементів. Спадщина "правого модернізму" і ліва критична оптика. Політики емансипації і пошуки "нашої античності" як універсальної опори.
Куратори виставки Нікіта Кадан та Антон Усанов. Серед її учасників: Катерина Лисовенко, АнтiГонна, Лада Наконечна, Алiна Клейтман, Юрiй Лейдерман, Лео Троценко, Анатолiй Бєлов, Вова Воротньов та інші.
Дізнайтеся більше про подію за посиланням.
Оригінал Конституції Пилипа Орлика
Із 17 серпня у київському національному заповіднику “Софія Київська”
Із 17 серпня у Софійському соборі всі охочі зможуть побачити унікальний документ — оригінал Конституції Пилипа Орлика, який покажуть у виставковому проєкті, що має назву “Раритети Української козацької держави — Гетьманщини ΧVII–XVIII ст.: до 30-річчя Незалежності України”.
“Експонатами виставки стали раритети, які зберігаються в архівних та музейних закладах Королівства Швеції та України. Зі Швеції представлені гетьманська булава з Кабінету раритетів єпархіальної бібліотеки міста Лінчопін та латиномовний примірник “Пактів та Конституцій Війська Запорозького…” 1710 року з Державного архіву Швеції у Стокгольмі. З українських архівних та музейних зібрань представлено п’ять універсалів 1687–1702 років, виданих у Батурині гетьманом Іваном Мазепою, з Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. Вернадського в м. Києві, а також Клейнод гетьмана Івана Мазепи”, — зазначає пресслужба “Софії Київської”.
На своїй сторінці у Facebook міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав: “У цій маленькій рукописній книжечці, чи навіть зошиті, вміщено більше ніж може вмістити найбільша бібліотека України — мрія про цивілізовану державу, в якій панує справедливість, добробут і безпека”.
Фотографії, зроблені під час відвідування заходів, які присвячені святкуванню 30-ї річниці Дня Незалежності України, можна обробляти спеціальним фільтром в Instagram, який має назву "Культурні кольори України".
Фотопроєкт запустив Український культурний фонд спільно зі студією FFFACE.ME та присвячений створенню сучасного туристичного образу Незалежної України.
Дивіться також:
Робота Нікіти Кадана стане частиною колекції паризького Центру Помпіду.
"Пектораль. Знахідка століття": 5 міфів про найвідомішу прикрасу, знайдену в Україні.
На ВДНГ з'явиться кураторська інституція "Павільйон культури".