/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2Fc2c5af793d008de4abc2703d5e43c56c.jpg)
Кіно, виставки і музика просто неба: Найцікавіші події до Дня Незалежності України
Короткометражки незалежності від Wiz-Art
18-19 серпня у Парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького у Львові
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2F56d1f677420f2e8d757cc04994cf1a13.jpg)
Кінофестиваль Wiz-Art представляє спеціальні програми українських короткометражних фільмів 1991-2021 років. Два дні кінопоказів, які продемонструють увесь шлях становлення українського кіно, де у центрі уваги — буремність, злам, пошук та ідентичність. Це 22 фільми про свободу і цінності, жорстокість і любов, виклики і перемоги, зустрічі та прощання, мрії та реальність.
У рамках події відбудуться чотири тематичні програми, які охоплюють 30 років історії та розповіді про людей, які творили кіноісторію; теми, які сколихнули суспільство; ідеї, які формували свідомість, а також дві пізнавальні лекції про історію українського кінематографу.
Вхід вільний. Дізнайтеся більше про програму події тут.
Нова концертна увертюра на честь 30-річчя Незалежності України
19 серпня о 19:00 у подвір’ї Національного музею історії України в Києві
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2F40260b6b58c6d764d757d74f1c1a0826.jpg)
Прем’єра сучасної концертної увертюри, що стане альтернативою легендарному твору Миколи Лисенка з опери “Тарас Бульба” 1890 року. На честь Дня Незалежності Національний симфонічний оркестр зіграє твори трійки лауреатів конкурсу “Українська концертна увертюра”, зокрема переможну увертюру. Також у межах події пролунає музика українських та світових композиторів. Загалом на одній сцені збереться понад 140 виконавців.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2F03760d6b4f08b2799ed4e93063e89f80.jpg)
Головна мета всеукраїнського композиторського конкурсу “Українська концертна увертюра”, який ініціював благодійний фонд Марії Дідковської “Відкрита музика міста” — розкрити музичний потенціал країни та створити сучасну увертюру, яку можна буде використовувати під час усіх урочистих офіційних подій. Це була унікальна можливість для композиторів показати свій талант і долучитися до створення нової музичної історії.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2F1c76efabab7313842b146ecd4bec3c99.jpg)
Вхід вільний.
Детальніше про конкурс можна дізнатися на сайті.
Вулична виставка “Нарбут 135”
Сітілайти міста Києва
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2F4d2c269d2dcad8a98a9f20c2803e255e.jpg)
Із 1 серпня на вулицях Києва з’явилася виставка зі ста сітілайтів із плакатами сучасних графіків, дизайнерів, художників із восьми країн світу, які вступають у творчий діалог із мистецькою спадщиною Георгія Нарбута і мають звернути увагу широкої аудиторії на 135-річчя Нарбута-класика, на життєздатність його ідей сьогодні і на необхідність сучасного дизайну в нашому житті. Це роботи 33 авторів із проєктів видавництва Родовід — “Нарбут ХХІ” та “Георгій Нарбут і творення українського бренду”.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2F93dfe68d7260c8b6d139c288934254b4.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2F776281830e4a07c2ced18ae0dbaf443a.jpg)
Мета проєкту — творчо актуалізувати українську мистецьку спадщину, поєднавши інноваційну візуальну традицію модернізму із сучасним дизайном і мистецькими проєктами. Проект встановлює зв’язок між процесом брендування нової української держави, над яким працював Георгій Нарбут більше ста років тому, і сучасним брендингом, спробами дизайнерів ХХІ століття створити власний, актуальний стиль, використовуючи національні візуальні елементи і вписуючи їх у світові тенденції дизайну.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2Fcdb86fa40bc62ae0ed09d8b3db2b62ff.jpg)
Більше про проєкт “Нарбут ХХІ” — за посиланням.
Концерт “Ковчег “Україна”: десять століть української музики”
22 серпня о 21.30 на Михайлівській площі у Києві
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2Fe7c0449d9e34e945e5e922625e254001.jpg)
Концерт-колаж, що прагне перезавантажити “музичні архіви” країни і зробити їх цікавими сучасному слухачеві, а також відкрити світові невідому музичну спадщину України. У програмі концерту — архаїчні колядки і давні духовні наспіви, музика українського бароко й авангард ХХ ст., твори класиків і сучасних українських композиторів. Це понад 20 шедеврів української музичної спадщини, великий симфонічний оркестр, 2 хори — чоловічий і жіночий, 8 солістів, 5 музичних гуртів.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2F97d9a7dde1d186633995d4481b08ed0c.jpg)
У музичну команду “Ковчегу” входять українські гурти і солісти — “ДахаБраха”, “Хорея Козацька”, “Курбаси”, Уляна Горбачевська, а також Молодіжний симфонічний оркестр під орудою Оксани Линів, Національна чоловіча капела "Дударик", Київський дівочий хор ім. Лисенка, оперні солісти — сопрано Оксана Нікітюк і тенор Назар Тацишин.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2F12772f972a068a2708dedf15823b7ac8.jpg)
Особлива гостя концерту — 85-річна співачка з Полісся Домініка Чекун, яку вважають хранителькою традиції ритуального співу Полісся.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2Fadeb370373cb3c40859e367b2596238e.jpg)
Фестиваль до Дня Незалежності “Нове українське кіно”
Із 19 серпня в українських кінотеатрах
Кінофестиваль, до програми якого увійшли 7 найважливіших українських фільмів, створених у незалежній Україні. Ті, які перемагали на закордонних і українських фестивалях, відзначалися нагородами та вже стали подіями.
Це фільм “Плем’я” Мирослава Слабошпицького, із якого розпочалася історія визнання українського кіно на великих міжнародних фестивалях — картина здобула одразу три із чотирьох можливих нагород – включно із Гран-прі — Тижня критики Каннського кінофестивалю 2014. “Донбас” Сергія Лозниці — тринадцять коротких сюжетів, які показують панораму життя на окупованих територіях, від трагедії до комічного фарсу. Фільм “Додому” Нарімана Алієва — учасник Канн, володар Гран-прі Одеського міжнародного кінофестивалю та претендент від України на “Оскар” у 2019 році.
Глядацкий хіт — комедія Антоніо Лукіча “Мої думки тихі”, антиутопічна драма “Атлантида” Валентина Васяновича — український претендент на “Оскар” у 2020 році, призер Венеційського кінофестивалю. Покажуть також документальну стрічку Ірини Цілик “Земля блакитна, ніби апельсин” та анімаційний фільм “Віктор_Робот” Анатолія Лавренішина — найкращий анімаційний фільм 2020 року за версією Національної премії кінокритиків “Кіноколо” та хіт Чілдрен Кінофесту.
Виставка “Катарсис”: Роботи Йоганна-Георгія Пінзеля, Франциска Олендзького і Олександра Животкова
З 11 серпня у київській галереї “Хлібня” у просторі “Софії Київської”
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2F2ac21d76a899535e6615aef7eb56e542.jpg)
Виставка “Катарсис” проходить у рамках четвертого фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage “Ми. Між минулим і майбутнім” й об’єднує барокові скульптури Йоганна-Георгія Пінзеля, його учня Франциска Олендзького і роботи сучасного художника Олександра Животкова.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2F1d49a319cb04845a22fdc501cf9cf8c7.jpg)
На виставці будуть представлені скульптури з музею Пінзеля у Львові — “Свята Анна” і “Голова ангела”. Франциска Олендзького — алегорична фігура з дитиною та дві фігури янголів. І роботи Олександра Животкова останніх років, зокрема із проєкту “Київ 2014”, присвяченого подіям на Майдані.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2F97f36bc62080b01a36f7b8220dcd07f6.jpg)
“Роботи цих авторів розмежовані віками, але їх поєднує вибір медіуму — це експресивна різьба по дереву, а також глибока змістовна емоційність”, — розповідає Тетяна Волошина, мистецтвознавиця, арт-директорка Stedley Art Foundation і кураторка виставки Катарсис.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2F1e6ca985fbd388609b52c9943a34e418.jpg)
Шукайте детальну програму фестивалю тут.
Виставка “Сад після богів”
21-22 серпня у Центрі сучасного мистецтва JUMP та Полтавській гравіметричній обсерваторії
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2F28eda9310ad800f96b564029e1688ad0.jpg)
Проект "Сад після богів" пов'язаний із певним місцем — садом на території нинішньої Полтавської гравіметричної обсерваторії, що був у 1907-1915 роках простором для діяльності самоназваного художньо-філософського товариства "Сад богів".
Існування в Полтаві "Саду богів", його подальше забуття і відновлення пам'яті про нього пов'язані з цілою низкою проблем історії мистецтва. Серед них "Розділ майна" між історією національною та історією імперською. Протиріччя між мистецтвом, розчиненим у життєвій практиці, і мистецтвом, пов'язаним зі створенням окремих творів.
Загибель романтично-консервативного культурного канону і питання утилізації або альтернативного використання його елементів. Спадщина "правого модернізму" і ліва критична оптика. Політики емансипації і пошуки "нашої античності" як універсальної опори.
Куратори виставки Нікіта Кадан та Антон Усанов. Серед її учасників: Катерина Лисовенко, АнтiГонна, Лада Наконечна, Алiна Клейтман, Юрiй Лейдерман, Лео Троценко, Анатолiй Бєлов, Вова Воротньов та інші.
Дізнайтеся більше про подію за посиланням.
Оригінал Конституції Пилипа Орлика
Із 17 серпня у київському національному заповіднику “Софія Київська”
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2F37f7f1d287086dcbe7407c9aed4b03af.jpg)
Із 17 серпня у Софійському соборі всі охочі зможуть побачити унікальний документ — оригінал Конституції Пилипа Орлика, який покажуть у виставковому проєкті, що має назву “Раритети Української козацької держави — Гетьманщини ΧVII–XVIII ст.: до 30-річчя Незалежності України”.
“Експонатами виставки стали раритети, які зберігаються в архівних та музейних закладах Королівства Швеції та України. Зі Швеції представлені гетьманська булава з Кабінету раритетів єпархіальної бібліотеки міста Лінчопін та латиномовний примірник “Пактів та Конституцій Війська Запорозького…” 1710 року з Державного архіву Швеції у Стокгольмі. З українських архівних та музейних зібрань представлено п’ять універсалів 1687–1702 років, виданих у Батурині гетьманом Іваном Мазепою, з Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. Вернадського в м. Києві, а також Клейнод гетьмана Івана Мазепи”, — зазначає пресслужба “Софії Київської”.
На своїй сторінці у Facebook міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав: “У цій маленькій рукописній книжечці, чи навіть зошиті, вміщено більше ніж може вмістити найбільша бібліотека України — мрія про цивілізовану державу, в якій панує справедливість, добробут і безпека”.
Фотографії, зроблені під час відвідування заходів, які присвячені святкуванню 30-ї річниці Дня Незалежності України, можна обробляти спеціальним фільтром в Instagram, який має назву "Культурні кольори України".
Фотопроєкт запустив Український культурний фонд спільно зі студією FFFACE.ME та присвячений створенню сучасного туристичного образу Незалежної України.
Дивіться також:
Робота Нікіти Кадана стане частиною колекції паризького Центру Помпіду.
"Пектораль. Знахідка століття": 5 міфів про найвідомішу прикрасу, знайдену в Україні.
На ВДНГ з'явиться кураторська інституція "Павільйон культури".

