46 країн проти Росії. Як Кримська платформа об’єднала світ проти Путіна

Кримська платформа одразу відзначилася символізмом. Офіційними мовами зібрання стали українська, англійська та кримськотатарська. А відкриття платформи зустріли піснею Джамали про депортацію корінного народу з Криму, з якою вона вигорала Євробачення.

Україна зібрала 46 держав, усіх членів Європейського союзу і НАТО, щоб знайти новий підхід до вирішення кримського питання.

З 2014 року про Крим говорили неофіційно, на відміну від Донбасу, у якого є Нормандська четвірка та Мінський процес, півострів завжди був десь на узбіччі подібних міжнародних форматів.

Кримська платформа – це міжнародний саміт, на якому глави держав та делегації з Євросоюзу і НАТО обговорюють повернення Криму під український контроль.

Насправді це безпрецедентна подія, тому що вперше за сім років окупації питання повернення півострова під український контроль і консолідованого міжнародного тиску на Росію вийшли на офіційний рівень.

Тимчасова окупація автономної республіки Крим Російською Федерацією розпочалася 20 лютого 2014 року і триває вже 2741 день. Занадто багато, якщо чесно, часу втрачено. Ми більше не повинні втрачати жодного дня, – заявив президент України Володимир Зеленський.

Одним з пріоритетів Кримської платформи мають стати міжнародні зусилля зі стримування Росії у чорноморському регіоні. Без цього нам навряд чи вдасться повернути півострів, заявив Зеленський. Свою підтримку у цьому питанні висловив заступник Генсека НАТО

Безпекова ситуація в Криму, на сході України, у Чорноморсько-Азовському регіоні впливає на нас усіх. Підтверджуємо рішення Бухарестського саміту, що Україна та Грузія стануть членами НАТО, – пояснив заступник генерального секретаря НАТО Мірче Джоане.

Головний стратегічний партнер Києва Вашингтон заявив, що продовжить підтримувати Україну в її намаганнях повернути Крим не лише на дипломатичному фронті.

Ми вже надали $4,9 млн допомоги Україні. Ця підтримка триватиме далі. Ми надаватимемо підтримку Збройним силам України, зокрема щодо захисної зброї та обладнання, які Україна потребує у боротьбі з російською агресією. Ми хочемо Росію поставити на її місце, – заявила Дженіфер Ґарголм, представник президента США.

Усіх поставити на місце до саміту намагалася сама Росія. Москва запровадила санкції проти міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, слідчий комітет порушив кримінальну справу за те, що Київ перекрив воду у Крим, а очільник російського МЗС Сергій Лавров назвав міжнародний саміт русофобським шабашем.

Кулеба заявив, що Кремль залякував потенційних учасників Кримської платформи і що у російському МЗС діяла ціла група, завдання якої – завалити саміт. Москва шантажувала президента Молдови Майю Санду. Її неучасть у саміті була однією з головних умов для організації зустрічі з Володимиром Путіним. Попри все це – вона приїхала.

Але повністю нівелювати російський вплив теж недоречно. Адже Європа, для якої на словах цінності міжнародного та людського права на першому місці, дипломатично підіграла Путіну. Макрон і Меркель, які є гарантами стримування російської агресії в Україні – на саміт не приїхали.

Наступний саміт має відбутися через рік. Тоді це вже не буде безпрецедентною подією і доведеться показувати результат. Тому важливо, щоб Кримська платформа не лишилася просто красивим інформаційним приводом, а пункти декларації – лише на папері.