/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F433%2F665e682b301ce4c2780a90878a890d88.jpg)
Обмеження вмісту фосфатів у мийних засобах: краще пізно, ніж ніколи
Спираючись на Регламент ЄС Про миючі засоби, 2 червня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову, за якою вміст фосфатів у мийних засобах для прання не повинен перевищувати 0,2 г на одне прання у твердій воді.
Хоча обмеження починають діяти лише з 31 грудня 2023 року, уряд заохочує їх добровільне застосування виробниками побутової хімії вже зараз.
Експерти української-німецької компанії 2К Family GmbH, яка з 2018 року спеціалізується на виробництві та дистрибуції екологічно безпечної побутової хімії та засобів гігієни, переконані, що це пов’язано з гострою необхідністю мінімізувати потрапляння фосфатів через стічні води в українські водойми.
У компанії пояснюють, що сьогодні фосфати, які потрапляють через каналізацію до річок та озер, можна вважати головним чинником їх забруднення, оскільки вони безпосередньо впливають на процес евтрофікації, більш відомий як цвітіння води.
Всього 1 г фосфатної сполуки активізує ріст 5-10 кг синьо-зелених водоростей, які виділяють метан, аміак і сірководень.
Саме ці речовини у результаті негативно впливають на екосистему водойми, а у надмірній кількості взагалі становлять загрозу для тваринного і рослинного світу річки чи озера.
Показники забруднення водойм фосфатами в Україні колосальні. Так, за даними державного обліку водокористування минулого року в річки України потрапило понад 6 тис. т фосфатів.
Найгірше, що навіть сучасні очисні споруди не можуть ефективно захистити водойми від забруднення фосфатами. Як показує світова практика, єдиним рішенням у цьому випадку є повна відмова від застосування миючих засобів, що містять фосфати.
Для прикладу, у тій же Німеччині, де знаходиться лабораторія компанії 2К, ще у 1984 році Законом про поетапне скорочення і повну заборону застосування фосфатних миючих засобів спочатку вміст фосфатів у порошках було скорочено на 50%, а у 1986 взагалі було прийнято Закон, за яким використання фосфатів повністю заборонялося.
Тобто, у питанні захисту довкілля від впливу фосфатів і за умови, що згадана вище Постанова буде реалізована у повному обсязі, Україна уже відстає від Німеччина майже на 40 років.
Цей факт чи не найбільше спонукав компанію 2К розвивати виробництво саме безпечних для екології миючих засобів, керуючись досвідом провідних країн у цій галузі. Зараз продукція компанії експортується в 12 країн світу, а в Україні 2К стала Лідером галузі-2020.
Варто сказати, що в Україні і раніше були спроби мінімізувати або ж взагалі заборонити виробництво миючих засобів, що містять фосфати.
Так, ще у 2012 році Мінекономрозвитку розробило законопроект щодо поступового виведення з ринку України миючих засобів на основі фосфатів. За ним станом на 2021 рік у синтетичних миючих засобах та товарах побутової хімії масова частка фосфатів не повинна була становити більше 0,7%.
Однак даний Закон так і не було прийнято, як і пропонований у 2019 році Закон Про державне регулювання у сфері мийних засобів, що також мав унормувати питання вмісту фосфатів.
У той же час, екологи впевнені, що окрім встановлення обмежень на вміст фосфатів у миючих засобах, закріплення системи санкцій, передбачених за надмірний викид фосфору у стічні води, теж буде дієвим механізмом для збереження екосистеми водойм.
Подібна практика уже понад 30 років існує в Німеччині. Там щорічна сума екологічних штрафів за підвищення, вмісту фосфору в стічних водах становить $250-300 млн, з них $50 млн використовуються на функціонування служб контролю, решта – на екологічні програми та технічне забезпечення очисних систем.
Таким чином вдається не тільки попередити подальше потрапляння фосфатів у воду, а й очищати водойми від інших шкідливих домішок і сміття.
У питанні захисту водойм від фосфатів Україна безперечно рухається у вірному напрямку. Однак велика відповідальність безпосередньо лежить на виробниках і дистриб’ютора миючих засобів та засобів гігієни.
Лише комплексний підхід і взаємодія бізнесу й уряду можуть ефективно вирішити проблему забруднення річок та озер України, а також наблизити законодавство і технології виробництва до світових стандартів.

