Верховна Рада 23 вересня голосами 279 народних депутатів ухвалила закон про так званих олігархів, ініційований президентом Володимиром Зеленським. Експерти прогнозують, що навколо документа буде ще багато політичних та правових дискусій, а також можливе оскарження в Конституційному суді України, і навіть в ЄСПЛ.
І справа тут не лише у тому, що Україна не дочекалася висновку Венеціанської комісії, заявив у коментарі Фактам ICTV політолог Володимир Фесенко.
Без висновку Венеціанської комісії
На початку вересня омбудсмен Людмила Денісова заявила, що законопроект №5599 про олігархів не відповідає Конституції, і звернулася до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з проханням направити його до Венеціанської комісії для отримання висновку. Там прийняли запит лише 16 вересня. За тиждень парламент ухвалив документ, не дочекавшись рекомендацій.
Фесенко каже, що це не критично, оскільки у нашій законодавчій та конституційній процедурі немає Венеціанської комісії. Хоча визнає – це буде додатковим приводом для критики.
– Стосовно далеко не кожного законопроекту звертаються до Венеціанської комісії, лише в окремих випадках, коли виникають серйозні дискусії. Вона виконує роль додаткової зовнішньої експертизи. Це, скоріше, порада, а не обов’язок виконувати рекомендації, дослухатися до її зауважень, – пояснює політолог.
Насправді звертатися до Венеціанської комісії треба було відразу – коли був проект, або після першого читання, тобто ще влітку.
– Думаю, що це була суто тактична гра з обох боків. Монобільшість грала на якнайскоріше ухвалення цього закону, опоненти навпаки – на максимальне затягування, – вважає експерт.
На його думку, зауваження Венеціанської комісії щодо закону, які, ймовірно, з’являться вже на початку 2022 року, можна буде оформити як окремий законопроект змін до ухваленого документу.
Оскарження в судах
Є висока ймовірність, що документ можуть оскаржити і у КСУ, і в ЄСПЛ.
– Я можу сказати з високою вірогідністю, майже 100-відсотковою, будуть оскарження в судах, зокрема за заявою омбудсмена Людмили Денісової, щоб потім можна було звернутися до Європейського суду з прав людини. Також майже 100-відсотково, будуть звернення до Конституційного суду. Тому боротьба навколо цього закону продовжиться, – переконаний Фесенко.
Як працюватиме закон про олігархів
Найбільше запитань виникає навколо того, як цей документ працюватиме, оскільки нічого подібного в Україні ще не було. Особливо, коли створюватимуть сам Реєстр олігархів, коли запрацює інформаційно-аналітична система, яку готують в РНБО.
– Там є певні питання. Наприклад, як виявляти та фіксувати монопольний вплив окремих олігархів. Тут важливі критерії. АМКУ, мабуть, має якусь методику підготувати. До речі, з високою вірогідністю якраз будуть оскаржувати у Конституційному суді РНБО як оператора Реєстру. Тому що було багато критики та зауважень, що у Конституції немає норми про таку функцію Ради нацбезпеки та оборони. Це поки припущення, але я думаю, що нас чекає достатньо серйозна політична і правова боротьба навколо цього закону, – прогнозує політолог.
Він також звернув увагу на те, як рахуватимуть статки, тому що рейтинги у Forbes чи Фокусі – це просто експертні оцінки.
– А як їх рахуватиме РНБО? Насправді, це достатньо великий обсяг роботи. Безумовно, претендентів на потрапляння в цей Реєстр буде не дуже багато. Якщо рахувати, виходячи з оцінок журналістських, хто має статки більше $90 млн, таких у нас близько 100 осіб. Але це за однією ознакою. Далі – треба визначити, хто з цих людей є бенефіціарами в масмедіа. Тобто є чимало нюансів, я вже не кажу про фінансування політичних партій. Як правило, більша частина фінансування, особливо виборчого процесу, йде тіньовим шляхом – це кеш, тобто готівка, – наголосив Фесенко.
Він припускає, що РНБО шукатиме механізми, як виявляти реальне фінансування партій, оскільки звітів НАЗК недостатньо.
Політолог вважає, що за ознакою участі у політичному процесі напряму претендуватимуть на потрапляння до цього списку передусім депутати Верховної Ради і, можливо, деякі депутати місцевих рад. Тобто реальних претендентів буде не так багато – у першому списку опиняться близько 10 осіб.
– Але будуть питання: чому хтось потрапив туди, хтось – не потрапив, будуть підозри тощо. Це окрема історія. З одного боку – реальна практика, як цей закон працюватиме. А з іншого – це його оскарження у різних судах, аж до Конституційного суду, а після проходження правової процедури в Україні – і в ЄСПЛ, – підсумував Фесенко.
Ухвалення закону про олігархів
Законопроект про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів), Верховна Рада ухвалила 23 вересня у другому читанні. До нього депутати подали понад 1,2 тис. поправок.
Проте профільний комітет врахував лише основоположні, оскільки нардепи вирішили розглядати законопроект за спецпроцедурою – без права поставити всі свої поправки до документу.
Зокрема додали поняття представник олігарха – це особа, яка проводить зустрічі та бесіди з публічними службовцями від імені або в інтересах олігарха.
З’явилося пояснення, що таке ознака участі в політичному житті – фінансування діяльності партії, політичної агітації або проведення мітингів або демонстрацій з політичними вимогами.
Закон передбачає створення Реєстру олігархів, до якого вноситимуть осіб, які відповідають щонайменше трьом із чотирьох критеріїв: значний вплив на ЗМІ, участь у політичному житті, бенефіціарне володіння компанією-монополістом та статки понад 1 млн прожиткових мінімумів.
Він запрацює через півроку після підписання та опублікування і діятиме 10 років.
Детально про те, що передбачено у законі про олігархів – у матеріалі на Фактах ICTV.